Дивні діла твої... DESTINY!

Це відклалося вже десь у підсвідомості і, не виключаю, крадькома керує моїми вчинками. Кількох разів, коли на цю закономірність звернув увагу (скільки разів прогавив - лихий його зна), вистачило, щоб почати несвідомо (на усвідомлення залежності теж пішов час) провокувати її. Мдя-а, щось туманно виходить. Тоді до суті: коли живеш без виразних домінант чи акцентів (можливо не надто адекватні слова, але зараз нічого кращого на думку не спадає) то й особливих пропозицій доля не підносить. І навпаки: щойно ти рішуче скажеш собі - досить киснути скурвийсину ! Всьо для фронта і пабєди! - та ще й чітко вкажеш місцезнаходження "фронта" і параметри "пабєди" як хтось-десь-там-високо (просто-таки бачу цю глузливу посмішку) вирішує: а підкинемо-но ми тобі, голубе, ситуацію вибору... Або й цілий калейдоскоп можливостей. Будете сміятися, але це стосується не лише побуту чи роботи - але й особистого життя. Тільки но скажеш собі - досить гробити літа немолодії на цю безглузду лялю чи кралю, як з боку лялі чи кралі тобі відвантажують такі аванси, що страх бере (ну перегинаю трошки, ясна річ, в цілях самореклами).
Але те що відбувається зараз це просто... Не встиг оголосити "останнє полювання" (див.Vanitas vanitatum II) і підійти до межі зневіри, як запропонували такий сценарій цієї гонитви, що вже й не знаю чи вийду живий. Все дуже "па-взросламу". Як у кіно. Щось мене порвало як хом'яка... Треба з цим усим переспати. Всеодно відповідь маю дати завтра.


На душі зара - ?????????????
В дебільнику лабає - Therion, Typhon