-Подписка по e-mail

 

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Ullisa

 -Сообщества

Читатель сообществ (Всего в списке: 1) Pictures

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 29.12.2004
Записей: 116
Комментариев: 368
Написано: 432


драстичне

+ в цитатник

Cообщение скрыто для удобства комментирования.
Прочитать сообщение


Suhrida   обратиться по имени Четверг, 15 Декабря 2005 г. 13:40 (ссылка)
МУР
У суворій кам'янистій пустелі жили два пустельники. Вони займали два поблизьких гроти, один навпроти одного.
По довгих роках молитов і суворої аскези один із пустельників дійшов переконання, що сягнув досконалости.
Инший також був чоловіком вельми побожним, та відзначався ще добротою і розумінням. Він розмовляв із поодинокими прочанами, потішав тих, котрі збилися з дороги, надавав у себе прихисток утікачам.
«Стільки часу вкрадено у молитви й роздумів», — мислив перший пустельник, засуджуючи ці маленькі хиби другого.
Бажаючи якось дати йому зрозуміти, як далеко ще перебуває той від святости, перший монах вирішив ставити камінь на вході до свого гроту кожного разу, коли його брат припускався чергової помилки.
За кілька місяців перед гротом виріс похмурий сірий камінний мур. Перший пустельник цілком замурував себе у своєму гроті.
Часом навколо серця зводимо мури з маленьких камінчиків щоденної байдужости, пімсти, мовчання, невирішених справ, претензій. Найважливішим нашим завданням є не допустити, аби довкруж серця, утворилася глуха стіна.
(Бруно ФЕРРЕРО)
Ответить С цитатой В цитатник
Suhrida   обратиться по имени Четверг, 15 Декабря 2005 г. 13:42 (ссылка)
Навіть, якщо людина вочевидь обманює.. не засуджуй...
Так, ти не хочеш аби тебе дурили, то й добре...
Той чоловік мав можливість проявити себе, як щедра й добра людина і як ти й казала: “не оскудіє рука, котра подає…”, а тим, хто вирішив жити за рахунок співчуття інших, не завжди солодко... (закони карми і т.д. і т.п. :) кожному своє...)
Ответить С цитатой В цитатник
Квітка   обратиться по имени Четверг, 15 Декабря 2005 г. 13:46 (ссылка)
Є такі діти,шо підходять і просять грошей на шматок хліба.Коли даєш їм хліб,то вони мало не посилають тебе разом з ним.
Ответить С цитатой В цитатник
Ullisa   обратиться по имени Четверг, 15 Декабря 2005 г. 14:06 (ссылка)
так,Suhrida,кожному своє... хтось везе, хтось їде.. а чим моя карма легша від карми тієї мадам, що просить і обманює? вона живе в бідності?... ну що ж... від бідності є один засіб... доволі дієвий - працювати по 12 годин в добу - і не прийдеться просити... а обманювати дитиною... хммм... теж гріх.. забрати, обманувши найліпші почуття, в того чоловіка останні гроші - те саме, що їх в нього вкрасти. Це моя думка.
Чому я, працюючи 10 годин на день, маю щось там жертвувати якійсь волоцюзі? якщо я можу ті самі гроші віддати моїй рідній бабусі - аби вона частіше купувала собі щось смачненьке?.. Я можу купити в дідуся на вулиці газети минулого місяця.. тому що в нього нічого іншого для продажі нема, а просити йому незручно.. але просто так віддавати навіть копійки за її акторські здібності(і то такі собі, дуже посередні) мені не хочеться.
А за притчу спасибі.
Квітка, ))))))) і таке теж мені знайоме
ееех...
Ответить С цитатой В цитатник
Suhrida   обратиться по имени Четверг, 15 Декабря 2005 г. 14:16 (ссылка)
Ullisa,ти живеш за своїми принципами, ті люди за своїми...
і я ніяким боком не хотіла сказати, що ти щось повинна...
Ответить С цитатой В цитатник
djabchyk   обратиться по имени Четверг, 15 Декабря 2005 г. 14:34 (ссылка)
пробирає до глубини ...?.... мурашки по.... і там також...
а може це через музику, яка тільки тому сприяє?

