Давно не отримувала ТАКОГО задоволення від книги... Таких емоцій... Таких думок... Але - почну з передісторії...

Два роки тому, після того, як ми, члени одного з житомирських форумів, зібралися на першу форумовку з приводу облагородження вже традиційно нашого скверика в центрі міста, понесло нас за місто - посмажити сосисок на вогнищі, поспілкуватися... Під вечір до нас приєднався мандрівник-мотоцикліст: він мав ночувати в одного з форумчан... Роозказував, що подорожує Україною, що журналіст... Пригостили його, чим мали, він напоїв нас чаєм - мав із собою котелок та заварку... Добре його запам'ятала, бо людина - дуже світла, як зовнішньо, так і внутрішньо...

А нещодавно на тому ж форумі розповіли про книгу, в якій згадується про садівників скверика... Виявилося, що автор - Артем Чапай (псевдонім, і вдалий))) і що згадує він у книзі й оті наші посиденьки в лісі під Житомиром, а ще - що був у нашому місті з презентацією книги, а я це якось примудрилася прогавити (хоча зазвичай таке зі мною рідко траплається)...

Проте - повернемося до книги... Я не читала її, я пила - як свіжу воду... Стиль, емоційність, ідея, думки - все підкорило... А головне: в книзі - живі люди, справжні, реальні, як ми з вами...
Ще одне: "Подорож..." - кращий зразок укрсучліту з тих, які останнім часом потрапляли мені до рук... Тож щиро раджу знайти і почитати - гарний харч для душі й розуму...
__________

Вибрані цитати: ТУТ (зробила окремим постом)...

_________

Не пошкодувала часу - пошукала фотки з тієї зустрічі...

Я на Мамайоті (і коли встигла???) - тепер це для мене історичне фото...)))
Мамайота - то мотоцикл, на якому мандрував Артем...



Посиденьки біля вогнища... На задньому фоні - та сама дівчина з асоціацією до слова "задоволення"...)))



Ті самі сосиски...)