Не знаю.. може у інших буває інакше, але в мені нічого не минає.. а може, це просто у кожної людини є своя точка болю, на яку натиснеш – і все.. нема тебе цілої.. розвалюєшся, розлітаєшся вщент на скалки, щоб знову потім зребти все докупи і поспіхом заховати десь глибоко глибоко в саму себе..
Не знаю.. думала – пройде.. минеться якось.. нові люди, інші почуття, справжні стосунки все змінять, закриють собою.. не справдилось. Виявилось, що поряд з новими почуттями, десь в найтемнішій тіні лишилось усе колишнє.. І що насправді може боліти, фізичним болем стара стара мелодія..
..і... все одно це мине…
колись – точно