Письма в редакцию - это целые жизни, описанные в нескольких строчках... Пишут, в основном, о том, что болит - и болит непостредственно пишущему...
Но это письмо - особенное... Оно - о Человеке... Человеке с большой буквы...
_____________________
На пенсії я вже три роки. Більшу частину свого трудового життя провів на Далекому Сході. Мав можливість багато подорожувати, спілкуватися, але такої людини, як наш листоноша, ніколи не зустрічав. Написав дві подяки йому на Володарсько-Волинську пошту, але і повісті буде замало, щоб розповісти про чудову, чуйну, чесну, порядну людину -- Миколу Брейде.
Ні спека, ні холод, ні дощ, ні вітер не змусять його змінити свій маршрут. Працює, як годинник. Прийшов термін доставки пенсії, листів, газет -- кожному особисто принесе свіжу кореспонденцію. Пенсіонери всі в один голос кажуть: який молодець наш листоноша, як добре до нас ставиться. Взимку, в негоду їде за 7 км у наше село Заздрівку, де всього 20 хат. Живуть тут в основному пенсіонери. Він усіх знає, і його знають усі та поважають за роботу і шанобливе ставлення.
До слова сказати, і діди-прадіди його були хорошими людьми. Вони допомагали будувати чудову двоповерхову цегляну церкву площею 500 кв. м, яка збереглася і досі у Солодирях. А в Заздрівці живе їхній нащадок - Микола Іванович, який тут народився, господарює, має хату, сад, город, корову тримає.
А нещодавно в Солодирях з'явився нещасний безпритульний 63-річний чоловік. Ні документів у нього не було, ні когось, хто б узяв його під опіку. Микола Брейде з допомогою дільничного інспектора оформили йому паспорт, щоб можна було призначити пенсію. Сам листоноша дав притулок цьому бідоласі у себе вдома. Вже півроку чоловік отримує пенсію, а Микола Іванович і далі про нього турбується - оформляє його у пансіонат для одиноких стареньких, який знаходиться неподалік від Володарська-Волинського.
Чи багато сьогодні можна знайти людей, які б, не рахуючись з особистим часом, робили запити, аби оформити безпритульному пенсію, оплачували квитанції для видачі паспорта, зареєстрували незнайомого чоловіка у своєму будинку? Наш листоноша -- справжній герой нашого часу, того часу, що відзначається дуже великим дефіцитом доброти.
Олексій ЯРИГІН,
с. Заздрівка Володарсько-Волинський район.