коли не хочеш відповідати на питання - усміхайся... хе хе хеее.. скільки - но мені прийдеться усміхатись друзям, рідним і знайомим... "ти схудла", - скаже мама,- "певне, не їси там нічого.. і суп місяцями не вариш..." а я усміхатимусь... "а ти змінилась - скажуть на колишній роботі, - ооо і зморшка он перша під оком, певне нелегко там?" а я посміхааатимусь і віднікуватимусь... і розказуватиму, що все чудово, все так, як я й хотіла... "оооооо.... а ви ще досі не одружиииились? щеее досіііі?!!" обов*язково скаже хтось... а я скажу... я скажу, що я лиш тільки починаю звикать до цієї думки - вийти заміж.. (я вагаюсь... хоча вже й ходили дивитись на обручки, і діло йде до того, що десь геть-геть близько я стану замужня дама) і усміхааааатимуууусь щасливо-щасливо, безтурбооотно...
я вмію усміхатись
усміхатись!