як я тебе розумію,наче сильна а раптом просто через чкісь неприємності складаються руки і вже не розумієш що ти хочеш,хочеться втікти від самої себе щоб не бачити своєї слабкості перед життям,перед обставинами,перед самою собою,але то все пройде достатньо десь гарно розвіятись(і не втомлюсь повторювати:"то все весняний депресняк")
в мене такіж проблеми. А ще не можу більше займатись тим, що робив раніше. І ніби то мені подобалось, але зараз я це просто ненавиджу...може то минеться, але хочеться все кинути...
Вище носа) То все через бал весняного місяця)
Мене теж отак морочить, і жити не хочеться, і помирати якось не цікаво... Минеться. Змиється дощем та висохне під сонцем