Ааа, а я, дура, все шукаю. А виявляється, нема? ))
Це не екзамен і не контрольна, де все відомо наперед і відповіді можна спрогнозувати хоча б приблизно, залежно від предмету. Я шукаю не текст, і не рецепт, і навіть на канон, а формулу. Свою.

Так немає відповіді на це питання. Звісно, кожен вирішує сам для себе, але повної, вичерпної відповіді, яка б усіх задовольнила, щоб кожен міг прочитати і сказати "ну справді! тепер зрозуміло!" - такої відповіді НЕ-МА-Є.

"Певно, хочеться перекласти відповідальність за своє життя на когось іншого, байдуже, що то 100% кидало..."
А для цього взагалі є багато синонімів - "родина", "сім'я", "дружина", "кохана".
Пробач, мій комент застарів, до тогож неоригінальний, мізантропічний, але як для мене він дуже вчасний..

Мабуть... Все залежить від рівня фанатизму, з яким адепти ставляться до своєї релігії.
Але людина вірить в то, в що сама хоче вірити. А віра і релігія - це "две большие разницы"

Будь-яка релігія це кидалово для всіх її послідовників, окрім жреців.

Ярлики - ну що ви, це не в моді:)
Просто не хочу бути слабкою. Для себе. І тих, що біля мене.
А якщо вже природа і нагородила таким характером, то треба якось його виховувати, я думаю.

Ммм… а хто ж його виміряє – те що в середині…хіба патологоанатом.. тобто ніхто не виміряє. А може просто не варто клеїти собі якийсь ярлик – «слабкий» чи «сильний», а просто жити – як дозволяє розум, совість, і все те, що називається «особистістю».


Аха…. Я забула. Тоді цитую:

А вы — Сильный? Воскресенье, 04 Февраля 2007 г. 22:05 (ссылка) Некоторые, замерзшие, так настыли, что могут внести за собой неуют и промозглый ветер Улицы. Тогда, если вы Слабый, ваш Дворик вымерзает, вам становится холодно обоим, и приходится прощаться, провожая... Тот, кто Посильнее, сам не мерзнет, но другого не отогреет, и тогда гость уходит сам. И только Сильный, всегда храня тепло свое, способен отогреть и замерзшего. Его душевной мощности на это хватает. А вы — Сильный?

(с) In_side


Пробувала шукати – нічого путнього не знайшла. Це мені люди і френди малюночки кидають, знаючи мої специфічні вподобання

Я думаю є щось типу ситуативної сили-слабкості, тобто наскільки оточення чи ти сам собі допускаєш проявити те чи інше в даний момент. А мене цікавить, те що всередині (ну як завжди, ти ж в курсі :). Що можна поставити напроти мене десь в якійсь там загальній книзі - сильне чи слабке я сусчество :)

На жаль, не пускає - нема публічного доступу, так що хіба "копировать-вставить" і по милу :)

Де ти такі цікаві аватарки находиш? Напевно спецально шукаєш )))

О це так питаннячко. Поняття сили-слабкості досить відносне. От наприклад, мене мало до чого можна примусити, але майже на все можна вмовити :) То як тут скажеш – місцями сильна, чи що? «Тут играть, тут не играть, тут рыбу заворачивали…»
Недавно наткнулась на досить цікаве визначення сили-слабкості в жж одного з моїх нових френдів –
жми тут

Аха!!! порубати і потім весь день кути рахувати :)

А краще порубати його сокирою разом з компом, якщо стіл - робочий.

Ха-ха-ха. Просто краще вже говорити про комп. іграшки, ніж про політику. :) Не так противно. Захисний механізм.

Якщо народ будь-яку розмову про політику може звести до аншлага та комп'юторних іграшок, то такий народ непереможний.

Таки риторичним. Просто так гидко стало, що захотілось трошки поязвити. А думаю, що два роки тому сталось те, що мало статись. Що ж зробиш, що в нас все робиться якнайкраще, а виходить як завжди...

Население народных масс - это круто. Если народные массы ассоциируются с рвотой, то их население - с бактериями? ну как для зрителей аншлага это еще мягко сказано...

Не население. Народные массы. Почему-то ассоциация с, гм.. рвотными массами. А еще лучше - население народных масс. То, которое тащится от аншлага и "камеди клаб".

Silent_Kid, нет больше чудовищ. Подохли вместе с героями. Остались слизни. И население. Одних показывают по телевизору. Другие его смотрят

С чудовиськами. Ото би було йому замовлення ))) на все життя б вистачило.
А взагалі, останнім часом навіть не хочется дивитись новостійні сайти.

