-Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Sauleje

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 23.09.2009
Записей: 3294
Комментариев: 24160
Написано: 36584


Про мене - колишню

Вторник, 29 Сентября 2009 г. 13:25 + в цитатник
Колись я писала вірші... Бо колись я відчувала... Колись я кохала... Бо колись я була живою...

А зараз - лише старенький зошит... Лише літера "С" в куточку сторінки... Лише ностальгія під осінній дощ за вікном...

*** С.
Я хочу бути дощем,
спокійним і терплячим,
тихо бльовкатись в калюжі,
гратись з жовтим березовим листком,
блищати сріблом у світлі ліхтарів,
а потім постукати в твоє вікно.
Ти піднімеш голову на мій поклик,
я зазирну в теплі сірі очі,
і ти мене зрозумієш.
Тихо усміхнешся, вимкнеш радіо
і вийдеш на вулицю.
Я обніму твою парасольку,
притулюсь до неї щокою
і слухатиму своє щастя.
Та його (щастя) завжди мало
і я захочу більшого:
торкнутися твого обличчя.
Але ти жорстокий,
ти відгородився від мене і цілого світу
великою чорною парасолею.
Та я старатимусь,
я падатиму великими краплями,
стікаючи тобі під ноги
і гублячись в калюжах,
а ти байдуже переступатимеш через мене.
Я втрачу надію,
але триматимусь за ідеальний (бо нематеріальний)
одяг її привида
і буду розгублювати себе по краплині.
І тут мені на допомогу прийде вітер,
закоханий без взаємності
і тому безкорисливий.
Він торкнеться мене
обережним сором’язливим поцілунком,
і я маленькою краплинкою
впаду тобі на щоку.
Ти здригнешся і…
нарешті!.. ти згадаєш
мій синій погляд!..
Ти побачиш його так ясно,
що розгубишся,
згубиш свою іронічну посмішку
і відчуєш себе самотнім.
Озиратимешся навкруги,
їх буде багато – людей,
а ти – один.
І тобі стане страшно,
так, як мені зараз.
І ти блукатимеш вулицями,
шукаючи мене.
А я плакатиму від безсилля
осіннім дощем
і благатиму Бога,
щоб Він подарував сонце
і звільнив мене від цієї муки.
І тоді ми зустрінемось
і не думатимемо про щастя,
бо воно буде з нами.
Лише безнадійно закоханий вітер
цілуватиме мої коси,
а вони ховатимуться від нього
в твоїх ніжних долонях.
А я ніколи вже не захочу бути дощем.
01.11.98.

(С) Ірина Хомчук.
Рубрики:  РИФМОмысли

 

Добавить комментарий:
Текст комментария: смайлики

Проверка орфографии: (найти ошибки)

Прикрепить картинку:

 Переводить URL в ссылку
 Подписаться на комментарии
 Подписать картинку