У вас було відчуття, що сни набагато реальніші . У вашій уяві лунали думки: можливо сни є реальністю, а реальність снами; наше життя є лише сном Бога.
Стою серед великого коридору з безліччю дверей. Великі сірі стелі, підлога вкрита скрипучими дерев’яними дощечками. Навколо ходять люди. Різні, незнайомі, їх так багато.
Йду коридором. Стискаючи обома руками біля грудей книжки. В цьому велетенському приміщені почуваюсь пригнічено, величиною в блоху. Мені страшно, ні якесь інше дивне відчуття... Як всіх багато. Ходять, метушаться. Бачу скупчення народу біля лавки, пормайнуло знайоме обличчя. Напевно здалося, ні його очі мене помітили, зупинились з цікавістю. Я згадала. Це той хлопець якого я кохала. Він змінився. Волосся побіліло і стало рідше, руки які мені так подобались, скрючили зморшки.
Серце завмерло
- Що сталось?
- Таке життя
Удар грому і блискавки розбудив. Тільки сон. 8 числа в нього день народження. Через 16 днів. Рідко запам’ятовую ці числа, а його запам’ятала. Халепа. 26 лютого бачила його востаннє. 86 днів назд. Подзвонити чи ні?