не давати милостиню - це твоя особиста справа, а не гріх. принаймі так каже церква.
так, давши - ти можеш щось за це "отримати", але не давши - ти нічого не "втратиш".
тому - живи з миром!
Ответить С цитатой В цитатник
Ullisa   обратиться по имени Четверг, 15 Декабря 2005 г. 14:39 (ссылка)
Suhrida, та я й не думала, що ти хотіла мене повчати, що я "щось повинна"))))))))))) нііі)) сорі, просто наболіло..
я вважаю, що з цим треба боротися
бажано, на державному рівні.. і підвищенням рівня життя, безумовно!! (але не зовсім це реально..) і банальним вилученням із суспільства..
але.. як важко із цим всім..
Ответить С цитатой В цитатник
Ullisa   обратиться по имени Четверг, 15 Декабря 2005 г. 14:51 (ссылка)
djabchyk, я й намагаюсь.. принаймні, примирити в собі винна-не винна.. мушу-не мушу..
а як щодо того, що подавши милостиню, я й далі сприяю її ліні, облудності.. і всьому такому? я її заохочую до цього? я несу відповідальність за свої вчинки.. приміром: я подала гроші.. на них купили спиртне і в п*яній бійці вбили людину.. чи покалічили.. а я опосередковано у цьому винна...(((((((((
а ще.. я не хочу "щось отримувати" давши милостиню... ні. Напевне, не хочу
Ответить С цитатой В цитатник
Suhrida   обратиться по имени Четверг, 15 Декабря 2005 г. 15:21 (ссылка)
Ullisa, Звісно, що коли робиш добро (наприклад, даєш милостиню), то не очікуєш отримати щось за це... тому що це вже буде більше схоже на якусь угоду... я вам – ви мені...
Якщо чесно, то сумніваюся, що на державному рівні можна буде з цим боротися, хиба що заборонити, але цього не зроблять (а про рівень життя ... так... але це більше від людини залежить... наприклад, для якоїсь бабусі краще піти продавати газети, або щось з свого огороду)
Ти зробила свій вибір в тому, щоб не сприяти цьому..., але якщо тобі боляче за того чоловіка, наприклад, то не сумуй, йому це потрібно було також... це його вибір і він отримав набагато більше, аніж дав... тому що гроші то важливо, але не найважливіше... а він відчув у собі здатність комусь допомогти, перейнявся чиїмсь горем (для нього воно справжнє) і т.д.
Ответить С цитатой В цитатник
Suhrida   обратиться по имени Четверг, 15 Декабря 2005 г. 15:32 (ссылка)
Ullisa, це тобі...
з метою трішечки підійняти настрій
2936976.jpg (279x340, 29Kb)
Ответить С цитатой В цитатник
Ullisa   обратиться по имени Четверг, 15 Декабря 2005 г. 15:49 (ссылка)
Suhrida, Дякую!! ти, як завше!))) неперевершено-чудова))
Ответить С цитатой В цитатник
Suhrida   обратиться по имени Четверг, 15 Декабря 2005 г. 15:58 (ссылка)
Ullisa, ))))))) не знаю, як реагувати...
(згадуючи твого поста http://www.liveinternet.ru/journalshowcomments.php?journalid=771477&jpostid=9913169)
Ответить С цитатой В цитатник
Ullisa   обратиться по имени Четверг, 15 Декабря 2005 г. 16:21 (ссылка)
)))))))))))))))))))
ну ну))))))))))))
Ответить С цитатой В цитатник
djabchyk   обратиться по имени Пятница, 16 Декабря 2005 г. 09:32 (ссылка)
Исходное сообщение Ullisa
djabchyk, я й намагаюсь.. принаймні, примирити в собі винна-не винна.. мушу-не мушу..
а як щодо того, що подавши милостиню, я й далі сприяю її ліні, облудності.. і всьому такому? я її заохочую до цього? я несу відповідальність за свої вчинки.. приміром: я подала гроші.. на них купили спиртне і в п*яній бійці вбили людину.. чи покалічили.. а я опосередковано у цьому винна...(((((((((
а ще.. я не хочу "щось отримувати" давши милостиню... ні. Напевне, не хочу


спробую і я щось сказати.
мені здається що взагалі не варто думати про те, на що підуть гроші дані жебракові, чи то пак прошакові. так як і йому не варто задумуватись з відки в теби ці гроші, що вже напевно він і не робить.
даючись милостиню - ти робиш жест підтримки цієї людини, ти проявляєш своє милосердя. і окрім того що вона потрібна цій людині(не будем зупинятись на питанні як ця людина використає ці кошти), так воно ще потрібне і тобі: комусь щоб спробувати відкупитись, комусь через поклик серця, комусь через переконання що це дорога до спасіння, комусь... в кожного своя причина.

а з іншої сторони - це особиста справа кожної людини давати милостиню, чи її не давати. якщо ти вважаєш що ці гроші не підуть на ніщо корисне - тоді який зміст їх давати?
коли ти переконаний що людина, яка зараз намагається грати на твоїх почуттях і моральності, звернувши за ріг проп'є гроші, яких впринципі й тобі не вистарчає та ще й влаштує дебош, то чи варто їх їй давати? мабуть риторичне запитання.
чи візьмемо для прикладу дітей, які жебрають маршрутками. після виходу з неї і "підрахунку" грошей, обзивають всіх хто грошей не дали, хоч перед тим падали на коліна і просили "Христа ради".... і знову ж таки - риторичне запитання...
Ответить С цитатой В цитатник
IHKOgnito   обратиться по имени Пятница, 16 Декабря 2005 г. 12:58 (ссылка)
у..., складну ви тему для обговорення обрали... І з кожним із вас можна погодитись, кожен із вас правий, бо в кожного свій підхід і недоцільно говорити, що чийсь кращий, чийсь гірший... Особисто я зізнаюсь, практично ніколи не даю милостині таким театралам, але часто просто дуже важко зрозуміти хто театрал, хто ні,та зрештою не мені то судити... найкраще коли таке рішення допомогти фінансово (будь-кому) приходить спонтанно і зовсім безкорисно, з усіма таке трапляється інколи, трапилось це і зцим чоловіком в метро, шкода тільки що на цьому грубо нажлись
Та я власне не про те хотіла сказати
Дуже цікава ситуація із жебрацтвом на заході. Там тим займаються лише наркомани, травокури, словом, як би сказали давні парт провідники - туніядці. Чомусь зовсім я не бачила ніде стареньких бабусь, ветеранів світової, втративших надію матерів із немовлятами, і дітей із дивним тембром голосу... Сумно, що в нас інакше. Соціальна система скажете винна? можливо, та нетільки. У нас справді дуже велика частина просящих це ті які обрали собі такий спосіб життя, і навіть надавши їм соц допоогу вони все-рівно з вулиці так зразу не підуть.
найбільше мені шкода дітей.. Їх же цьому вчать, спершу з пеленок носячи на руках і тицькаючи під очі перехожим, а потім вправно вводячи у всі театральні таємниці жебракування...
Можливо, ще одне замкнуте коло... :(
Ответить С цитатой В цитатник
Ullisa   обратиться по имени Пятница, 16 Декабря 2005 г. 14:56 (ссылка)
djabchyk, хммм.. знаєш, як правило я і не думаю, куди підуть гроші.. просто бачила ролик в новинах, де чоловік, котрий займався жебракуванням вбив свою співмешканку..
а знаєш, я таки часто відкупляюсь від тих, хто просить - аби мене залишили в спокої.. мені соромно їм подавати і соромно не подати, коли вони отак стоять коло тебе... а з якою ненавистю одна бабуня-жебрачка випустила спітч в мою сторону лише за мій перстень(суцільна біжутерія, тільки вельми красива та пристойна- подарунок улюбленого брата) мовляв поооонадягали тут, сволочі... ну і далі в такому ж плані... не дуже то пасувало до "...подааайте, Христа ради!!"
Щоб цього всього не бачити - я в метро намагаюсь сісти і закрити очі.. відгородитися від всього...
а ще я думаю... у кого горе - у метро не піде просити..
IHKOgnito, як хочеться, щоб і тут було щось від заходу. Справжнє, а не реклама, фільми і всілякий бруд..
Ответить С цитатой В цитатник
Комментировать К дневнику Страницы: [1] [Новые]
 

Добавить комментарий:
Текст комментария: смайлики

Проверка орфографии: (найти ошибки)

Прикрепить картинку:

 Переводить URL в ссылку
 Подписаться на комментарии
 Подписать картинку