Я -- це Я. Звичайний хлопець... Хтось вважає мене красивим, а хтось -- ні. Хтось мене вважає розумний, а хтось -- ні. Хтось мене вважає добрим, а хтось --ні. Таке життя, усім не вгодиш. А Я себе вважаю людиною, в якоїє почуття, в якої є мета і яка...кохає. Так-так, кохає! Може хтось скаже це неправда, що можна в 15-16 років кохати, а я заперечу! Я щаслива людина... В мому розумінні щастя заключається в батьках, коханій людині і друзях. Якщо ЦЕ все "справжнє", ято є щастя, то є за ради чого жити. Так і в мене ЦЕ є! Звичайно, є сварки, непорозуміння, але це все дрібниці. Головне йти вперед, відчувати підтримку батьків, допомогу друзів і ласку коханої людини, а все решта само добавиться. ТОЖ ЖИВІМО І НАСОЛОДЖУЙМОСЯ КОЖНОЮ МИТТЮ СВОГО БЕЗЦІННОГО ЖИТТЯ!