ut.net.ua/art/168/0/3764/

7 червня 1969 року на стіл секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста поклали кілька аркушів. Грифи – «Тільки особисто. Цілком таємно». «УКДБ по Харківській області 2 червня 1969 року був отриманий сигнал про те, що в лісі, біля селища П’ятихатки, на віддалі приблизно 100 м від шосе Харків–Білгород на площі радіусом приблизно 50 м наявні численні провали ґрунту завглибшки до 70 см у вигляді прямокутників 3х6 і більше метрів. Один провал розритий на глибину 1 метра, де видно кістки й черепи людей. <…> Здійсненими заходами були встановлені учні 5–6 класів, що мешкають у сел. П’ятихатки, які брали участь у розкопках могили і знайшли там: обручку з ініціалами «А.К.» і датою 29.VI.24; золоті коронки зубів, ґудзики з зображеннями польського герба… Встановлено, що в зазначеному місці у 1940 році УНКВС по Харківській області була захоронена значна кількість (кілька тисяч) розстріляних офіцерів і генералів буржуазної Польщі, рештки яких і були знайдені дітьми за випадкових обставин».

Між інстанціями почалося жваве листування. Ба більше: екстраординарність питання ви­­­магала зустрічі керівника Харківського КДБ особисто з головою КДБ СРСР – Юрієм Андроповим. У результаті наради був прийнятий план ліквідації «спецоб’єкта». Для конспірації робіт створили слідчий ізолятор зі штатом у 21 одну одиницю. В його розпоряджен­­ня передали чотири автомобілі: легковик «ГАЗ-69», самоскид, автоцистерну та вантажівку з буровою установкою, а ще… 13 тонн їдкого натрію. Не важко відтворити розрахунки гебістів – по одному кілограму реактиву на один кістяк, адже в 112 могилах було поховано близько 13 тис. розстріляних.

Про місцеве населення теж подумали: «Вважаємо за доцільне роз’яснити навколишньому населенню, що в період окупації німцями Харкова каральні органи Німеччини в зазначеному місці провадили поховання без почестей розстріляних за дезертирство та інші злочини солдатів і офіцерів німецької та союзних із ними армій». Далі розпис суворого обліку копій: віддруковано чотири примірники (для КДБ СРСР та його харківського управління, ЦК КПУ і Радміну УРСР), чернетка знищена. Що це за таємниця, яку треба й через 25 років приховувати за допомогою вищих ступенів секретності, відвертої брехні та їдкого натрію?