Исходное сообщение Silent_Kid
Сумно все це. Піду краще джедаїв на шмаття порубаю червоним світловим мечем сітха... Еех, пару сітхів, та в ВР. Або Геральта з гномівським гвіхіром.
"- Я видел как ты убиваеш, и делаеш ты это омерзительно"

Зачем унижать героев, предлагая им борьбу со слизнями?

Исходное сообщение Silent_Kid І так, щоб кровіща по стінах, мізки на камери і нутрощі на мікрофони... А бомба - бомба це легко, вони ж навіть не зрозуміють, що на них впало. Настрій в мене якийсь... кровожерливий.

я же сказала - я гуманист-пацифист :)

Сподіваюсь, запитання було риторичним?

Телевизор - духовный мусоропровод (с) Пелевин.

Сумно все це. Піду краще джедаїв на шмаття порубаю червоним світловим мечем сітха... Еех, пару сітхів, та в ВР. Або Геральта з гномівським гвіхіром.
"- Я видел как ты убиваеш, и делаеш ты это омерзительно" І так, щоб кровіща по стінах, мізки на камери і нутрощі на мікрофони... А бомба - бомба це легко, вони ж навіть не зрозуміють, що на них впало. Настрій в мене якийсь... кровожерливий.

і підпис - Чорнобильська птахофабрика - лідер по виробництву гербів Росії. Це в якості реклами, щоб місце не пустувало

Бомбу - це мало. І сіллю посипати це місце, щоб там нічого не росло. А посередині тої "плеши" поставити пам"ятник - величну Мідну Дупу - біло-блакитно-помаранчевого коліру, з серпом і молотом, та россійським орлом, який тримає в одній голові вентиль, а в другій - пляшку.

Я – гуманіст. Я – пацифіст. Я – проти насилля і взагалі… Я дедалі більше хочу знайти невеличку бомбу і акуратно скинути її на Верховну Раду в той момент, коли там буде відбуватись звіт уряду в присутності Президента, чи будь-який інший захід, який передбачає присутність усіх депутатів, міністрів і безпосередньо, Ющенка. Дуже хочу. В ім’я гуманізму, так сказать. Але я цього не зроблю. Бо не поможе… Казочка є така східна. Про дракона, який тероризував усю країну. А потім знайшовся герой, що переміг його. І увійшов з тріумфом в його палац. І в той же момент у героя почали відростати пазурі й зуби. І він сам перетворився на дракона. І так було вічно. Найбезнадійніша казочка на світі. Мабуть тому, що схожа на правду.
А щодо 2 років тому… Ти знаєш хоч одну людину, яка готова «дбати за державу»? Реально робити, а не говорити про це з екранів телевізора з ледь прихованою іронією?
Є старий анекдот «Нам так пощастило з кандидатами на пост президента, так пощастило! – Чому? – Бо виберуть лише одного»
А нам не пощастило.

Не варто жаліти про те, що було два роки тому. Кожен з тих, хто стояв на Майдані, хто підтримував НОВУ ВЛАДУ, а не стару, не нового "гаранта", робив це не для них, а для себе. Нам тут жити. І якщо треба буде, треба буде зробити це знову. Тільки вже без них. Для себе. Далі йти. Хто міг знати що президент всього лише за два року здасть всю владу. Він не зрозумів цієї довіри, цієї відповідальності, того що він і та влада яку віддали йому в руки - це не належить йому, це люди передали йому ту владу. Він всіх зрадив. Не треба ківати на його "радників", на "донів" - вони таки, як були, це якраз те, що можна було передбачити. "Гарант" виявився не тією особистістю, яка була на майдані. Бути живим символом це напевно важко. Але ж ніхто не заставляв. А взагалі, таке враження, що Ющ злякався сам того, що накоїв. Того як піднялися люди, відповідальності... І нам можно його судити тому, що МИ привели його до влади. Тільки дуже гидко чомусь стає.

Оголошення на брудному, забитому ларьку "Ремонт взуття": - "Зачинено. Майстер захворів". Знизу підпис маркером - Маргарита. Улыбнуло...
А вообще, я тут начитался про героев древней Эллады, и "Трою" седня смотрел... Интересная, после всех недавно проглоченных книг, трактовка Ахиллеса в фильме. И его стремления к славе, не не так, к Славе, которая будет жить вечно.