Шалала-лала |
Цілу ніч сидітиме вона При вікні одна Тиньком щоки дертиме стіна Що за сум зміїтиме в очах? Що за страх? Зблисне кров'ю на прокушених губах
І про що спитає у душі? Чи міцна? Чи лахмітиться на вітрі подірявлена? Не помітить як дощем стече на землю ніч Що затерпла стомлена спина Кам'яна вона не моя вона
Це мана
А тому:
Шалала-лала
Шалала-лала
Шалала-лала
Шалала
і крапка
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |