Місто Острог має давню і гучну історію. Не кожний обласний, а тим більше районний центр України може порівнятись до величної історії Острога. Місту Острогу належить визначне місце в історії українського народу і його багатовікової культури. Майже три століття місто було резиденцією і "домоначальним градом" князівського роду Острозьких, що дав Україні видатних полководців, меценатів, та визначних національних провідників. Знахідки, санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) виявлені при археологічних дослідженнях, засвідчують, що територія теперішнього міста була заселена ще в епоху енеоліту (4-3 тисячоліття до н.е.). Сама назва міста Острог (інша назва Остріг) має чимало легенд. Оповиті легендами події, які відбувалися в місті Острозі.

Острог знаходиться на Козячих і Крем’янецьких відрогах Баратинських гір поблизу впадання річки Вілії (стародавня Велія ) з її притоками у річку Горинь (стародавня Оар). Припускають, що назву місто одержало від давньоруського  слова  “острог”, що означало укріплення, обнесене тином. Санатории Трускавца Стародавні назви його були Острогобор, тобто укріплення в бору, і Остроріг, тобто гострий ріг, який утворили названі вище відроги гір, що впираються в подільську височину, і зайняте племенами Остророгів (існує легенда про золотий ріг цього племені, який ніби захований на Замковій горі і про існування самого племені.
Острог - місто стародавнє, про нього вже згадується в Іпатіївському літописі під 1100 роком, коли він був відданий за рішенням Ветичівського з’їзду Давиду Ігоровичу внуку Ярослава Мудрого взамін Володимерецького князівства за осліплення Василька, разом з городищем Більмаж. Розвиток феодальних відносин, вигідне фізико-географічне положення, зручне для оборони місце розташування сприяли зростанню Острога, який перетворюється на місто ранньофеодального типу, стає адміністративно політичним центром округи, ремісничо-торговельним осередком. Його жителі займалися ковальством, ливарством, гончарством, будівельною справою. У грамоті 1322 року надання сіл соборній церкві в Луцьку, Климентія було названо владикою луцьким і острозьким, а “богоспасаемый город Острог” князь Любарт вважає своїм володінням. У середині 14-го століття Острог отримав племінник короля Данила Романовича, князь Данило, зачинатель славетного роду санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) князів Острозьких. Його син Федір отримав 1396 року підтвердну грамоту на ці володіння від князя Вітовта. Острозькі вже в 14-ому столітті збудували в місті замок, Богоявленську церкву. Перша згадка про замок датована 1386 роком. Близько 1430 року навколо Острога спорудили потужні укріплення-мури з вежами, оточені ровом і валом.
Поблизу Острога знаходились оборонні городища:  Кураж, Милятин, Могиляки, Бродів, Монастирьок, Межиріч, Новомалин, Будераж. То була перша оборонна лінія, яка проходила вздовж річок Вілії і Горині. Друга оборонна лінія проходила по городищах Дорогобуж, Тайкури, Дермань. Третя оборонна лінія проходила по городищах Хотин, Грабів, Шпанів, Басів Кут, Новомлинськ і Стубло. Розташування цих городищ вказує на певний сенс орієнтування волинян на небезпеку, що загрожувала їм зі сходу. Це була так звана Погорина лінія оборони.
У 1450 році на місці деревинної церкви звели кам’яний собор, ще раз перебудований князем Острозьким у 1521 році. Завдяки фортифікації місто не раз відбивало напади татар, а 1508 року під Острогом князь Костянтин розбив велика татарське військо і захопив багато полонених, яких оселив на передмісті. У 16-ому  столітті Острог став значним осередком ремесел і торгівлі, важливим центром православ’я в Україні, вогнищем освіти і культури. Костянтин Острозький 1576 року заснував тут славну Острозьку академію, зібрав у ній видатних науковців і педагогів того часу - Г.Смотрицький, Й.Борецький, Д.Наливайко та багато інших.  В академії навчалися гетьман П.Сагайдачний, вчений і письменник М.Смотрицький та багато інших.
Трускавец санатории.Путевка в Трускавец В Острозі сходились торгові шляхи з Польщі, Молдавії, країн Західної Європи, Балкан, Білорусії, Криму, Литви, Росії та ін. Жваві економічні зв’язки сприяли економічному зростанні Острога. Порівняно з 14ст. у 16 ст. його територія збільшилась в 10 разів. Острог став п’ятим за величиною містом на Україні, поступаючись тільки Києву, Львову, Луцьку і Кам’янцю.
У 1585 році  місто отримало самоврядування за магдебурзьким правом. У другій половині 16 століття магнатові К.Острозькому належала третина усієї Волині; він мав великі маєтності в Київському, Переяславському, Канівському та Черкаському староствах. На підвладних йому землях було 80 міст та містечок, 2760 сіл, два мільйони моргів землі (морг—близько 0,7 гектара). Однак після смерті Констянтина Острозького роль міста в культурному житті України зменшилась.
Після укладення Люблінської унії 1569 року Острог опинився в складі Речі Посполитої. На цих землях посилився соціальний і національний гніт; католицька церква і шляхетський уряд усіляко прагнули окатоличити й ополячити українців. Цьому насильству трудове населення чинило впертий опір. Підносилася хвиля визвольної боротьби українського народу. Жителі Острога взяли активну участь у селянсько-козацьких повстаннях під проводом К.Косинського, Северина Наливайка.
Острозька ординація в 17 столітті перейшла до Заславських, санаторий Шале Грааль потім до Вишневецьких, а в1700 році—до Сангушків.
Після кількаразового зруйнування  Острога в роки Хмельниччини й пізніших воєн місто занепало, тому сейм підтвердив усі попередні привілеї Острога. У18 столітті місто не раз знищували пожежі, зокрема 1737, 1756 й 1775 року. Після захоплення Волині Російською імперією 1793 року Острог став повітовим містом Волинської губернії.
В Острозі також працював Іван Федоров, який видавав свої відомі книги, такі, як “Буквар”,  “Новий завіт з Псалтирем”, Острозька  “Біблія” та ін.

Закарпаття має цікаву і багатогранну історію духовного і культурного розвитку. В основі її лежить багато чинників, серед яких один з важливих, безумовно,- це географічне розташування краю. Як стверджують вчені, тут уже в Х-ХII столітті були відомі численні пам'ятки давньоруської писемності, які проникли сюди різними шляхами- через торгівлю, ремісничі стосунки, мандрівників ченців та ін.
До наших днів дійшли уривки "Остромирового євангелія" 1056-1057 рр.", Мукачівських та Імстичівських Міней ХII ст., написані давньоруською мовою. В кінці XI - на початку XII століття в церквах і монастирях Закарпаття, а також у світському вжитку починає утверджуватись і латинська писемність, котра на той час була офіційною мовою угорського королівства, до складу якого входило Закарпаття. Незважаючи на значне поширення письма, історія поки що немає фактів про існування значних книгозбірень у краї до ХУII століття. санаторий Шахтер Найбільшу і найціннішу бібліотеку у ті часи мав Мукачівський монастир, значні зібрання книг- Грушівська, Тячівська та Углянська обителі.
Одна з найдавніших бібліотек краю - бібліотека Мукачівського монастиря заснована у ХУII столітті (за деякими джерелами - ХIV ст.). Історично склалося так, що ця бібліотека відіграла неабияку роль не тільки в духовному розвитку краю, але й у збереженні історичної пам'яті та національної свідомості корінного населення в часи панування Австро-Угорщини. В ній збереглися і дійшли до наших часів деякі сторінки давньої історії Закарпаття, а також рідкісні пам'ятки писемності, в тому числі "Євангеліє", написане у 1401 році в Королівському замку на Виноградівщині, "Біблія" Івана Федорова, видана в Острозі у 1581 році. Історія книгозбірні Мукачівського монастиря нерозривно пов'язана з іменами таких відомих просвітителів та культурних діячів краю, як Арсеній Коцак, Анатолій Кралицький, Андрій Бачинський та інші. Як свідчать історичні джерела, у ХУ- ХУII ст. чималі бібліотеки були і в інших монастирях та церквах, при яких відкривались і школи, санаторий Карпаты де готували служителів католицької церкви та управителів домініального господарства. З початку ХУ століття в Ужгороді діяла і перша міська школа, при якій була і невелика книгозбірня. Оскільки до середини ХУIII ст. більшість історичних джерел написані латинською мовою, значна частина їх дотепер лишається не вивченою і тому багато відомостей про бібліотеки тих часів поки що не введені в науковий обіг. Крім того, хоча слов'янська писемність розповсюдилась на Закарпатті досить рано (як вважають історики- у II половині IX ст.) учнями Кирила і Мефодія, майже тисячу років ішла латинізація та мадяризація краю. Проте основна маса населення продовжувала користуватися слов'янською писемністю для релігійних та світських потреб.
Протягом ХУІІІ - ХІХ століть бібліотеки в краї були, як правило, власністю монастирів,духовних, світських та навчальних закладів, а також окремих представників інтелігенції, духовенства. Помітний слід в історії культури краю залишила бібліотека, створена єпископом Мукачівської єпархії А.Ф. Бачинським (1732-1809 рр.). За свідченням сучасників, вона була доступна широкому загалу читачів. У 1804 р. А. Бачинський видав п'ятитомну "Біблію", сприяв публікації творів вчених і письменників Закарпат- тя. Книговидавничу та просвітницьку діяльність А. Бачинського високо оцінював І. Франко. Значну роль у розповсюдженні книги кириличним шрифтом відіграла утворена О. Духновичем та його соратниками у Пряшеві літературна спілка (1850-1856) та засноване у 1864 р. "Общество святого Василія Вели- кого", яке з перемінним успіхом проіснувало до 1902 р., видаючи місяцеслови, календарі, шкільні підручники. Трускавец санатории. Ці видання, осідаючи в основному у приватних книгозбірнях та невеликих бібліотеках навчальних зак- ладів, зіграли певну просвітницьку роль у збереженні національної свідомості "руського", як тоді писали насе- лення краю.
Після розвалу Австро-Угорщини та входження Закарпаття до складу Чехословацької Республіки поча- лася активізація громадського та культурного життя краю, видання різномовної періодики. В 1921 р. Націона- льними зборами Чехословацької Ресубліки прийнято Закон про обов'язкове запровадження общинних бібліо- тек. Для підтримки бібліотек вводився спеціальний податок. В 1927 р. в краї нараховувалось 271 бібліотека з книжковим фондом 42.106 примірників, якими користувались 7 264 читачі. У 20-ті роки у багатьох містах і се- лах Закарпаття виникли осередки товариства "Просвіта" та товариства ім. О. Духновича, при яких починали діяти бібліотеки та громадські читальні. У вдячній пам'яті жителів Перечина збереглися, наприклад, відомос- ті про діяльність бібліотеки при місцевому осередку "Просвіти" та бібліотекаря Панаса Лешка. Всього в сере- дині 30-тих років на Закарпатті було 10 філій та 235 читалень осередків "Просвіти" з книжковим фондом 32.000 примірників, а на кінець 1938 р. в бібліотеках товариства "Просвіта" санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) нараховувалось 38 287 книг. Бібліотека на- родного дому "Просвіти" в Ужгороді налічувала 8000 книг, але внаслідок подій 1939-44 рр. книги були втраче- ні. З цього приводу варто процитувати "Повідомлення Стеблівського районного нотаріату по Хустському окружному управлінню від 27 листопада 1939 р.: " З пошаною повідомляємо, що ще 24 квітня 1939 р. на тери- торії районного нотаріату всі українські та протиугорські книги були конфісковані для знищення на підставі розпорядження № 142/1039 окружного військового командування. Книги були здані на вагу і знищені окруж- ним військовим командуванням."
В кінці 30-х років за свідченням деяких джерел 315 читалень та 288 невеликих бібліотек мало в населе- них пунктах краю і товариство ім. О. Духновича (даних про книжковий фонд виявити не вдалося). Виникло пи- тання і про створення публічної бібліотеки в м. Мукачево, хоча організація самої бібліотеки почалась лише на початку 1929 р. У листопаді того ж року була відкрита читальня з періодичними виданнями і лише через рік бу- ло організовано видачу книг на абонементі. Бібліотека для читання, як видно з архівів документів, "мала чотири відділи: руський, чеський, мадярський, єврейський". Членами бібліотечної ради міським представництвом були обрані найпочесніші мужі міста. Утримання бібліотеки брала на себе міська влада, хоча бібліотека мала і свої прибутки в основному за рахунок так званих "вступних", тобто абонентної плати від читачів, а також за раху- нок продажу газет і журналів. В архівних матеріалах віднайдено немало цікавих даних про становлення цієї першої в краї бібліотеки. Так, на першому році діяльності у читальному залі Мукачівської публічної бібліотеки було представлено 90 назв газет та журналів на чеській, "руській", угорській, єврейській, німецькій, французькій, англійській мовах. Преса краю, тодішньої Підкарпатської Русі, була представлена повністю. Цікаво й те, що серед найбільш активних читачів- група купців і торгівельних працівників. Група місь- кої інтелігенції складала всього 5,2% від загальної кількості читачів. Через п'ять років книжковий фонд вже становив 8.353 примірників, ним користувалися 1.489 читачів, книговидача становила 25.710 одиниць. Про дальшу діяльність цієї бібліотеки даних в архіві не знайдено. А з жовтня 1946 р. почалася історія Мукачівсь- кої міської бібліотеки.
Після сумнозвісного "очищення фондів" та систематизації за новими правилами бібліотека втратила одразу половину книг, в т.ч. твори закарпатських вчених та просвітителів, книги російської та української еміг- рації, іншу "ідейно шкідливу літературу". Натомість в бібліотеку поступила радянська література, фонд через рік становив 20.777 примірників книг, якими користувалось 2.357 читачів, в т.ч. 700 дітей. А так званих "антик- варних книг" залишилось всього 740, в основному довідкові видання довоєнного періоду, класика світової лі- тератури.
Однак, з 1947 року, як свідчать документи, почалось і структурне вдосконалення, і розширення функцій бібліотеки.У 1947 р. в Мукачівській міській бібліотеці працювали відділи: абонемент російської та української літератури, абонемент іноземної літератури, читальний зал, відділ пересувних бібліотек і міжбібліотечний абонемент. Книжковий фонд уже складав 59.400 книг. Постійно зростає і кількість читачів.Трускавец санатории У 1950 році вона досягла майже 5 тисяч. Вся суперечливість того непростого часу відбита у звітних документах бібліотеки. З одного боку - ве- личезний потяг читачів до знань, напружена праця бібліотекарів, з іншого- гнітюча заполітизованість, регламентованість всієї бібліотечної діяльності. Так, за 1951 рік бібліотеку відвідало 49 666 читачів, або в се- редньому- 167 читачів щоденно. Але, що пропонувалось читачам? Красномовною є цитата із річного звіту: "Работа библиотеки по руководству чтением в 1951 году проходила только в рекомендации и подборе основ- ного и дополнительного материала читателям, самостоятельно изучающим наших вождей, краткий курс истории партии..." Словом, далі історія Мукачівської міської бібліотеки нічим не відрізняється (хіба що, крім деяких цифр) від сотень інших бібліотек. Про загальні тенденції та зміни, що наступили в бібліотечній мережі області в період хрущовської "відлиги" та пізніше - в часи централізації бібліотечної справи мова йтиме далі. Історія другої публічної бібліотеки, перейменованої згодом в Ужгородську міську, почалась на кілька років пізніше Мукачівської - у 1932 році. Хоча вперше так звана народна бібліотека в Ужгороді була започат- кована ще у 1902 році. Ужгород, перебуваючи в складі Австро-Угорщини, одержав у дар від Будапешта дві ду- бові книжкові шафи та тисячу книг угорською мовою. За 20 років своєї діяльності ця бібліотека не розширюва- лась, не поповнювалась новими книгами.
У 1923 році (Ужгород вже був у Санатории Трускавца складі Чехословацької республіки) культурною комісією міста було вирішено організувати міську публічну бібліотеку. Основу фонду склали книги, що належали народній бібліотеці, решта були одержані в дар від різних установ та окремих осіб. Лише в 1932 році публічна бібліотека в Ужгороді одержала спеціально збудоване приміщення та інвен- тар і почала діяти за правилами бібліотеки такого типу. Через десять років фонд бібліотеки вже становив майже 10 тисяч примірників книг чеською, угорською та, як тоді писали, карпаторуською мовою (вони, до речі, стано- вили найменшу частку фонду). За свідченням сучасників та письмових джерел, підбір книг був здебільшого ви-падковим, адже книги надходили до бібліотеки в основному як подарунки від громадських організацій та при- ватних осіб. Кількість читачів на початку 40-х років не перевищувала 380 чоловік. У вересні 1945 року на базі Ужгородської міської публічної бібліотеки було створено обласну бібліотеку для дорослих. А в 1951 році по вул. Мукачівській було відкрито міську бібліотеку №2, яку через 10 років переведено знову у приміщення, збу- доване у 1932 році (обласна бібліотека для дорослих на той час одержала інше приміщення). З того часу (з 1961 року) адреса Ужгородської міської бібліотеки не змінювалась.
В 1976 році під час централізації державних бібліотек було об'єднано під централізованим адміністра- тивним та господарським керівництвом міські бібліотеки для дорослих №1, 2, 3 та міські дитячі № 1, 2, а міську бібліотеку №2 перейменовано в Центральну міську бібліотеку.
Протягом всіх років своєї діяльності ця бібліотека внесла свій помітний вклад у розвиток культури обласного центру не тільки завдяки значному книжковому фонду (нині він складає майже 300 тисяч примірни- ків книг), але й завдяки використанню цікавих форм бібліотечної роботи. Тут на базі читального залу була ство- рена одна з перших в області літературно-мистецька вітальня, а нещодавно відкрито бібліотеку сімейного читання. Історію державної мережі області започатковано постановою Ради народних комісарів УРСР №1792 від 21 листопада 1945 року "Про затвердження плану розвитку культурно-освітніх установ". Згідно цього плану в краї необхідно було відкрити 17 бібліотек, в т.ч. одну дитячу, 505 сільських клубів та хат-читалень. Головам сільських народних комітетів в свою чергу були направлені листи-інструкції обласного відомства політосвітних установ, де було, зокрема, рекомендовано: "При хаті читальні повинно бути декілька кімнат: загальний зал, де буде проводитись політ-культурно-масова робота, кімната для гуртків (по вивченню тов. Сталіна,про Велику вітчизняну війну Радянського Союзу, театральний, музично-хоровий, драматичний, літературний, фізкуль- турний, балетний); кімната для різних ігор і читальня зі своєю бібліотекою. В обов'язковому порядку при клу- бах, хатах-читальнях, бібліотеках та сільських комітетах повинні бути влаштовані вітрини, в яких кожного дня вивішувати нові центральні газети та останні вісті Інформбюро. На проведення ремонту хат-читалень сільський комітет повинен зібрати кошти з населення, в першу чергу наложити податки на спекулянтів та прихильників фашизму. Виплачуватися повинні лише витрати на закупівлю матеріалу, використаного на ремонт. Робочу та тяглову силу повинно поставити сільське населення". Так почалося створення в області державної мережі бібліотек, які покликані були в першу чергу стати закладами ідейно-політичного впливу на населення новоствореної області. Поява практично в кожному населеному пункті бібліотеки чи хати-читальні мала безперечно і позитивний вплив на загальний розвиток освіти і культури в краї. Саме з 1946-1947 рр. почали свою діяльність більшість районних та сільких бібліотек Закарпаття. Обсяг роботи бібліотек та їх книжковий фонд постійно зростав. Санатории Трускавца Так, до прикладу, книжковий фонд Тячівської районної масової бібліотеки (тепер Тячівська центральна районна бібліотека) у 1953 році, через 6 років існування становив 10.322 прим. книг, читачів- 1.490, книговидіча складала 22.157 одиницьДіяльність окремих районних бібліотек ускладнювалась через відсутність необхідних приміщень, а також переїзд з одного приміщення в інше. Особливо складною в цьому плані була історія Ужгородської центральної районної бібліотеки, яку переміщали не тільки з одного приміщення в інше, але й з одного населеного пункту в інші. За півстоліття ця бібліотека (відкрита у червні 1946 р. в м. Ужгороді по вул. Минайській) була переміщена спочатку в с. Дравці, яке тоді не входило до територіі обласного центру, з 1968 - у м. Чоп, а в кінці 1991р. в с. Струмківка. Це щоразу приводило до значних змін колективу, а значить, напрацьованих традицій бібліотеки, втрат книжкового фонду, читацького активу.
Державна бібліотечна мережа області активно створювалась та удосконалювалась протягом 50-60-х років. Великою перешкодою в організації бібліотечної справи була відсутність підготовлених місцевих кадрів, особливо в селах, внаслідок чого робота перших бібліотекарів часто зводилась в основному до механічної вида- чі книг. У подоланні труднощів організаційного переходу значну допомогу надавали вчителі, які становили май же половину культосвітнього активу. Для підготовки культурно-освітніх кадрів з міцевого населення велике зна чення мало відкриття в березні 1947 р. Хустського культосвітнього технікуму (з 1985 р.- Ужгородське училище культури), санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) а також навчання в Харківському бібліотечному інституті (з 1964 р.- інститут культури). Уже у 1959 р. бібліотеки області мали 60% працівників з вищою і середньою спеціальною освітою, а в 1964 р. вищу освіту мали 29% працівників районних і 20% міських бібліотек, 60% працівників сільських біб- ліотек - середню спеціальну. Треба відзначити, що цифрові дані тих років у зв'язку з санкціонованим зверху прагненням до "круглої цифри" часто не відповідають дійсному стану справ. Це стосується, зокрема, проценту охоплення населення читанням.
Активно створювалась і мережа бібліотек інших систем і відомств. В жовтні 1945 р. на базі колишньої єпископської бібліотеки відкривається наукова бібліотека Ужгородського державного університету. Частину фонду, сформованого ще публічною бібліотекою м. Ужгорода, передає їй обласна бібліотека для дорослих. За- раз це найбільша бібліотека Закарпаття, має унікальні книжкові колекції, багатий інформаційний потенціал. З квітня 1946 р. приймає перших читачів обласна медична бібліотека. В 1950 р. заснована обласна профспілкова, в 1965р.- обласна технічна. Найбільшого розвитку і вдосконалення набула мережа профспілко- вих, медичних, технічних, санаторно-лікувальних закладів та інших відомчих бібліотек в 60-70-х рр. Систематична методична допомога обласних бібліотек бібліотекам середньої та низової ланки, зак- ріплення на місцях бібліотечних кадрів з вищою та середньою спеціальною освітою в 60-ті роки дали свій ре- зультат. Велике значення мало створення міжбібліотечного абонементу, який почав діяти на початку 60-х ро- ків і досяг піку на початку 90-х. Завдяки йому сотні читачів, насамперед студентів-заочників, науковців, спе- ціалістів народного господарства мали змогу користуватися не тільки фондами найбільших бібліотек області, але й книгами з усіх інших книгозбірень колишнього Союзу та 19 країн світу.
З 1959 р. в бібліотеках області почав запроваджуватись відкритий доступ до книжкових фондів, що давало читачам можливість самим переглядати і вибирати книги на стелажах бібліотеки. Першою в умовах відкритого доступу почала працювати Перечинська бібліотека для дорослих.
Дальшому розширенню інформаційного потенціалу бібліотек державної мережі сприяла їх центра- лізація, що проходила з 1974 по 1979 рік. Було створено 13 районних та 2 міські централізовані бібліотечні системи. Централізація бібліотек дала певні позитивні результати: покращилась матеріальна

Путевка в Трускавец база деяких біб- ліотек, у центральних бібліотеках було відкрито нові структурні підрозділи, поліпшилась організація та вико- ристання книжкових фондів. Мало своє позитивне значення і створення в кінці 70-х років довідково-бібліогра- фічних фондів з питань сільського господарства (ДІФи).
У 1976 році була централізована і мережа медичних бібліотек, а в 1981- профспілкових. На 1.01.91 року в області активно діяли 1485 бібліотек різних систем і відомств, в т.ч. 704 державних, 658 шкільних, 19 медичних, 47 профспілкових. Однак проімперська політика русифікації всієї гуманітарної сфери колишнім СРСР згубно позначи- лася, в першу чергу, на діяльності бібліотек, більшість книжкового фонду яких була представлена російською книгою. З певних причин у деяких бібліотеках цей дисбаланс наявний ще й сьогодні. Після проголошення України суверенною державою зникла заідеологізованість бібліотек, що загалом позитивно позначилося на їх діяльності. Разом з тим складна економічна ситуація в Україні, нестача коштів на утримання бібліотеки призвела до різкого скорочення відомчих бібліотек, масового переходу державних біб- ліотек на роботу за скороченим робочим режимом, руйнування системи планового централізованого постачан- ня літератури і т.п.
Ситуацію ускладнило стихійне лихо, що спіткало Закарпаття - листопадова повінь 1998 р. Фонди майже п'ятидесяти бібліотек були пошкоджені. Зруйновано також деякі приміщення бібліотек. Якщо друга половина 80-х років, початок 90-х характерні популярністю бібліотек різних ланок, урізноманітненням змісту їх роботи, активізацією краєзнавчого та народознавчого аспектів, пошуком нових форм і моделей бібліотечної діяльності, санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) то кінець 90-х дає очевидний спад бібліотечної роботи, особливо на місцях, різке зменшення їх інформаційного потенціалу, комунікативних можливостей, що, безумовно, негатив- но впливає на рівень культури та моральний стан населення регіону.
Бібліотеки певною мірою випробували на собі наслідки економічної кризи, в той же час і накопичи- ли досвід протистояти численним зовнішнім і внутрішнім негативним факторам. Так, за ініціативою 3-х обласних бібліотек 56 провідних видавництв та бібліотек зголосилися передати безоплатно закарпатським бібліотекам тисячі примірників книг для відновлення фондів. "Видавнича програма" Міжнародного фонду "Відродження" очолила цю всеукраїнську акцію з тим, щоб об'єднати зусилля видавництв та бібліотек і надати організовану фінансову підтримку для доставки книг бібліотекам, що постраждали від повені. У проведенні акції взяли участь Українська бібліотечна асоціація, видавництво Британська Рада, Дім Америки, Інститут Гете в Києві та ін. Доставку 70 тисяч книг, що поповнили фонди наших бібліотек, оплатив українсько-американський доброчинний фонд "Сейбр-Світло" (м. Львів). В 1997 році на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №510 від 30 травня 1997 року "Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні" в області проведено впорядкування державної бібліотечної мережі відповідно до встановлених нормативів. Мережу бібліотек було в основному збережено. На сьогодні в області діють 585 бібліотек, в т.ч. 515 в сільській місце- вості. Всі бібліотеки внесено до Державного реєстру бібліотек України.
Бібліотечні фонди в області нараховують 7,3 млн. примірників. З них мовами: українською- 3 млн. - 40,8%, російською- 3,8 млн.- 52,9%, іншими- 0,5 млн.- 6,3%.
З 1995 року спостерігається тенденція до збільшення надходжень україномовних видань. Так, в 1995 р. надійшло 48,5% літератури українською мовою, в 1997 р.-52,3%, а в 1998 р.- 71,5%. В області діють 123 бібліотеки, що обслуговують національні санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) меншини: з них 106- угорців, 8- руму- нів, 5- німців, 4- словаків.
При Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці працює відділ літератури іноземними мовами, на базі якого створено сектор літератури угорською мовою. Відділ угорської літератури працює при Виноградівській централізованій бібліотечній системі, бібліотеку літератури угорською мовою відкрито в м. Мукачеві.
Забезпечення національних меншин літературою рідною мовою здійснюється, головним чином, за рахунок одностороннього міжнародного книгообміну та гуманітарної допомоги. Більш активно поповнюється фонд угорської літератури бібліотек області. Він нараховує 423,8 тис. прим.- 5,9%. Завдяки зв'язкам обласної універсальної наукової бібліотеки та Берегівської централізованої бібліотечної системи з бібліотеками Угорщини книги надходять від видавництва "Інтермікс", банку Розвитку Угорщини, Міністерства сільського господарства, спілки письмен-ників, фонду "Агора", бібліотек мм. Ніредьгаза, Сегед, Дебрецен, Будапешт (Угорщина). Фонд румунською мовою становить 12,5 тис., або 0,2%, німецькою-4,9 тис., або 0,05%, словацькою- 6,2 тис., або 0,07%. З метою збільшення надходжень налагоджуються зв'язки з університетською бібліотекою м. Лейпциг (Німеччина), Словацькою національною бібліотекою "Матіца Словенська", Кошицькою державною науковою бібліотекою (Словаччина), Празькою центральною універсальною науковою бібліотекою, Національною бібліотекою Румунії (м. Бухарест). Бібліотеки спрямовують свою діяльність на розкриття перед громадськістю змісту своєї діяльності, наявних можливостей щодо надання інформаційних та інших послуг населенню. Значна увага приділяється вдосконаленню ДБА, створенню фактографічного банку даних. Інформація дедалі більше стає товаром. Але в цьому питанні є чимало проблем розв'язання яких потребує додаткових коштів,державної під- тримки. Адже, санаторий Карпат лише Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека та ще кілька бібліотек мають мінімальну комп'ютерну базу. Лише, завдяки творчим стосункам з товариством угорської культури ЗОУНБ має доступ до інформаційної системи INTERNET. З метою оперативного отримання інформації з інших бібліотек України Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека використовує електронну пошту. Існуюча технічна база (комп'ютери, ксерокс) допомагають Закарпатській обласній універсальній нау ковій бібліотеці розкрити свій інформаційний потенціал за рахунок активізації видавничої діяльності. Нею видаються ретроспективні та поточні бібліографічні покажчики "Література про Закарпатську область", "Календар знаменних і пам'ятних дат", зведені друковані каталоги періодичних видань, що передплачуються бібліотеками м. Ужгорода, Хроніка культурного життя області, численні персональні покажчики і т. ін. Обласними бібліотеками для дітей та юнацтва видаються персональні покажчики та бібліографія "малої форми"- пам'ятки, закладки, бесіди про книги.
За останній час значно покращився якісний склад бібліотечних кадрів. Серед них 79,6% мають вищу або середню спеціальну фахову освіту, семи кращим бібліотечним працівникам присвоєнно звання "Заслужений працівник культури України".
Сьогодні в області санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец) діють 1282 бібліотеки різних систем і відомств, які попри всі негаразди прово- дять велику просвітницьку, інформаційну, дозвіллєву роботу, займають гідне місце в системі закладів, що пра- цюють на утвердженні молодої незалежної держави.

"Горбатому" мосту в закарпатському Берегові - вже понад півтора століття

Міст та місто, вочевидь, не випадково є однокореневими словами. Адже дуже часто саме міст визначає обличчя міста, стає його символом. „Карлів міст” у Празі, „Тауер” у Лондоні, „Золоті ворота” у Сан-Франциско, міст „Ріалто” у Венеції, горбатий міст у боснійському Мостарі... – Санаторий Весна Трускавец є чимало місць на Землі, в яких міст та місто неможливо уявити один без одного.

Закарпатські міста, які, згідно давніх традицій, поставлені на річках, також не обділені мостами. Та, на жаль, в силу різних обставин якимось особливим виглядом вони не відрізняються. Так, перші ужгородські мости, історія яких сягає ще 17-го століття, у первинному вигляді давно зникли. Гарним мостам доби Чехословаччини також не пощастило. Найбільший в Ужгороді Масариків міст, споруджений у 1937 році, через сім років був знищений німцями, що відступали. Його було швидко відновлено, але подальші реконструкції зробили споруду, що з’єднує два береги Ужа, доволі типовою, позбавленою „родзинки”. Не сильно пощастило й пішохідному мосту у центрі міста. Первинний вигляд у нього, спорудженого у 1897 році на місті зруйнованого водами дерев’яного, був не такий, як зараз. Це була споруда із трьох великих металевих ферм (арок). Чи вписувалася б така конструкція у вигляд давнього Ужгорода, сказати важко, та вже й не важливо – міст також був підірваний німцями, і у повоєнні роки йому на зміну прийшов нинішній санаторий Карпаты залізобетонний пішохідний (попередник був ще й транспортним, до війни по ньому курсував перший міський автобус). На суб’єктивний погляд автора, сучасному пішохідному мостові над Ужем чогось бракує – якщо з відставні він виглядає цікаво, то в безпосередній близькості на ньому все якось занадто просто. Та й жебраки шарму аж ніяк не додають. Завезена нещодавно чи то з Угорщини, чи то з російської Тюмені новітня традиція прикрашати міст замками на знак любові та вірності, напевно, мала б оживити його вигляд. Чи пішло це захоплення молодих пар на користь мостові – знов таки, річ суб’єктивна: комусь подобається, комусь – не дуже...

Напевно, не помилюся, якщо скажу, що найдавнішій міст в Закарпатті, що зберігся й понині, знаходиться у Берегові (Берегсасі). На жаль, про те, якою Санатории Трускавца цінною з точки зору історії та архітектури є ця споруда, навряд чи й здогадуються як пересічні берегівчани, так і влада міста. Бо інакше б ставлення до пам’ятки було б не таке, як зараз.

Гостям міста й поготів навряд чи відомо, що, перетинаючи багатостраждальний канал Верке (його історія та, особливо, сучасний стан заслуговують окремої статті) в самому центрі міста, біля ресторану „Золота пава”, вони ходять старовинним мостом, вік якого перевалив за півтора століття. Історикам відомо, що він був збудований ще у 1853 році, і виконував дуже важливу функцію – з’єднував два береги широкої тоді річки Верке на „соляному шляху”, який пролягав від солотвинських соляних копалень. Окрім того, в Берегові на площі, яка нині є центром міста, тоді регулярно працював великий ринок, куди приїздив купувати та продавати люд з навколишніх сіл, а також й Мукачева, санаторий Шале Грааль Вилка, Вашарошнаменя тощо. За проїзд мостом з бажаючих потрапити на базар брали гроші. Споруда у готичному стилі, із міцними опорами, була одною з перших на Закарпатті, яку побудували з каменю – бо доти мости будували з дерева, в Берегсасі переважно з берези. На відміну від більшості мостів, які будували прямими, берегівський має „горбатий” вигляд, і в цьому також його унікальність – в Україні таких споруд одиниці, і навіть в Європі вони зустрічаються не часто. Та й по давності міст може посісти почесне місце. Зацікавившись питанням, я став шукати інформацію про найдавніші мости України. Найдавнішим, вочевидь, є Замковий міст у Кам’янець-Подільському (17 століття), близький йому по віку невеличкий Турецький міст у Чернівцях. Але більшість із тих, що збереглися, споруджені наприкінці 19 - початку 20 століття. Відтак, берегівський міст точно входить в десятку найстаріших мостів України, а може, і в п’ятірку (було б дуже добре, Санаторий Весна Трускавец якби історики внесли ясність у це питання).

У радянський час, після того, як Верке вже була сильно звужена і перетворена на канал, два порожні прольоти головного мосту використовували в оригінальний спосіб. Батько розповідав, що в одному з прольотів розміщувався... рибний трактир. В ньому стояв величезний акваріум з живою рибою, відвідувачі самі обирали собі майбутню „жертву”, з якої тут же варили пекучу мадярську юшку чи смажили. В другому прольоті пізніше (це вже я сам добре пам’ятаю) влаштували тир, де за кілька копійок можна було постріляти з пневматичних гвинтівок по паперових мішенях та дешевих пластмасових іграшках.

На жаль, сьогодні міст, який мав би бути прикрасою Берегова, знаходиться в плачевному стані. Сама конструкція, на щастя, ціла, і навіть витримує потік автотранспорту, якого зовсім не було, коли її зводили. Та от підібратись до неї, аби спуститись до каналу та зсередини оцінити усю красу півторавікової споруди, вже проблематично. На одному боці моста сходи до Верке повністю проіржавили, на іншому залишився наполовину розібраний невеличкий місток, яким можна було переправитись на другий берег Верке. санаторий Карпаты Пусті прольоти стародавнього красеня перетворені на смітник та, ще гірше, на безкоштовний громадський туалет. Жалюгідний вигляд мають і околиці мосту: на місті колишньої доріжки для променадів (її демонструють старі світлини) – зарості, сміття, бруд. Звісно, такий стан для міста, яке вважає себе цивілізованим, є неприпустимим. Хочеться сподіватись, що влада Берегова колись таки зверне більшу увагу на архітектурну пам’ятку, і зробить усе від неї залежне, аби красу головного мосту могли Трускавец санатории повною мірою оцінити як численні гості, так і місцеві мешканці.

На півночі Мукачівського району поблизу села Грабово, знаходиться таємничий Чорний ліс, про який є чимало незвичних і цікавих легенд та розповідей. Зокрема, тут знаходиться мармурова печера, яку вручну видовбали розбійники. Саме тут вони, за переказа

На півночі Мукачівського району поблизу села Грабово, знаходиться таємничий Чорний ліс, про який є чимало незвичних і цікавих легенд та розповідей. Зокрема, тут Трускавец санатории знаходиться мармурова печера, яку вручну видовбали розбійники. Саме тут вони, за переказами місцевих жителів, ховали свої награбовані скарби, але довго вони тут не ховалися, оскільки їхні нахабні дії розлютували селян, які власноруч розігнали розбійницьку ватагу. Ще одна моторошна легенда про Чорний ліс розповідає про те, що кожного порушника лісового спокою чекає важке покарання. І на жаль, давні пророцтва справдовуються. Щороку "чорна хроніка" подій поповнюється жертвами самогубств або вбивств у Чорному лісі. Власне, навіть місцеві жителі не рекомендують залишатися під вечір на узліссі чи безпосередньо у самому лісі, де на кожного чатує смертельна небезпека. Цікаво знати, що картопля для закарпатців завжди була і залишається другим хлібом. А у складні голодні роки ХІХ століття вона Отдых в Карпатах рятувала від голодної смерті. Тому напевно всім буде цікаво дізнатися, що вперше картопля з'явилася на Закарпатті у 1770 році. Саме тоді було видiлено великі площi у Мукачівсько-Чинадіївській домінії графів Шенборнів під картоплю та шовковицю. Отож мукачівські землі стали експериментальним полем для вирощування картоплі на території Закарпаття.

В окрестностях горы Петрос жила когда-то семья гуцула. Однажды летом к ним приехали знакомые со своими сыновьями-близнецами. Отдых в Сходнице У гуцула была дочь-красавица. В долгих беседах выяснилось что дети в обоих семьях родились в один год и день. После этого пос

В окрестностях горы Петрос жила когда-то семья гуцула. Однажды летом к ним приехали знакомые со своими сыновьями-близнецами. У гуцула была дочь-красавица. В долгих беседах выяснилось что дети в обоих семьях родились в один год и день. После этого посещения девушка и юноши часто встречались, гуляли в живописных окрестностях Петроса. Юноши полюбили дочь гуцула, да и девушке нравились парни - один другого лучше. Долго терзала парней нерешительность, но все же каждый втайне от брата объяснился девушке в своих чувствах. Родители не противились возможной свадьбе, только кому отдать предпочтение - должна была решить сама девушка. Гостиница Респект**** (RESPECT) Сходница Но и ей сделать выбор было трудно. Наконец она сказала братьям: "Кто из вас принесет мне в подарок шелковый цветок, тому отдам сердце и руку".
Долго ходили парни по горам в поисках шелкового цветка (так в Карпатах называют эдельвейсы). Поднявшись на полонину встретили старого пастуха и рассказали ему о своих заботах, пастух показал на отвесные склоны трехглавой горы: "Там растет шелковый цветок. Только достать его может самый смелый и сильный парень. Взбираться на скалы нелегко. К тому же цветы охраняют очень красивые девушки-волшебницы. Они подарят их вам, если навсегда останетесь в их горном царстве. Иначе они сбросят вас со скал в глубокие ущелья…."
Это не испугало парней. Любовь придавала силы. Трудной и долгой была дорога в горы. На неприступном утесе они увидели наконец один цветок. Опережая друг друга, братья в спешке взбирались на отвесные скалы. Каждому хотелось первым сорвать цветок. Одному из парней удалось добраться к эдельвейсу. Но тут появились девушки-волшебницы, Отдых в Карпатахприглашая юношей остаться среди них. Не согласились братья. И рассердились горянки: "Не видать вам счастья в жизни!".
Под ногами парня, который дотянулся первым до эдельвейса рушиться скала, он срывается и, падая, сбивает в пропасть своего брата….
Девушка долго ждала юношей. Не дождавшись ушла в горы на поиски. На полонине старый пастух рассказал ей о встрече с пранями, показал скалы, к которым они ушли. Поднялась девушка к утесам и увидела следы страшной беды. Не вынесла горя дочь гуцула и бросилась со скалы в пропасть….

Західну Україну можна сміливо назвати замковим краєм. Це – єдиний регіон нашої держави, де збереглися замкові архітектурні пам’ятки. І нехай більшість із них перетворилися на руїни, кілька замків і палаців перебувають у задовільному стані.

Ці споруди є об’єктом постійних відвідувань туристів і з України, і з ближнього зарубіжжя. Один із найкрасивіших і найдавніших замків на території нашої держави знаходиться в Закарпатті – місті Мукачевому – та носить промовисту назву «Паланок» (паланкою називали на Запорізькій Січі у XVIII ст. невелике укріплення, обнесене частоколом). Його я й відвідав, привізши з собою не лише приємні враження, а й легенди – «Паланок» є чи не найтаємничішим замком України.

...Мукачево зустріло спекотною погодою. Настільки спекотною, що втриматися на сонці було практично неможливо. Навіть легкий вітерець не рятував. Та попри казуси погоди, місто справило досить приємне враження. Санаторий Весна Трускавец
Сьогоднішнє Мукачеве – невелике місто, в якому розташовані здебільшого дво-, триповерхові будиночки, визначальною рисою яких є багато квітів у дворі. Поруч із новими будівлями у місті багато старих, але вони реконструюються. Приємно вражають ціни в кафе, у кілька разів нижчі за київські, а от їх інтер’єр мало чим поступається столичним.
Таким чином, міська влада працює, а це не може не радувати. Причому власті займаються не лише насущними соціальними проблемами, а й культурними – «Паланок» був не так давно реконструйований. Звісно, чимало й недоліків. Стосуються вони, передусім, стану доріг, які подекуди просто розбиті. Також люди бідкаються на актуальну для більшості українців проблему – невисокі зарплати (у чесний спосіб у Мукачевому багато не заробиш).
Місто відоме туристам не лише замком. Каплиця Святого Мартіна, жіночий монастир на Чернечій горі, Ратуша, театр вимагають для свого санаторий Шахтер опису окремої статті. Ми ж поговоримо про замок.
Як до нього дістатися? На це питання Вам відповість кожен мукачівець. Варто лише сісти на будь-яке маршрутне таксі, яке їде до вул. Тімірязєва. Десять із гаком хвилин їзди з центру міста – і Ви вже знаходитеся біля підніжжя замкової гори – місця, де розташований замок «Паланок».
Про замкову гору й замок ходять легенди. Легенда про те, що замок було побудовано людськими муками (селяни навколишніх сіл обкладалися непосильними податками, з різних кінців краю доставлялися будівельні матеріали та продукти харчування, в роботи залучалася тяглова сила у вигляді коней та худоби – люди були позбавлені можливості обробляти землю, збирати урожай, на будівництві вони потерпали від голоду, катувань, травм, хвороб, епідемій, нещасних випадків), а замкову гору насипали «мозолями, Трускавец санатории потом і кров’ю людською», звідси й назва міста – Мукачеве, від слова «мука» – так в’їлася у громадські свідомість і думку закарпатців, що навіть авторитетні докази про те, що насправді поява гори – цілком природна. Та, зрештою, чим більше легенд, тим цікавіше туристам.
Піднімаємося по замковій горі, долаємо кілька десятків метрів – і ось ми вже знаходимося перед мостом, який веде нас до замку. «Паланок» зводився не одне століття. Перші глинобитні укріплення слов’янських племен білих хорватів з’явилися тут у V ст. Удосконалення військової техніки викликає необхідність удосконалення оборонних будівель, тож у ІХ-ХІ ст. на замковій горі зводяться дерев’яні укріплення, а пізніше, через кілька століть, були побудовані кам’яні укріплення – замок набув того вигляду, який ми бачимо зараз.
Замок складається з трьох частин і розміщений на трьох терасах. Найстарішим є Верхній замок, збудований у XIV-XVI ст., який знаходиться на вершині замкової гори. На 6 метрів нижче побудований Середній замок, а на 16 – Нижній. Обидва зведені у XVII ст., наступного століття на четвертій терасі, на 10 метрів нижче Нижнього замку, була збудована вежа для охорони воріт і дорога до замку по західному схилу гори. Замок і кожна з його частин оточені кам’яними стінами, товщиною 3-3,5 м, та обнесені сухими ровами, глибиною 10-12 метрів. Через рови перекинуті дерев’яні мости, які свого часу піднімалися й опускалися. Для охорони замку були побудовані 8 бастіонів по кутах всіх частин замку. У давнину, за часів функціонування «Паланку», на них розміщувалася артилерія. Ворота до Нижнього замку, де знаходилася сторожа, «охороняють» два могутніх кулеподібних бастіони.
Середній замок має 4 бастіони, великий двір, оточений дво- та триповерховими будівлями, в яких розміщувалися казарми для гарнізону, арсенал, лицарська зала, кухні та комори. З північної сторони двору раніше (до другої половини ХХ ст.) стояв будинок коменданта, за яким височать кам’яні стіни XIV ст. Верхнього замку, в який можна піднятися сходами зліва і справа. Зліва – сходи квадратної вежі кінця XVIII ст., а справа – так званий «хід-пастка», вирубаний під південно-східною вежею у кінці XVII ст.
Верхній замок, колишня резиденція його володарів, має закритий з усіх сторін двір, дво- та триповерхові будівлі, колишні розкішні князівські палати XVI-XVII ст., три круглі вежі XIV ст. (добудовані в XVII ст.), замкову каплицю XVII ст. З північної сторони Верхній замок захищають два бастіони. У південній частині двору знаходиться колодязь глибиною 85 метрів, воду з якого використовували до кінця ХІХ ст.
Про замковий колодязь ходять легенди. Його збудували, а точніше – вирили за часів управління замком князя Федора Корятовича (1396-1414). Чудовий стратег і надзвичайно розумна людина, князь розумів, що без достатніх запасів води, замок не може бути дієвим оборонним укріпленням. У ті роки будувати криницю, пробиваючи товсті вулканічні породи примітивними знаряддями праці, було надзвичайно небезпечно: обвалювалися стіни, виділялися отруйні гази, гинули люди. Колодязь виходив нециліндричної форми, де три, а де й усі вісім метрів у діаметрі.
Легенда розповідає, що скільки не рили колодязь, усе ніяк не могли дістатися до води. Щодня чуючи одну й ту ж фразу «Пресвітлий князю, води немає», Корятович впадає у відчай.Санаторий Весна Трускавец Аж якось одного дня до князя прийшов нечистий і запропонував угоду: мішок золота в обмін за заповнення колодязя водою. Але виявилося, що грошей у казні немає, тож князь не може заплатити рогатому. Князь пропонував душу, але той відмовився, вимагаючи грошей. Один із вірних лицарів Корятовича, підслухавши розмову князя з чортом, запропонував йому обдурити того: «Федоре, мішок золота не обов’язково має бути великий: маленький – теж мішок». Вкинувши у мішок дві останні золоті монети, його віддали чорту, а той, страшенно обурившись, заявив: «Все одно води не питимете», і з цими словами стрибнув у глиб колодязя. З того часу з глибин колодязя чуються далекі, приглушені звуки…
Нині кожен турист вважає за необхідність вкинути в криницю монетку, загадавши бажання. І воно обов’язково здійсниться. Ходить чи-то легенда, чи-то анекдот, що якось замок відвідала одна молода подружня пара з матір’ю дружини. Біля криниці пройшла жінка, кинула монету, потім пройшов чоловік, кинув монету, а потім підійшла теща і … стрибнула в колодязь за монетами. Ось так швидко здійснюються бажання.
Ще одна легенда пов’язана з пам’ятником Корятовича, який знаходиться у дворі верхнього замку. Аренда квартир в Трускавце За його відшліфований, до блиску начищений золотий палець вважає за необхідність потриматися кожен турист, поклавши до підніжжя пам’ятника монетку. Кажуть, що від цього здійсниться будь-яке бажання.
За австрійськими джерелами ХІХ ст. на глибині 71 метр у криниці вирубано кам’яні спіральні сходи, які закінчуються на рівні 1,6 метрів від дна нішами, одна – у південному напрямку, друга – у північному.
Легенди ж говорять, що підземні ходи Мукачівського замку настільки довгі, що карета, запряжена кіньми, могла таємно доставити князя в будь-який замок Трансільванії і в Святомиколаївський монастир. Заглянувши у замковий колодязь, на глибині 85 метрів Ви побачите задні колеса карети, яка у будь-який час готова доправити Вас у кожний замок Закарпаття.
Про замок створені й інші легенди. Легенда про героїчну хранительку замку княгиню Ілону Зріні, яка впродовж трьох років відбивала облогу «Паланку», легенда про кровожерливу княгиню Софію Баторі, яка князювала в замку 21 рік, після смерті легендарного Дьордя ІІ Ракоці, і все своє життя пила людську кров і купалася в крові молодих дівчат. Існує легенда про останнього коменданта замку, підполковника Адама Карагулича, легенда про качку, яку пустили в колодязь, а вона потім Трускавец санатории.Путевка в Трускавец випливла в Латориці. Та ще багато інших легенд.
Навколо замкової гори ще у XVI ст. був викопаний водяний рів, який наповнювався водою з річки Латориця. У XVII ст. рів був укріплений дубовим частоколом – паланком. Назва «Паланок» збереглася до наших днів, хоч сам рів і частокіл давно зруйновані.
Нині на території замку функціонує меморіальна кімната легендарного угорського поета Шандора Петефі, який відвідав «Паланок», експозиції меблів XVII-XIX ст., природи та старожитностей Карпат, інтер’єр і самобутність якої немов переносять нас у минуле цього українського краю, історичний музей, де можна побачити кам'яні, залізні та дерев’яні знаряддя праці, картинна галерея видатних живописців Закарпаття.
Залишаючи «Паланок» і Мукачеве, дав собі слово знову туди повернутися. З кожним роком місто й замок стають кращими. Попри існуючі проблеми (час невблаганно йде, стіни руйнуються, їх необхідно реставрувати), мукачівський замок продовжує «зберігати форму». санаторий Алмаз Причому він по-різному виглядає вдень і вночі, влітку і взимку. Побачити замок, пройти біля кам’яних стін, сходами, які пам’ятають буремні події минулого – просто таки обов’язок кожного українця!

Принада системи, за якою займаються закарпатські «моржі» - у простоті, але й ефективності, і – підхожості практично всім, адже, на відміну від, скажімо, методу Іванова, не потрібно тривалих розігріваючих процедур до і після занурення.

Ярослав Сенчук усіх закликає до ополонки

«Голова витирається дуже ретельно, на це не шкодую часу. Доки тривають ці 2-3 хвилини, від тепла, який виробляє організм – а кров зараз активно приливає до шкіри – я холоду не відчуваю. Робили експерименти, на окремих ділянках тіла температура досягає 43 градусів за Цельсієм, фактично, вища за температуру згортання білку, але ця «гарячка» - короткочасна, і саме вона дає оце відчуття жару…», - досвідчений «морж» Михайло Темнов щойно вийшов з ополонки. Запевняє: не холодно, а – гаряче!

Зайшов у зимну воду уперше 4 роки тому: якось у розмовах з приятелями сказав, що зробить, а відтак мусив підтвердити: духу не забракне. Обіцянку довелося виконати (вельми непросто, адже вирізнявся неабиякою теплолюбністю і, власне, взимку тільки і мріяв про весну, тож про ополонку думав із жахом)… З води вискочив як обварений, а коли піднявся санаторий Карпаты сходами, на Михайла «зійшла благодать»: у 12-15-градусний мороз він відчув тепло, навіть жар. «Моментально померла ілюзія холоду, і я побачив: доки витер голову, тіло саме обсохло. Потім ми пішли в кафе, і там я сидів у стані повного блаженства». Утім, Михайло одразу застерігає: для доброго результату у загартовуванні необхідна системність. Він уже привів у «моржування» понад двадцятеро людей, які, своєю чергою, залучають родини і знайомих.
Принада системи, за якою займаються закарпатські «моржі» - у простоті, але й ефективності, і – підхожості практично всім, адже, на відміну від, скажімо, методу Іванова, не потрібно тривалих розігріваючих процедур до і після занурення. «Моржування» по-закарпатськи передбачає занурення саме в зимові місяці (такий курс дає добрий імунітет на цілий рік), ну а в інші сезони любителі просто ходять на річку. До речі, важливо, аби водойма була не штучною – переконані, що помічна саме природа. «Ну а ти коли зайдеш у воду? Подивись, яка чудова погода – ідеальна для першої спроби!», - Ярославові Сенчуку не позичати переконаності у тому, що близьке знайомство із зимною водою потрібне усім, а ще – він просто пашить бадьорістю. Так, практики холодного загартовування впливають не тільки на здоровя, але й на вдачу людини, - кажуть ті, хто на «ти» з ополонкою. Обіцяю замислитися над власним «подвигом», а тим часом дізнаюся про систему. Усе просто і доступно. Набути розслабленості: рівномірно дихаючи носом, спіймати відчуття тепла у тілі і, без хвилювань і різких рухів, роздягатися, починаючи з ніг. Відтак – шлях до ополонки босоніж і – коротке занурення. «10-15 секунд (Трускавец санаторий Шахтер за системою дозволено до 40), які ми перебуваємо у воді, не дають організму переохолодитися». Утім, холодового навантаження достатньо для активного кровообігу. А відтак – потужний поштовх імунній системі та, як наголошують гартувальники, – енергетиці людини. Думка якось прихопити на набережну купальник і рушник стає виразнішою…

Михайло Темнов каже: ця метода передбачає тільки наявність бажання. Один раз новачку розповідають про правила, допомагають розслабитися і заводять до води. Людина, уперше заходячи в ополонку, ламає психологічний бар’єр, позбувається страху холоду – за 5 секунд розуміє, що холод – це лише велика ілюзія. 95 відсотків цих людей самі вертаються на наступний день, а випадків застуди після першого досвіду «моржі» не знають, як, власне,Отдых в Карпатах  і після всіх подальших практик.
Закарпатську систему оздоровлення розробив і запатентував мукачівець, радіофізик за фахом Богдан Дикий. За три роки позбувся астми, відтак почав пропагувати цю методу загартовування. За крайовими «моржами» спостерігали лікарі. Результат – не тільки «добро» на ополонку, наукові публікації, але й… поповнення лав самими медиками. Найчисельнішою «популяція» «моржів» свого часу була у Мукачеві. Доходило до декількох сотень купальщиків, кажуть навіть про 3 тисячі років 7 тому, нині ж лишилося близько півтора сотні. Нині моду на зимну купіль відчуває Ужгород: до облюбованої досвідченими «моржами» ополонки часто приходять охочі долучитися. В обласному центрі щонайменше із 60 «серйозних» «моржів», себто тих, хто регулярно занурюється, а  Трускавец санатории дехто називає й сотню…
Біля ополонки оповідають і про пані, що купалася вагітною, а відтак народила… здорове «морженя» - жартують любителі холодної води. Протипоказів практично нема – продовжує розказувати Ярослав Сенчук. Власне, не рекомендують лише під час загострення хронічної хвороби та сильного запалення. За допомоги цього загартовування позбувалися частих застуд, успішно боролися із виразкою шлунка та 12-палої кишки, гайморитом тощо. «Бояться» холодної води гіпертонія і гіпотонія. А головне – підвищується тонус організму, який починає сам вирішувати свої проблеми, - запевняють практики.
«Я позбувся не тільки частого й сильного головного болю, але й хронічного бронхіту. Це ілюзія, що «моржують» лише здорові відчайдухи – сюди прийшли кожен зі своїми хворобами, проблемами, саме по здоров’я!», - паруючи на морозі мокрим тілом, ділиться Михайло Темнов. «Закрити хоча б одну аптеку – така в нас мета! Ужгородці, в воду!», - закликає досвідчений «морж».
Тим, хто вирішить дослухатись, знайти ужгородських «моржів» нескладно: вони «водяться» на правому березі Ужа (униз від обласної філармонії), де облаштовано навіс і сходи до води. Отдых в Карпатах «Вполювати» їх найлегше в обідній час: 12-13-та години вважаються оптимальними для занурення в ополонку. А можна й за телефонами: 80506753625 – номер Ярослава Сенчука, заступника голови Асоціації «Закарпатський морж», а 80503726010 – ентузіаста й журналіста Михайла Темнова. Наші «моржі» неабияк ратують за збільшення «популяції»і охоче допоможуть новачкам, яким потрібно мати з собою тільки зміну білизни для купання і рушник. Ну, ще й бажання… Непоганий спосіб випробувати характер, чи не так? Ополонка, в якій дехто знайшов так багато, стає все спокусливішою… На Водохреща ж любителі зимної купелі вже традиційно поповнюють свої лави новачків. Лише Ярослав Сенчук цього разу особисто завів до ополонки п’ятьох нових "моржів"…

Закарпаття – один з регіонів України, природно-рекреаційний потенціал якого, створює унікальні можливості для розвитку практично всіх напрямків туристично-рекреаційної сфери. М'який сприятливий клімат, ландшафт області, 80% якого – гори, цілющі мінер

Закарпаття – один з регіонів України, природно-рекреаційний потенціал якого, створює унікальні можливості для розвитку практично всіх напрямків туристично-рекреаційної сфери. М'який сприятливий клімат, ландшафт області, 80% якого – гори, цілющі мінеральні та термальні джерела, багатовікова історико-культурна спадщина, народні традиції, гостинне населення – ось тільки невеликий Санатории Трускавца перелік факторів, завдяки яким Закарпаття вже давно набуло слави "української Швейцарії".
Ужгород – центр Закарпатської області, старовинне європейське місто, з численними історико-архітектурними пам’ятками європейського значення. Насичена санаторий Шахтер подіями історія та унікальне географічне положення створюють багатогранний колорит та привабливість цього чудового куточка земної кулі. Будучи розташованим на перехресті культур та традицій Ужгород завжди відкритий для співпраці та різного роду діалогів.

В Ужгороді знаходяться головні музеї області: краєзнавчий музей-замок, музей архітектури і побуту, художній музей, меморіальні художні музеї, зоологічний музей.
На території міста знаходяться Ужгородський монастир (жіночий римо-католицький) та древні храми: греко-католицький кафедральний собор Горянська ротонда ХІІ ст., Ужгород, Деренковцi, Трускавец санатории Струмкiвка, Паладь Комарiвцi, а також середньовічні замки: Ужгород - ХI ст., Невицьке - ХIII-ХVII ст., Середнє - ХII-XVIII ст. та аристократичні палаци родин Другетів (руїни, Ужгород-Горяни) і Плотені (Великі Лази). Існує найдовша в Європі липова алея. на території міста налічується 2 джерела мінеральної води: радванський якому більш ніж 30 років і боздошський, якому близько 20 років. Такі історичні місця щороку приваблюють десятки тисяч туристів. Мешканці Ужгорода, а це представники більш ніж 70 національностей, гостинні та працьовиті люди, які знають ціну своєму місту і готові з кожним днем примножувати потенціал та славу затишного міста над Ужем.

Найбільш відомі з перших свідомих засновників міста — слов’яни. Одне з їх племен – білі хорвати – в другій половині І тисячоліття заселило район сучасного Ужгорода. У ІХ столітті укріплене городище-замок перетворилося в укріплене ранньофеодальне місто-поселення, яке стало центром новоутвореного слов’янського князівства на чолі з легендарним князем Лаборцем.
У 903 р. угорські племена під керівництвом свого вождя Алмоша штурмували фортецю Гунгвар. Сили були нерівні, і князь Лаборець був переможений.
Після приходу угорців навколо замку починає розбудовуватися і розширюватися містечко. У 1241 –1242 рр. татари хана Батия спалюють поселення. З 1318 р. господарями міста стали італійські графи Другети, які володіли ним впродовж 360 років. Філіп Другет будує нову кам’яну фортецю на місці сучасного замку. Разом із замком розбудовується і місто. Уже в 1430 р. Ужгород одержує привілеї від короля і офіційно пишеться “Привілейоване місто Ужгород”.
Впродовж ХVI – XVII століть в Ужгороді існувало багато ремісничих цехів. У цей період місто було втягнуто в релігійну боротьбу між реформатською Трансільванією і католицькою Австрією. В 1646 р. в Ужгородському замку під егідою Ватікану було проголошено Ужгородську унію і утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті. У 1707 році санаторий Алмаз Ужгород був резиденцією керівника національно-визвольної війни угорського народу Ференца Ракоці.

На початку ХІХ століття відбувся характерний економічний розмах. В Ужгороді з’явились перші фабрики. Найбільший вплив на місто, із політичних подій ХІХ століття, справила угорська революція 1848-1849 рр. 27 березня 1848 р. в Ужгороді офіційно було відзначено повалення монархії в Угорщині. У 1869 році діяв перший на Закарпатті лісопильний завод. Вже з 1872 р. почала працювати перша залізниця: Ужгород-Чоп. У 1897 році з'явився перший телеграфний зв'язок Ужгород-Будапешт, а в 1902 році здано в експлуатацію першу в краї - Ужгородську електростанцію. У 1907 р. збудовано перший театр .

10 вересня 1919 року Закарпаття офіційно увійшло до складу Чехословацької республіки. Ужгород став адміністративним центром краю. Саме в часи Чехословацької республіки місто отримало сучасну архітектурну довершеність.
Але за Віденським арбітражем 1938 р. Ужгород був переданий Угорщині. До кінця 1944 р. бої підійшли до Ужгорода. 27 жовтня 1944 року місто було визволено частинами 4-го Українського фронту.
Період визволення приніс значні зміни. На околицях Ужгорода будуються нові підприємства і поновлюються старі. З 1945р. Ужгород як столиця Закарпатської України увійшов до складу СРСР. Того ж року було відкрито Ужгородський Державний Університет. Трускавец санаторий Шахтер З 1946 року Ужгород – центр новоутвореної Закарпатської області.
З 1991 року Ужгород — найзахідніший та найменший за кількістю мешканців обласний центр України. В даний час Ужгород - адміністративний, культурний і економічний центр області, один із найдавніших міст України. Ужгород ділиться на дві частини: правобережну (стару) і лівобережну. В старій частині міста протягуються вузькі вулиці і пам'ятки архітектури далекого минулого. На півдні розкинувся зовсім нове місто із великою кількістю будинків і адміністративних споруд. Лівобережжя на відмінну від правобережжя більш рівнисте і зв'язане із залізничною і шосейною дорогами. В центрі міста знаходиться гарна площа і великий сквер. Обидві частини міста об'єднанні пішохідними і автомобільними мостами (їх налічується рівно 7) Ужгород весь час розширюється, але основним його архітектурним "стержнем" залишається набережна в граніті, яка забудовується житловими будинками. Індустрія міста складає в собі машинобудівне, деревообробне, виробництво будівельних матеріалів, легку і харчову промисловість. Великий інтерес тут представляє історичні і архітектурні пам'ятки. Із пам'ятків середньовікового часу особливо прекрасний є Ужгородський замок, в якому на даний час знаходиться музей і картинна галерея. Музей включає відділи археології, історії, природи, народного мистецтва та етнографії Закарпаття, науково-освітній та фондів.

Основні види діяльності музею - науково-дослідна, Санатории Трускавца збиральницько-пошукова, експозиційна, науково-просвітницька, пам’яткоохоронна, науково-методична. Музей проводить щорічні наукові конференції, видає періодичний науковий збірник, у якому друкуються дослідження наукових працівників музею у галузі історії, етнографії, археології, природознавства (вийшло 5 томів у 1995, 1996, 1998, 2000, 2002 рр.), буклети, довідники, каталоги та ін., проводить комплексне краєзнавче обстеження сіл Закарпатської області.

Музейні зібрання становлять понад 113 тисяч одиниць збереження. Серед найцінніших зібрань – одна з найбільших в Україні колекція бронзових виробів, що нараховує близько 3000 предметів, більшість з яких датується ХШ-ХП ст. до н.е., коли Закарпаття було одним із центрів середньоєвропейського бронзоливарного виробництва. Велику наукову вартість мають й інші чисельні пам'ятки давньої історії Закарпаття: епохи палеоліту, мезоліту, неоліту та слов'янські старожитності. Заслуговує на увагу і нумізматична колекція , що складається з понад 12 тисяч одиниць римських, старовинних австрійських, угорських, польських, чеських, українських, російських та інших грошових знаків, а також доволі числення колекція холодної і вогнепальної зброї ХІУ- початку ХХ ст. У музеї зберігаються рідкісні рукописні книги ХІУ-ХУП ст., стародруки ( понад 200 одиниць збереження), оригінальні вироби цехового ремесла ХУІ-ХУШ ст.ст., художнього і побутового литва колишніх Фрідєшівського, Довжанського, Кобилецько-Полянського, Тур'є-Реметівського залізообробних заводів ХУШ-ХІХ ст.ст., унікальні колекції народних музичних інструментів, народного одягу та вишивок Закарпаття ХІХ - першої половини ХХ ст., оригінальні історичні пам'ятки переломних в історії краю 1918-1919, 1938-1939, 1944-1945, 1989-1991 та наступних років. Чимало вартісних експонатів у фондах та експозиціях природознавчого характеру, серед яких одна з найбільших в Україні колекція чучел птахів і звірів. У старій частині міста, на південному схилі Замкової гори, поряд із середньовічним замком розташований один із перших на Україні музеїв просто неба - Закарпатський музей народної архітектури та побуту. Музей було відкрито 27 червня 1970 року. Планування музею співставлене з географічною картою Закарпаття. Експозиція музею обмежується оборонною лінією замку та стрімкими санаторий Алмаз схилами гори. Із заходу на схід розміщені житла і садиби українців низовинних районів - долинян, етнографічних груп - бойків та гуцулів, а також по одному будинку угорського та румунського краю. Кількість музейних пам'яток народної архітектури - 7 садиб, декілька житлових будівель, церква, дзвіниця, школа, кузня, млин, ступа-сукновальня, корчма.

Унікальна скарбниця пам'яток народної архітектури Закарпаття формувалася, розвивалася і збагачувалась творчою думкою будівничих попередніх поколінь і коріннями своїми сягає у давньослов'янську і староукраїнську культурну основу. Типи народного житла, створені протягом складного історичного розвитку закарпатського села, відтворюють життя і побут селянства краю у минулому. Експозиція музею - це нетлінні скарби матеріальної і духовної культури народу, шедеври народного зодчества - творіння умільців-теслів, бондарів, мосяжників, гончарів, ткаль, вишивальниць, художників, які володіли природженим хистом і химерною фантазією.

Хата кінця XVIII ст. із села Оріховиці Ужгородського району. Представляє архітектуру та побут населення низовинних районів краю.
Забудова П-подібної форми. У її комплекс входить дерев'яна рублена хата, паралельно до неї, у глибині двору, розташувався хлів і стодола під спільним дахом, ближче до вулиці знаходився колодязь-журавель.

Однією з найкращих дерев'яних церков музею вважається лемківська . Вона вирізняється бездоганними пропорціями, особливою стрункістю, чудово проробленими художніми деталями. Висока барокова вежа сповнена чарівної грації. Висота бабинця з вежею сягає 22 м.
Датою спорудження вважають 1777 р. Після того, як у Шелестові збудовано нову муровану церкву, у 1928 р. дерев’яну церкву перевезли в Мукачеве. У 1974 р. церкву перевезено до Ужгорода. Це єдина класична лемківська церква, що залишилася в Закарпатті.

На одному з пагорбів що оточують місто Ужгород розташувалася одна зі стародавніх його частин - Горяни. Саме тут знаходиться невеличка церква-ротонда Св. Анни, яка за своїми архітектурними параметрами не має аналогів в Україні. Схожих ротонд у світі знаходиться лише дві (обидві в Угорщині). Цікавим фактом залишається те, що на стінах невеличкої круглої церкви знаходяться фрески ХІ століття, створені художниками, які представляли італійську школу мистецтва Джотто. Горянська Путевка в Трускавец.Цены Трускавец ротонда є однією з найдавніших і найцінніших архітектурних пам'яток України. Споруда складається з двох частин. Найдавнішою є власне ротонда – шести кутова центрична будова, товщина стін якої досягає 2–2,5 м, вкрита шестигранним шоломоподібним куполом, що спирається на барабан, декорований під карнизом романським мотивом. Більшість дослідників датує ротонду кінцем Х – початком ХI ст. У XIV ст. до романської ротонди добудовано пізньоготичну наву. Чудовими є фрески, що вкривають суцільно стіни ротонди, можливо, виконані північноіталійськими майстрами.

На території Ужгородщини є чимало унікальних парків-пам'яток: Ужгород - парк Лаудона, парк Підзамковий, Невицьке - парк Вагнера (замок), В.Лази - парк Плотені, Чертеж - парк 1848 р. Беззаперечно, парки на території району існували і в середні віки, а їх виникнення пов'язане з такими феодалами, як Плотені, Другети, що сприяли появі парків, завозячи з усіх куточків світу різні, екзотичні для нашого краю, рослини. Про це свідчить той факт, що в 1701 році навколо замку в місті Ужгород існувало 5 парків: Квітковий, Звіриний, Луговий, Журавлиний і Голубиний. До речі, досьогодні росте в Ужгороді 500-літній платан, який, як стверджує легенда, посадив власноруч граф Валентин Другет.

Цікаво те, що саме тут знаходиться найдовша в Європі липова алея (набережна Незалежності, Ужгород).

А ось назва міста Ужгород має свої оригінальні версії щодо походження: місто-город над рікою Уж. Староболгарські слова "уголь", як вугілля, та "угол", як кут, а також від слова "узок", як вузький, маючи на увазі вузьку долину річки Уж, або від турецьких слів "унг", "онг", що перекладається, як "правий".

День міста відзначають 6 жовтня (раніш 1 жовтня). З цієї нагоди в обласному центрі проводяться культурно-масові і спортивні заходи: виставка робіт фото конкурсу "Рідне місто очима молодих ужгородцев", молодіжний фестиваль "Bee Free!", у СК "Юність" - турніри по шахам, шашкам, легкій і важкій атлетиці; стрит-бол, великий ярмарок-продаж ведучих виробників області. На пл. Театральної конкурс "Караоке". Святкова літургія в Горянській Ротонді. Увечері - святковий концерт за участю зірок української естради.

І не дивно, що найбільше багатство краю Отдых в Карпатах - його трудолюбиві, привітні, мудрі й талановиті люди. Одвічно славились вони майстерністю рук своїх, щедрістю і багатством душі. Як вміло завжди вони облаштовують свої власні оселі, так прагнуть довершеності, миру і злагоди у нашому спільному домі. Зрештою, приїжджайте в цей чарівний куточок смарагдових лісів та гірських потоків, у край гостинних, доброзичливих людей і ви переконаєтесь у всьому самі.

Родове гніздо трансільванських князів Ракоці. На високому вулканічному конусі він виглядає як велетень із казки. З висоти семидесятиметрового пагорба він оглядає європейські долини, що починаються біля його підніжжя. За його спиною, на горизонті, з краю в край розляглися Карпати. Там, за перевалами, - Україна, невідомий для європейця Схід. Санатории Трускавца
На західній околиці Мукачева, на вершині 68 – ти метрового згаслого вулкану, гордо стоїть, оспівана легендами і легендарною бойовою славою середньовічна фортеця - замок Паланок – визначний історико-архітектурний, військово-фортифікаційний та історичний пам’ятник Закарпаття ХIV – ХVIII ст.ст.
Трускавец санатории
Часу заснування замку не встановлено, однак достеменно відомо: ще коли замок був дерев’яним, його в 1089 р. 50 днів воював половецький хан Кутєшко, та так і відступив без всякої надії на успіх, 1241 р. шестидесятитисячна орда татаро-монголів хана Батия двічі чинила облогу, та обидва рази не покорила його,
Сама природа створила цей замок непереможним. За всю історію існування він жодного разу не був підкорений у відкритій і чесній боротьбі. З 1396 р. його гарнізон відбив не одну грізну атаку ворога, його стіни витримали не одну багаторічну облогу.
1396 – 1414 р.р. Подільський князь Федір Корятович на місці старого дерев’яного побудував новий, кам’яний замок, що у модифікованомусанаторий Женева Трускавец вигляді зберігся до наших днів. Новозбудований замок міг витримати вогонь будь-якої тогочасної артилерії і був забезпечений всім необхідним для життя і оборони, що відповідало вимогам того часу: товстими мурами до 5 метрів; шеститисячним постійно діючим гарнізоном; 164 гарматами крупного калібру і великою кількістю іншого озброєння; 60 бочками артилерійського пороху, різнокаліберними гарматними ядрами, іншим боєзапасом; величезною кількістю запасу харчів; 86 метровим колодязем, що забезпечував замок своєю власною водою.Трускавец санатории
Наступні володарі впродовж ХV – ХVI ст.ст. розбудовують замок, удосконалюють укріплення, розширюють фортифікаційні можливості. В цей час замок мав 14 веж, а у верхній частині знаходився великий палац.
1633–1711р.р. Мукачівським замком володіють трансільванські князі династії Ракоці, які так удосконалили фортифікацію замку, що він не мав собі рівних у Центральній Європі. Зародження капіталістичних відносин санаторий Алмаз Трускавец в надрах феодального суспільства і пов’язана з цим швидка зміна політичної карти Європи зумовила бурхливий перебіг подій і в Паланку. 1685 – 1688 р.р. одна з найважчих облог замку. Його обороною керувала вдова Ференца I Ракоці – княгиня Ілона Зріні. 1703 – 1711 р.р. замок стає оплотом антигабсбурської національної визвольної боротьби народів нашого краю під керівництвом Ференца II Ракоці, яка потерпіла поразку, і замок поступово втрачає стратегічне значення.
1782 р. замок перетворили в політичну в’язницю Австрії. За майже 120 років тут побувало більше 20 тисяч в’язнів. 1847р.( 12 липня) замок-в’язницю відвідав видатний угорський поет Ш.Петефі. В’язничні порядки кілька разів скасовувались, але остаточно скасовані у 1904 році.Миротель Трускавец
Дух свободи, волі і справедливості панує під склепіннями замку. Цей дух ширяє над замком і містом, немов відроджена легенда, немов нагадування про щось давно забуте, але вічне і головне. Романтику лицарських подвигів нагадують ці просторі, колись сповнені бурхливим життям зали, таємничі підземелля… В передсвітанковій тиші, здається, от-от прокинеться, закипить життя: санаторий Весназ конюшень гусарського замку рознесеться навколо іржання коней, в кузні нижнього двору вдарить молот по наковальні, стрій солдат вишикуваних у середньому дворі, напружено застигне, очікуючи появи князя з капітолії. Який простір для подвигів!
Ви сумніваєтесь? Приїздіть у Мукачево, підніміться на замкову гору, погуляйте дворами та бастіонами, прислухайтесь до живої тиші анфілад, затишних галерей, роздивіться експонати, відпочиньте на лавиці, побувайте на екскурсії,санаторий Алмаз поклацайте затвором фотоапарата, загляньте через плече художника на мольберт, впізнайте наукового співробітника, що "постом і молитвою" вишукує нові сторінки історії замку – і ви неодмінно почуєте голос наших предків, зрозумієте, що не втрачено зв’язок між минулим і сьогоденням, між нинішнім та майбутнім і справи наших дідів та прадідів живуть в серцях нинішнього покоління.Санатории Трускавца
http://sanatoriitruskavca.com

Перші згадування про Ужгород з'явилися до третього сторіччя, коли на територію області прийшли кочові племена білих хорватів.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец А перші згадування про замок з'явилися до дев'ятого сторіччя, як про зміцнювальну споруду на одному з пагорбів над поселенням білих хорватів, під час правління князя Лаборца. На той час замок мав вигляд дерев'яної споруди. У дев'ятому столітті замок був спалений угорськими племенами. Після цього адміністративний центр перейшов у Горяни (поселення на околицях Ужгорода).
Великою сірою масою височів над древнім Ужгородом замок. Це коштовний пам'ятник середньовічної воєнно-оборонної архітектури, стоїть на східному укосі вулканічної сопки, розташованої поперек долини Ужу.
Висота замкової гори більше 30 метрів. Протягом століть замок неодноразово перебудовувався й реконструювався,трускавец цены тому що цього вимагали військові умови. Найбільш сильні зміни замок переніс із появою вогнепальної зброї й до кінця 16 сторіччя в основному одержав сьогоднішній вид, про це свідчать дати вибиті в декількох місцях. Однак багато архітектурних деталей ставляться до більш ранніх періодів. Воєнно-оборонна система замка дуже проста, і в той ж час сильна й показова. Із трьох сторін міцно оточує рів, вирубаний у скелі, із четвертої сторони, північно-східної - стрімкі скелі. Ширина рову 15 - 20 метрів, глибина 5 - 10. Замок має форму неправильного чотирикутника з бастіонами на кутах, обнесений кріпосною стіною. Кріпосні спорудження займають площу 2,5 гектари. Більш квадратні бастіони небагато виступають вперед, це давало можливість вести вогонь вздовж кріпосних стін. санаторий Шахтер Трускавец
На бастіонах перебувала артилерія яка тримала під обстрілом підступи до замка. Кладка стін кам'яна, і тільки місцями видно пролами, що закладені цеглою - сліди колишніх боїв. Кути бастіонів викладені більшими блоками з білого каменю. Кріпосні стіни не штукатурені.санаторий Алмаз Трускавец Висота бастіонів 10 -15 метрів. При під'їзді зліва зберігся камін біля якого грілися вартові воріт. На стелі видно прорізи через які захисники замка обливали ворога смолою й окропом. На внутрішній арці під'їзду видно одну з дат перебудови споруди - 1658 рік. Праворуч біля підніжжя арки лежить камінь із круглим поглибленням по середині, у ньому гасили свої смолоскипи, гості що прибули вночі.санаторий Весна Напроти в'їзних воріт перебуває масивний будинок головного кріпосного корпуса. В оборонній системі замка головний корпус займав домінуюче положення. Масивний будинок, що був замкнутий з усіх боків має внутрішній дворик. Головний корпус служив резиденцією власників замка. У внутрішньому дворику є колодязь вирубаний у скелі, глибиною більше 30 метрів. Товщина стін досягає 2,5 - 3 метрів.
санаторий Алмаз
У головному корпусі є величезні підвали, які у свій час служили схованками й складами для цивільних жителів замка під час облог. Тут є темниця й камера катувань. У закінченому виді головний корпус являє собою трьох поверховий будинок у стилі ренесанс. В 1728 році замок сильно постраждав від пожежі й майже десять років був занедбаний. Пізніше третій поверх так і не був відбудований. Залишки його стін можна побачити під дахом.
Санатории Трускавца
Вперше в літописах замок зустрічається в 903 році, як резиденція князя Лаборца, що загинув при узятті замка кочовими племенами угорських племен. Тоді замок мав велике стратегічне значення, це була прикордонна споруда. Замок був адміністративним центром Ужгородського воєводства,Санатории Трускавца а пізніше всієї Ужанской долини. В 1086 році замок взяв в облогу половецький хан Кутеск, але зазнав поразки. Про це сказано у Віденській хроніці. В 1301 році вимерла перша угорська династія Арпадовичей. В Угорщині розпочалися довгі міжусобні війни. Зрештою престол зайняв Карл - Роберт із неаполітанської династії Анжу.
Проти нового короля на Закарпатті спалахнуло повстання. Після тривалого конфлікту, який продовжувався майже десять років, в 1322 був узятий останній захист повстанців - Невицький замок. Новий король подарував замок роду Другетов, що володів замком 350 років.
санаторий Алмаз При них стара частина міста отримала теперішній вид. Другети зробили великий внесок у культурний і духовний розвиток міста. Вони принесли із собою католицизм, і в 1649 році у замковому костьолі була прийнята церковна унія. Залишки фундаменту костьолу дотепер видно в замковому парку.
Невдовзі замок був відновлений, і почав отримувати сучасний вид бараканського стилю. санаторий ВеснаЗамок налічував 511 військових, 30 знарядь різного калібру на бастіонах і сорок гармат, що зберігалися в арсеналі. І близько 100 центнерів запальних речовин і більше 1000 ядер. В епоху народних повстань у кінці 17 століття замок часто переходив з рук у руки й сильно постраждав. У цей період помирає останній спадкоємець Другетов. Рід Другетов закінчив існування на Христині Другет, що вийшла за графа Берчені, що був у тісних зв'язках з Ференцем Ракоци другим, і замок перейшов у його володіння.Миротель Трускавец 15 березня 1704 року після останнього повстання, і тривалої облоги яка тривала більше напівроку замок був узятий Ференцем Ракоци 2. Навесні 1711 року після восьмилітньої боротьби повстання було придушено і замок здався військам імператора Йосифа 1. Замок втратив своє стратегічне значення, і в 1775 році імператриця Марія Тереза подарувала Ужгородський замок Мукачевський уніатській єпархії, що відкрила там духовну семінарію.Санатории Сходница
http://sanatoriitruskavca.com

Поруч, ближче до Ужгорода - розташоване урочище Невицьке - улюблене місце відпочинку ужгородців. Місця тут дійсно незвичайно гарні. Долина ріки Уж в цьому місці звужується й переходить у тіснину, схили якої покриті густим лісом. Швидководному Ужу тут перегороджує шлях невисока гребля. За рікою, на лівому берегу, розкинувся просторий луг. Поруч розташований, в минулому вулкан, вершину якого вінчають руїни стародавнього замка.
санаторий Алмаз
Поруч із замком розташовані корпуса бази відпочинку "Верховина". До замка від турбази веде вузька стежка по схилі Замкової гори, висота якої над місцевістю становить 125 метрів. Сходження триває 15-20 хвилин. Зручніше підніматися до замка по дорозі, що веде до бази "Верховина", але цей шлях набагато довший.
санаторий Весна
Краса природи в Невицькому переплітається із романтикою минулого. Сиві мури древнього замку вінчають крутий скелястий пагорб над долиною. Трьома зяючими бійницями дивиться він на гори, що оточують його, на зелену долину Ужа. Над замком піднімається висока чотиригранна вежа. Всі вони складені з вулканічної породи - андезиту.
В документах даний замок згадується у 1317 році, хоча очевидно виник раніше. Народні перекази і легенди приписують спорудження замка слов’янській княгині ще до приходу угорських племен в Придунайську низовину. Замок, за легендою повинен був захищати перш за все наречених, від чого й пішла назва замка. Наречена місцевою говіркою - невістка. Потім слово "невістський" перетворилося на слово "невицький". Інша легенда приписує спорудження замка княжній на ім’я Погана Діва.санаторий Алмаз
Початок 14 століття в Угорщині, Словаччині і Закарпатті ознаменувався феодальними міжусобицями і боротьбою за королівську владу. Після тривалої смути на угорському престолі утвердився Карл-Роберт із неаполітанської династії Анжу.трускавец цены Закарпатці не визнали нового короля, вбачаючи у ньому ставленика папи римського, і взялись до зброї. Повстання, яким керував ужанський жупан Петро Петенко (Петуння), з перемінним успіхом продовжувалось більше п’яти років. Постанці, захопивши Невицький замок, перетворили його в свій оплот.санаторий Алмаз Вони звернулися за допомогою до галицького князя. Галицька Русь, що на той час була розорена татарами і страждала від боярських незгод, не могла надати дійової допомоги. Тому повстання незважаючи на велику хоробрість повстанців, було придушено. Невицький замок впав у 1322 році.
Фото із архіва видавництва Карпати
Замок вперто не піддається руйнівним силам часу. Його стіни збереглись до висоти двох, а навіть трьох поверхів.санаторий Алмаз Над ними велично стримить висока чотиригранна кам’яна башта. Одна із легенд говорить, що стіни мають таку міцність, тому що Погана Діва наказала домішувати у розчин молоко і яйця, що викликало великий голод.
Замок оточений зовнішнім валом, за яким іде глибокий рів, а потім ще один кільцевий вал, на якому споруджена зовнішня фортечна стіна із трьома баштами. За нею іде другий рів, що оточує внутрішній замок.санаторий Весна З боку річки Замкова гора різко обривається і там немає зовнішніх фортечних споруд. Замок вражає своєю архітектурно-художньою композицією, вмілим використання місцевості для воєнно-оборонної мети. Він має неправильну овальну форму. По середині невеличке внутрішнє подвір’я, в кам’яному моноліті якого видовбана криниця. З південного боку головні фортечні споруди з’єднуються вузьким коридором із боковою шестигранною баштою-барбаканом, яка має назву башти Поганої Діви. За легендою вона слідкувала із неї за дорогою.
Санатории Трускавца
Після придушеного повстання, яке згадувалося раніше, замок був подарований графам Другетам, рід яких володів три з половиною століття Ужгородом і всією Ужанською долиною. Деякі із володарів цього замку були розбійниками і навіть фальшивомонеччиками. За деякими даними в середині 17 століття замок був зруйнований трансільванським князем Дьєрдєм 2 Ракоці.
Минали роки і сторіччя. В гордій самотності стояв овіяний легендами замок А навколо нього йшло своїм руслом життя.санаторий Шахтер Трускавец Закріпачені мешканці селища, що було розташовано поблизу замка платили двічі на рік данини. Данина зростала з кожним роком, що призводило до антифеодального руху селян. 1772 рік - паншина становила, вже 104 дня. Врятувала тільки революція 1848 - 1849 року.
1899 рік - біля підніжжя замку відбулась перша в Закарпатті маївка - група робітників ужгородцьких друкарень не вийшли на роботу в той день і влаштували з приводу свята мітинг.
У березні 1939 року Закарпаття окупували хортістська Угорщина. Почалися репресії і терор. Санатории Трускавца
27 жовтня 1944 року біля замку розташувався штаб 18-ї армії 4-го Українського фронту.
Дійшовши до наших часів - замок змінився невпізнанно. Насамперед він був реставрований, працює турбаза "Верховина" по сусідству, були збудовані мости і асфальтована доріжка, що веде майже під самий замок. Тут під стінами старовинного замка, зустрічається далеке минуле із сучасним.
санаторий Весна
Ще досі хочеться сісти на височенний мур і подивитися на далекий Ужгород і тутешні гори. Шкода, але із-за великої кількості людей, які приходять сюди кожного дня і їх варварського відношення до пам’яток культури відбилося і на вигляді. Реставрація вже зовсім не видна. Руйнування замку ще досі продовжується, але ж війн вже немає...санаторий Алмаз
http://sanatoriitruskavca.com

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ: В природі усе влаштовано розумно і раціонально. Весняні підпали шкодять траві, кущам, плазунам, комахам... усьому живому мікросвіту!
санаторий Женева Трускавец
Скрізь, де пройшов вогонь, не буде колишнього різнотрав'я. Територію, що звільнилася, захоплять бур'яни, просто кажучи - бур'ян. При випалюванні трави гине уся корисна мікрофлора грунту, що призводить до зниження її родючості; знищуються багато комах, їх личинки, лялечки; горять кладки і місця гніздових птахів. Крім того: їдкий дим від спалювання трави шкідливий для людей. Особливо чутливі до нього алергіки та астматики.
санаторий Весна Трускавец
Масштабність горіння сухої трави відбувається внаслідок того, що восени трава з полів, опашка лісів, що знаходяться поблизу населених пунктів не робляться ні лісовими господарствами, ні сільськими поселеннями, ні сільськогосподарськими кооперативами.
Чому на території колишнього СРСР палять траву? Поширені причини і помилки:
Трава швидко згорить, а грунт не зачепиться. Недбалі землероби за допомогою вогню прибирають торішню стерню на ріллі, коли восени не скосили її вчасно.Трускавец санатории Агрономи випалюють, щоб орати простіше було - їм зараз потрібно на паливі заощадити, а на потім їм плювати. Недбалі скотарі стимулюють ранню появу трави на пасовищах і очищають сінокоси. Вважається, що це спосіб "прогріти" грунт, внести в грунт добрива у вигляді золи, внаслідок чого на випалених ділянках трава нібито з'являється швидше і буде рости краще.
8. У сільській місцевості випалюють траву заради отримання страховки. Після низової пожежі в лісі призначають санітарну рубку - так вирубують ліс там, де згідно із законом не можна.
санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
9. Пияцтво і безладність. П'яні люди випалюють траву, самі не знаючи навіщо. А деякі, і тверезі, кидають недопалки в суху траву - випадково або навмисно.
Ще палять стару траву і листя восени - для прибирання, і тополиний пух влітку - щоб не заважав. Вітер і природні умови в 80% випадків можуть зло пожартувати над любителями випалювань і перекинути вогонь далеко і надовго.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
Лісові пожежі несуть величезні економічні і екологічні втрати.
Миротель Трускавец
2. Руйнування екосистеми
1. В дикій природі усе передбачено так, щоб трава, кущі росли після зими самі, без пожеж. У нашому кліматі трава перегниває за зиму і не є перешкодою для молодої порості, а з часом перегнивають і гілки. Окрім цього, гілки в траві - прекрасне місце для гніздових птахів.
санаторий Женева Трускавец
3) Під час випалювань вже починає рости трава, квіти. Кущі починають свій активний вегетативний період - тобто ростуть, хоча неозброєним оком цього і не видно. Таким чином, весняні випалювання шкодять траві й кущам. Після випалювань виживає і першою пускається в ріст, заглушаючи ослаблену і майже занапащену іншу флору, найгрубіша, невибагливіша трава і бур'ян.
санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
5. В результаті випалювання сухої трави обідняється видовий склад лугової рослинності і тваринного світу. Скрізь, де пройшов вогонь, не буде вже колишнього різнотрав'я, бур'яни захоплять територію, що звільнилася.
Санатории Сходница
6) Гинуть багато комах, їх личинки, лялечки. У вогні горять усі живі істоти - сонечка, жужелиці, дощові черв'яки й інші, що винищують різних шкідників саду і городу, й ті, що беруть участь в процесі утворення почви. Для дощових черв'яків зайвої сухої трави не буває. Вони дружно і швидко її переробляють, перетворюючи на цінне добриво, вносячи його в глибину грунту до коренів рослин, і одночасно роблять грунт рихлим, живим.
Трускавец санатории
Суха торішня трава - не сміття, а безцінне живлення, житловий будинок, притулок, умови для життя, створені самою природою.
санаторий Шахтер Трускавец
8. При підпалі трави гине уся корисна мікрофлора грунту, у тому числі й та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. На відновлення потрібен час, якраз найцінніший весняний час, коли рослини набирають силу.
санаторий Весна
9. Трав'яні пожежі призводять до помітного зниження родючості грунту. Трав'яна пожежа не збільшує кількість мінеральних поживних речовин в грунті - вона лише вивільняє їх з сухої трави, робить доступними для живлення рослин. санаторий Весна ТрускавецПри цьому втрачаються азотні сполуки (основна частина запасеного в рослинності пов'язаного азоту вивільняється в атмосферу, стаючи для переважної більшості рослин недоступною),
Санатории Трускавца
Крім того, органічна речовина багато в чому визначає здатність грунту протистояти водній і вітровій ерозії - скріплені мертвою органікою частки піску і глини важче змиваються водою або здуваються вітром, тобто родючий шар грунту краще зберігається з часом.
Санатории Трускавца
Нарешті, мертва органічна речовина вивільняє наявні в нім елементи мінерального живлення поступово, у міру розкладання - тоді як при згоранні цієї речовини мінеральні елементи переходять в розчинну форму (у золу) швидко і надалі легко вимиваються першим же сильним дощем.санаторий Алмаз
Багато родючих грунтів, наприклад, чорноземи, в умовах постійного випалювання сухої трави просто не змогли б утворитися - оскільки не було б необхідного для їх формування постійного поповнення грунту мертвою органічною речовиною.
санаторий Весна
http://sanatoriitruskavca.com

Про сонячну квітку Карпатських гір Михайло Михальчук
пише так:
Полонини зорями вогнистими
Арніка, мов злотом, закосичила.
Вільний дух суцвіттями пречистими
З рідних гір назавжди запозичила.
Санатории Сходница
Не росте між луговими травами,
Лопуха листками не затінена.
Напоїла цвіт свій сонця барвами,
То ж і славна чародійним іменем.
санаторий Женева Трускавец
Я взнавав й не взнавав Пожижевску. Двічі доводилося бувати на цій горі: ранньої весною й пізньою осінню. Вперше я йшов до неї влітку. Знайома стежка круто веде нагору, до "містечка" із двох дерев'яних будиночків. Отут, на висоті 1430 метрів над рівнем моря, вони пригорнулися до лисої вершини гори, схожі на пташині гнізда. Це біо- і сніголавинна станція . Дме різкий вітер, гнеться до землі гірська трава. Синіють багаттями низькі зарості фіалки.Миротель Трускавец Ніжна квітка добре пристосована до життя на гірській висоті із суворим кліматом. А вершина Пожижевскої - начебто крихітна тундра. Тремтять на вітрі карликові ялини. Вони в цьому величезному світі, немов малята, тиснуться один до одного. Над самим обривом, самотньо, що продувається суворими вітрами, живе стара ялина. Голі галузі її нагадують гігантське кореневище, і лише на південній стороні зберігся голчастий зелений убір. Мені пригадалася карпатська легенда про чудо-дерево, що росте нагору коріннями. Не про неї чи? Санатории Трускавца...У гірському лісі рубав дерева бідний гуцул, щоб собі побудувати житло. Побачив поміщик, розгнівався, слугам наказав батогами його покарати. А гуцул як засміється: - А ну, хто силою бажає із мною помірятися? Обхопив однією рукою ялина, вирвав з коренем, перевернув і ввігнав вершиною в землю. Злякалися, розбіглися поміщик і його слуги. А гуцул весело подивився їм вслід і добудував свій будинок.
Після Пожижевской - відвідування долини арніки. Легко котиться долиною автобус. Біжить поруч гірська ріка Прут.санаторий Шахтер Трускавец Тут похмуро, а кілька хвилин їзди долиною - і все заливає яскраве сонце. Водій пригальмував, круто повернув кермо, і автобус виявився в густому лісі, застрибав по каменях, зупинився. - Приїхали! Далі дороги немає... Вийшли з машини. І я зупинився, вражений красою побаченого: по всьому схилі заповідного урочища яскраво цвіла знаменита арніка. Промені гірського сонця й оранжувато-жовті крихітні сонячні квіти сліпили очі.санаторий Алмаз Трускавец
Був полудень. Гуділи бджоли. У гарячому повітрі стояв запах меду, прогрітих сонцем трав. Ми приїхали сюди лише глянути на арніку, зробити кілька фотографій. Але, побачивши все, я зрозумів, що був би радий залишитися тут надовго.
Санатории Трускавца
Спокій і тиша. Здається, от так незмінно було тут тисяча років тому. Сонце припікає. У молоденькому ялиннику прохолодно. На узліссі спіла, соковита суниця. Навколо великі ядра білого гриба. Бачу, як, пригріта сонцем, згорнувшись у клубок, дрімає гадюка.Санатории Трускавца Мені доводилося спостерігати отрутних змій із плоскою трикутною головою. І жодного разу вони не нападали. Задовольнивши свою цікавість, вони мирно тікали геть. Тепер по досвіду знаю: якщо гадюку не зачепиш, першою вона не нападе. Обережно, щоб не ушкодити лікувальне чудо, входжу в саму гущавину квітів. санаторий Весна Вдихаю її ніжний запах. Арніка гірська - назва давня. Його походження пов'язане із грецькою мовою - баранчик, росте вона на гірських пасовищах. Здавна відомі лікувальні властивості цієї рослини. Якось мореплавець Фрэнсис Чичестер перед своїм знаменитим "рейсом сторіччя" на яхті навколо земної кулі вирішив спробувати сили в гонці яхтсменів-одиночок в Атлантиці.санаторий Алмаз
І трапилося так, що перед стартом у нього була виявлена важка недуга. Але Чичестер кинув виклик долі. Знехтувавши порад лікарів, які говорили про божевілля подібного плавання, він підняв вітрила свого «Джипси Марнотрат-ІІІ». А ліками виявився грізний океан, що вимагав мужності, і препарату із квітки арніки гірської. Чичестер виграв гонку. Переміг він і хвороба... санаторий ВеснаЗагальновідомо, що арніка - одне з важливих лікарських рослин. Але доля її подібна із сумною долею багатьох лікарських трав. Рідко в достатку побачиш її навіть тут, на полонинах Карпат. Хто її вороги? Аматори екзотичних букетів, хаотичні заготівлі для ліків і негосподарський випас овець. Тому, щоб зберегти, необхідно було занести її до Червону книгу.санаторий Алмаз
http://sanatoriitruskavca.com

Церква Юра була закладена у XV ст. У XVII ст. її розбудували, оновивши інтер’єр та екстер’єр. Після розбудови в одному приміщенні з’явилися два незалежні храми. Один головний – св. Юра. Інший, невеличкий, на другому поверсі. Він присвячений Введенію у храм Богородиці. У першому розписи переважно XVII ст., у другій – XVIII.
Санатории Трускавца
Художник-реставратор музею «Дрогобиччина» Лев Скоп пояснює, що є різні варіанти тлумачення такого явища. За одним з них кажуть, що не можна правити більш як дві служби на одному престолі. У прибудованій за хорами церковці був ще один престол, де й правили за потреби третю службу. У Софії Київській також є храми з маленькою церковцею наверху. Тож такі прийоми використовувались неодноразово.Санатории Сходница
Лев Скоп зазначає, що є міф, ніби церкву Юра перевезли цілою з іншого місця. Але це не так. «В чому абсурд, – пояснює художник. – Гелікоптерів не було. Неможливо було храм перенести, церкву розбирали. Фактично брали бруси. Так само робилися нові розписи».Миротель Трускавец
Тобто, в селі Надієво купили бруси від іншої церкви. Там, де закінчується стара церква Юра, прибудували іншу, організувавши таким чином розширення. Оту добудову називають емпорою або приділом.
санаторий Алмаз Трускавец
Архітектор – Григорій, тесля з Дрогобича. Він і збудував храм у теперішньому його вигляді у 1680 році. Настінні розписи у церкві робив Стефан Попович Медицький, а пізніше його син. Є й роботи невідомих авторів.
санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
Лев Скоп зазначає: «Щодо розписів, то вони, знову ж таки, унікальні. І що дуже важливо, – не було такого, як по інших церквах, коли багато разів перемальовували чи домальовували. Галичині було не притаманно перемальовувати ікони. Намагалися зберегти старі. Тут є розпис один, де чоловік певно помер – не домалював. І так лишили. Дуже зворушливо».
Знайомство з церквою ми розпочнемо, власне, з основної, старої частини храму.
Художник-реставратор показує: «Тут є багато групових ікон.санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Зображеним на них притаманні портретні риси. Причім, всюди, на всіх іконах відтворені і портрети, і пейзажі, і інтер’єри, як і побут та певні життєві цінності тодішніх людей. Це загальна тогочасна тенденція по всій Європі. За принципом, що Бог серед нас, а ми перебуваємо у Бозі. Що це означало? Будь-яка намальована сцена – це були реальні люди, хоча й сакральний сюжет. Можна робити реконструкцію, яким посудом користувались у середині XVII ст.».
Апостоли, яких катують, намальовані як українцісанаторий Шахтер
Зупинившись перед іконостасом, Лев Скоп розповів: «Тут знаєш, що є ще дуже цікаве. Є іконостас у кожній церкві. Але тут бачимо таке, чого ніде інде нема. От глянь, є іконостас, а над ним розписи, які ніде не повторюються, окрім тут і у Воздвиженській церкві (другій дерев’яній пам’ятці, підпорядкованій музею). Це муки і страти апостолів.
Санатории Трускавца
Он з Варфоломея шкіру здирають. Інших б’ють, катують, каменують. Але знаєш, що тут цікаво. Вони намальовані як українці, з яких знущаються вороги, бо одні кати в тюрбанах, а інші – в капелюхах, як німці чи шведи, розумієш?
Ще дуже цікава сцена зі св. Євангелистом Лукою.
Тут повністю відтворена майстерня художника XVII ст.санаторий Весна Є хлопчик, який розтирає пігменти. Всі скляночки і приладдя відтворені скрупульозно документально. Ота посудина на трьох ногах використовувалась для підігріву міздрового клею. Усе точно. Аби було дійсно зрозуміло, що ця постать значить для мирян».
Купол храму присвячений апокаліптичній тематиці
«У куполі – Апокаліпсис, – каже Лев Скоп. – На апокаліптичну тематику, що є новинкою і не так часто до того у церквах малювалось, була мода.санаторий Алмаз
http://sanatoriitruskavca.com

Чому саме у цей час з’явилася церковна мода на Апокаліпсис – потрібно досліджувати. Є така циклічність у моді на певну тему розписів: відродження-забуття. Всюди, не тільки в нас. Тут у церкві ще акафіст (гімн) Богородиці намальований. санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) На нього теж була свого часу мода, він навіть не так в нас був популярний, як в Росії і на Балканах. Акафіст – це радісне величання. І це сер. XVII ст. А от Апокаліпсис – перша половина XVIII ст. От тепер порівняємо настрої. Акафіст Богородиці, гімн і хвала у сер. XVII ст. і Богородицю, яка намальована в Апокаліпсисі першої половини XVIII ст. Є дуже велика різниця у філософії цих зображень. В Акафісті Богородиця возвеличується, а Крилата (так ще називають Апокаліптичну Богородицю відповідно до іконографії) – я би не сказав. Стоїть на півмісяці, навколо змії, страхіття. Радісним оспівуванням це не назвеш., санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец), Акафіст Богородиці – це урочиста святковість. Апокаліпсис – урочиста загрозливість. Як нагадування чи передчуття. Різниця між ними – десь 50 років. Це вже малював син Стефана Медицького».

«У куполі – Апокаліпсис, – каже Лев Скоп. – На апокаліптичну тематику, що є новинкою і не так часто до того у церквах малювалось, була мода.

Чому саме у цей час з’явилася церковна мода на Апокаліпсис – потрібно досліджувати. Є така циклічність у моді на певну тему розписів: відродження-забуття. Всюди, не тільки в нас. Тут у церкві ще акафіст (гімн) Богородиці намальований. На нього теж була свого часу мода, він навіть не так в нас був популярний, як в Росії і на Балканах. Акафіст – це радісне величання. І це сер. XVII ст. санаторий Карпаты А от Апокаліпсис – перша половина XVIII ст. От тепер порівняємо настрої. Акафіст Богородиці, гімн і хвала у сер. XVII ст. і Богородицю, яка намальована в Апокаліпсисі першої половини XVIII ст. Є дуже велика різниця у філософії цих зображень. В Акафісті Богородиця возвеличується, а Крилата (так ще називають Апокаліптичну Богородицю відповідно до іконографії) – я би не сказав. Стоїть на півмісяці, навколо змії, страхіття. Радісним оспівуванням це не назвеш. Акафіст Богородиці – це урочиста святковість. Апокаліпсис – урочиста загрозливість. Як нагадування чи передчуття. Різниця між ними – десь 50 років. Це вже малював син Стефана Медицького».
Храмові розписи для мирян були найдостовірнішим джерелом інформації
До розмови приєдналася художник-реставратор музею «Дрогобиччина» Тетяна Думан: «Настільки люди переймались і вірили намальованому, що отак реагували. Узагалі художникам колись дуже сильно довіряли. І на це були вагомі підстави. санаторий Кришталевий палац(Хрустальный дворец),

По-перше, Стефан Медицький був сином священика. Він дуже добре орієнтувався у всіх богословських питаннях. В родині священика виріс, жив у цій атмосфері. Тим часом, зараз такий доступний для людей живопис в церкві неможливий. От, наприклад, Страшний суд і правдиво зображені грішники (показує). Хто б зараз малював так коханців чи невірних жінок? Люди тепер по-іншому мислять, якимись стереотипами. Знають, що сакральне має малюватися саме так, а не інакше. А тоді достовірність сприймалось як належне, як факт. Без лицемірства визнавалося – таке є, Бог осуджує, чорти за це мучитимуть і нестимеш кару». санаторий Женева

Зачепивши тему Страшного суду, Тетяна показує на доволі миролюбиву, хоча зубату пащеку, намальовану над хорами: «Ото Левітан. Його використовували і християнська міфологія, і антична, індійська і так далі – дуже багато. Це прірва, величезна пекельна прірва, яка завжди зображувалась як пащека змії».

Круглий храм (rotunda з лат. — кругла будова) розташований на околиці древнього міста над Ужем, на останньому пагорбі Українських Карпат, звідки бере свій початок Середньодунайська низовина.санаторий Алмаз Трускавец Унікальна церква поступається своїм віком і значенням хіба що Софії Київській. Оповита таємницями, оспівана в леґендах, сьогодні Горянська ротонда викликає чимало запитань щодо її походження і часу заснування. І хоч нині більшість дослідників датує храм кінцем Х — поч. ХІ ст., досі достеменно не відомо, коли, хто та з якою метою збудував цю унікальну святиню.
Санатории Трускавца
Старовинну святиню відкрили для світу відносно недавно й майже випадково. 1879 року в невеличкому селі Горянах у напівзабутій церкві Св. Анни почалися ремонтні роботи. Раптом один із майстрів помітив, як із-під старої штукатурки з'являються на світ кольорові фрески. У той час Закарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії, тому, коли про знахідку стало відомо, сюди терміново прибули спеціалісти з Будапешта.Трускавец санатории Дослідники були шоковані, оглядаючи старовинні настінні розписи, адже тільки попередній аналіз горянських фресок засвідчив, що їх намальовано в XIV— XV століттях. Науковці розпочали детальне вивчення пам'ятки, тут побували численні наукові експедиції. Таким чином, церква з околиці Ужгорода стала відома на всю Європу.
Фрески й нині вражають відвідувачів високою майстерністю виконання й водночас життєвістю персонажів.санаторий Шахтер ТрускавецУчені дотримуються думки, що фрески в Горянах репрезентують епоху раннього Ренесансу й виконані в XIV столітті італійськими майстрами школи Джотто. Технологія їх виконання — це складна методика, що нині вже не застосовується: мокра "свіжа" поверхня при розписуванні всмоктувала в себе 10-сантиметровий шар фарби. На стінах храму зображено сцени з Нового Заповіту. Головні сюжети: "Благовіщення", "Утеча в Єгипет", "Страсті", "Дари волхвів", "Різдво Христове", "Воскресіння". Цікаво, що в центрі цих сцен завжди виступає жінка — щаслива мати, мати-страждальниця, молода наречена. санаторий Перлина Прикарпатья (Жемчужина Прикарпатья) Трускавец
А почалось усе так. У 20-х роках XIV століття угорський король Карл-Роберт із династії Анжу за участь у боротьбі проти заколотників подарував величезну Ужгородську домінію італійському родові графів Другетів. Одна з родинних гілок цієї династії навіть мала садибу в Горянах і до свого прізвища додавала слово "горянські" (Druget de Geren). Володар Ужгорода граф Дьордь Другет був палким шанувальником італійського живопису, тож вирішив прикрасити ротонду високомистецькими фресками.санаторий Весна ТрускавецОчевидно, майстри прийшли з Італії разом із графом, який повернувся в Ужгород з Неаполя 1354 року. А може, роботу виконали мандрівні групи талановитих італійських художників, що працювали в цей час у землях сучасної Словаччини. Про це свідчить стилістична спорідненість у розписах фресок багатьох церков Чехії та Словаччини з ротондою в Горянах.
Донині між науковцями різних країн тривають дискусії щодо походження Горянської церкви, її віку та призначення. Так, закарпатський історик П. Сова висловлює думку, що таємничу ротонду побудували у ХІІ ст. ченці ордену Святого Павла. Попри те, що в Україні виявлено ще 22 храми-ротонди (другої пол. Х — першої пол. XIV ст.), 4 з яких збережені донині, за своїми архітектурними параметрами храм Святої Анни не має аналогів у нашій державі. Горянська ротонда в плані шестикутна, але цей шестикутник настільки згладжений, що майже всі дослідники зображали план фундаменту круглим.санаторий Алмаз Трускавец У товщу стін (2—2,5 метра) врізано шість напівкруг­лих ніш, склепіння яких з'єднано між собою. На них будівничі поставили шестикутний тамбур, пробитий шістьма готичними вікнами. Тільки наприкінці 1960-х угорські дослідники знайшли "родичів" Горянської церкви серед двох ротонд в угорських селах Кісшзомбор і Корчо. Однакові геометричні форми, будівельний матеріал — усе це навело на думку об'єднати ці три храми в один архітектурний ряд і сміливо говорити про дату побудови — ХІ століття. Санатории Трускавца
http://sanatoriitruskavca.com

Поруч, ближче до Ужгорода - розташоване урочище Невицьке - улюблене місце відпочинку ужгородців. Місця тут дійсно незвичайно гарні. Долина ріки Уж в цьому місці звужується й переходить у тіснину, схили якої покриті густим лісом. Швидководному Ужу тут перегороджує шлях невисока гребля. За рікою, на лівому берегу, розкинувся просторий луг. Поруч розташований, в минулому вулкан, вершину якого вінчають руїни санаторий Перлина Прикарпатья(Жемчужина Прикарпатья) стародавнього замка.
Поруч із замком розташовані корпуса бази відпочинку "Верховина". До замка від турбази веде вузька стежка по схилі Замкової гори, висота якої над місцевістю становить 125 метрів. Сходження триває 15-20 хвилин. Зручніше підніматися до замка по дорозі, що веде до бази "Верховина", але цей шлях набагато довший.

Краса природи в Невицькому переплітається із романтикою минулого. Сиві мури древнього замку вінчають крутий скелястий пагорб над долиною. Трьома зяючими бійницями дивиться він на гори, що оточують його, на зелену долину Ужа. Над замком піднімається висока чотиригранна вежа. Всі вони складені з вулканічної породи - андезиту.

В документах даний замок згадується у 1317 році, хоча очевидно виник раніше. Народні перекази і легенди приписують спорудження замка слов’янській княгині ще до приходу угорських племен в Придунайську низовину. Замок, за легендою повинен був захищати перш за все наречених, від чого й пішла назва замка. Наречена місцевою говіркою - невістка. Потім слово "невістський" перетворилося на слово "невицький". Інша легенда приписує спорудження замка княжній на ім’я Погана Діва.
Початок 14 століття в Угорщині, Словаччині і Закарпатті ознаменувався феодальними міжусобицями і боротьбою за королівську владу. Після тривалої смути на угорському престолі утвердився Карл-Роберт із неаполітанської династії Анжу. санаторий Шахтер Закарпатці не визнали нового короля, вбачаючи у ньому ставленика папи римського, і взялись до зброї. Повстання, яким керував ужанський жупан Петро Петенко (Петуння), з перемінним успіхом продовжувалось більше п’яти років. Постанці, захопивши Невицький замок, перетворили його в свій оплот. Вони звернулися за допомогою до галицького князя. Галицька Русь, що на той час була розорена татарами і страждала від боярських незгод, не могла надати дійової допомоги. Тому повстання незважаючи на велику хоробрість повстанців, було придушено. Невицький замок впав у 1322 році.
Фото із архіва видавництва Карпати
Замок вперто не піддається руйнівним силам часу. Його стіни збереглись до висоти двох, а навіть трьох поверхів. Над ними велично стримить висока чотиригранна кам’яна башта. Одна із легенд говорить, що стіни мають таку міцність, тому що Погана Діва наказала домішувати у розчин молоко і яйця, що викликало великий голод.санаторий Шале Грааль
Замок оточений зовнішнім валом, за яким іде глибокий рів, а потім ще один кільцевий вал, на якому споруджена зовнішня фортечна стіна із трьома баштами. За нею іде другий рів, що оточує внутрішній замок. З боку річки Замкова гора різко обривається і там немає зовнішніх фортечних споруд. Замок вражає своєю архітектурно-художньою композицією, вмілим використання місцевості для воєнно-оборонної мети. Він має неправильну овальну форму. По середині невеличке внутрішнє подвір’я, в кам’яному моноліті якого видовбана криниця. З південного боку головні фортечні споруди з’єднуються вузьким коридором із боковою шестигранною баштою-барбаканом, яка має назву башти Поганої Діви. За легендою вона слідкувала із неї за дорогою.

Після придушеного повстання, яке згадувалося раніше, замок був подарований графам Другетам, рід яких володів три з половиною століття Ужгородом і всією Ужанською долиною. Деякі із володарів цього замку були розбійниками і навіть фальшивомонеччиками. За деякими даними в середині 17 століття замок був зруйнований трансільванським князем Дьєрдєм 2 Ракоці.

Минали роки і сторіччя. В гордій самотності стояв овіяний легендами замок А навколо нього йшло своїм руслом життя. Закріпачені мешканці селища, що було розташовано поблизу замка платили двічі на рік данини. Данина зростала з кожним роком, що призводило до антифеодального руху селян. 1772 рік - паншина становила, вже 104 дня. Врятувала тільки революція 1848 - 1849 року.

1899 рік - біля підніжжя замку відбулась перша в Закарпатті маївка - група робітників ужгородцьких друкарень не вийшли на роботу в той день і влаштували з приводу свята мітинг.

У березні 1939 року Закарпаття окупували хортістська Угорщина. Почалися репресії і терор. Трускавец санатории

27 жовтня 1944 року біля замку розташувався штаб 18-ї армії 4-го Українського фронту.

Дійшовши до наших часів - замок змінився невпізнанно. Насамперед він був реставрований, працює турбаза "Верховина" по сусідству, були збудовані мости і асфальтована доріжка, що веде майже під самий замок. Тут під стінами старовинного замка, зустрічається далеке минуле із сучасним.

Ще досі хочеться Санатории Трускавца сісти на височенний мур і подивитися на далекий Ужгород і тутешні гори. Шкода, але із-за великої кількості людей, які приходять сюди кожного дня і їх варварського відношення до пам’яток культури відбилося і на вигляді. Реставрація вже зовсім не видна. Руйнування замку ще досі продовжується, але ж війн вже немає...

Відстань від Івано-Франківська до Рогатина - 60 км

Археологічні пам’ятки, знаряддя праці, посуд доби палеоліту та бронзи, статуї Велеса, Перуна, назви сіл (Перенівка, Замчище) свідчать про те, що Рогатин заснували на місці первісних поселень слов’янських племен. Назва міста, за легендою, походить від велетенського оленя-рогача, який вивів з лісу дружину Ярослава Осьмомисла, що заблукала на полюванні. На місці, де княгиня побачила оленя, князь звелів побудувати терем, навколо якого виросло місто.
Перші письмові згадки про Рогатин датують XII-XIVст. Санатории Трускавца Рогатин належав до міст, зайнятих Казимиром у 1340 році.санаторий Карпаты Як фортецю його згадують 1366 року в листуванні з польським королем. Статус міста надав Рогатину Папа Боніфацій ІХ у буллі від 15 травня 1390 року. У 1520р., під час одного з нападів татар на місто, в полон взято Настю Лісовську, відому в історії під іменем Роксолани. Дівчина, що знала п'ять іноземних мов, стала дружиною турецького султана Сулеймана Пишного. У ХІІ-ХІІІст. Рогатином володіли українські бояри Рогатинські. Після захоплення 1340 р. галицьких земель Польщею Рогатин розбудовується на теперішній території. Починаючи з 1535 року місто отримало низку привілеїв, у 1539 р. отримало дозвіл на будівництво Ратуші та відкриття сукновальні, а прибутки від неї та від продажу горілки використовувати на спорудження оборонних мурів. Після здобуття в 1415 р. Магдебурзького права місто вже не платило натуральну данину, міщани могли вільно вирубувати ліси і торгувати м’ясом. Загалом, Рогатин розвивався як ремісничо-торговий та оборонний центр. В’їзд і виїзд із міста захищали Львівська та Галицька брами, що стояли над ровами на валах, укріплених дерев’яним зрубом.
З Рогатина походить славний рід Рогатинців. Брати Юрій та Іван Рогатинці належали до когорти провідних суспільно-політичних і культурно-просвітницьких українських діячів другої половини XVI ст. Чимало зусиль доклали вони, аби в 1589 році домогтися права організувати в Рогатині при церкві Різдва Пресвятої Богородиці місцеве братство за взірцем Львівського Успенського братства, яке подарувало йому свій статут, допомогли відкрити при ньому школу, прислали зі Львова вчителів. У Рогатині народилися громадські діячі та політики Стефан Качала, санаторий Шале Грааль Омелян Огоновський, історик Ісидор Шараневич, письменники Сильвестр Яричевський і Володимир Масляк, оперні співаки Роман Любинецький і Марія Сабат-Свірська, композитор Борис Кудрик...
Привертає увагу в Рогатині також знаменита гімназія імені Володимира Великого, побудована на початку ХХ ст. архітектором І. Левинським за кошти селянського мецената І. Телев’яка. А знаменита ця гімназія тим, що її учнями й учителями були Антон Крушельницький, Іван Крип’якевич, Денис Лукіянович, Роман Грицай, Микола Чайківський і багато інших відомих українців.
Біля греко-католицького храму за високими оборонними стінами з воротами, який знаходиться все на тій же центральній площі міста позаду монументу Роксолани є таблиця і вказівник, що запрошують відвідати гордість міста – найстаріший дерев‘яний храм України - церкву Святого Духа, що стоїть за свіжетесаними воротами на старому кладовищі, серед хрестів та надгробків. Споруджено храм ще 1598 р. на березі Гнилої Липи. За однією з версій, церква є відбудованим аналогом своєї попередниці, в якій цілком міг правити батько Насті Лісовської. Підтверджує цю версію і той факт, що на місці теперішньої церкви свого часу знайшли залишки старої дерев‘яної споруди. За народними переказами, найпершу церкву татари спалили якраз тоді, коли просто з-під вінця викрали Настю. Трускавец санатории
Інша споруда, яку видно вже здалеку – це, звичайно, Миколаївський костел все на тій же площі. Храм кінця XV - початку XVI століть. На сторінці Української католицької церкви вказується, що костел зведено в 1538 році. Храм своєрідно поєднав готичні та ренесансні елементи. Про його оборонний характер нагадують бійниці на височезній дзвіниці. Після неодноразових навал татар та турків храм часом подовгу стояв в руїні.

Відстань від Івано-Франківська до Надвірної - 35 км

м. Надвірна– мальовниче прикарпатське місто, що розкинулося у невеликій долині передгір’я Карпат. Першою достовірною письмовою згадкою про Надвірну вважається 1589 рік. Саме тоді власник Пнівського замку Микола Куропатва, якому належало й місто, вніс протестацію до львівських городських книг з приводу втрати документів на свої маєтки через татарський напад.санаторий Шахтер Серед перерахованих поселень згадується і містечко Надвірна. Коріння сучасних надвірнянців сягає ще кам’яної доби. Тут проживали праслов’янські і слов’янські племена, котрі залишили по собі могильники, відомі як Карпатські кургани, а на горі поблизу міста – залишки свого поселення, знане як “городище”.
Надвірна санаторий Шале Грааль розташована на одному з великих торгових шляхів, що вели від Центральної Європи і Польщі через Галичину до Києва і Чорного моря. Постійна загроза татарських нападів змушували магнатів і шляхту на важливих шляхах будувати замки. На території Надвірної оборонна споруда була зведена у XIV – XV ст. Новозбудований замок став центром управління містом й одночасно житлом магната й оборонним укріпленням, за мурами якого під час “негоди” знаходила притулок шляхта. Його звели там, де Карпатські хребти вклинюються в передгір’я, поблизу Старогори. Повз гору, а можливо, через її двоголову вершину пролягав давній торгівельний шлях, який проліг вздовж русел рік на Закарпаття і до Угорщини. Замок у цьому місці надійно прикривав собою вхід у гори. Мури товщиною 1,5 – 2 м, що збереглися – це зовнішні стіни житлових будівель замку. Був тут і будинок, у якому жив Куропатва з родиною. Спорудили його, мабуть, посеред двору, про що свідчать залишки фундаментів. санаторий Карпаты Трускавец Твердиня мала також багато підземних ходів.
Сучасна Надвірна – привітне і завжди відкрите для подорожуючих місто. Тут добре розвинуті ремесла та народне мистецтво. Багатий на глину ґрунт є придатним матеріалом для гончарства і кольорової кераміки. Високо цінуються також вироби зі шкіри із застосуванням техніки холодного і гарячого пресування, часто оздоблені різними металевими прикрасами. Таємниці цих ремесел передавалися з покоління в покоління.
Джерелом духовності та формування національної свідомості став відкритий у 1995 році музей історії міста. Тут можна ознайомитися з мінливою історією Надвірнянщини, про яку красномовно розповідають експонати, виставлені у семи залах музею.

Відстань від Івано-Франківська до Косова - 100 км.

Косівщина знаходиться біля самого підніжжя Карпат, у долині р. Рибниці, притоки Пруту. Мальовничий край на Гуцульщині, де народжуються знамениті сувеніри: ліжники, різьблені та інкрустовані шкатулки, вишиванки, рушники, фігурки з сиру, прикраси з металу та вироби зі шкіри, кераміка.
Археологічні знахідки, зокрема кам'яні сокири та бронзові вироби свідчать про те, що територія сучасного міста була заселена за часів неоліту й міді. Трускавец санатории Перші письмові відомості про Косів містяться в грамоті литовського князя Свидригайла від 1424 року. Спочатку це місце мало назву Риків, потім -- Косів. Двічі місто було спалене й знищене: восени 1621 р. — турками, татарами, волохами (підданими Османської імперії), а в лютому 1624 р. — буджацькими татарами. Однак не зникло, як це часто трапляється.
Селяни Косівщини брали активну участь в опришківському русі XVII-XVIIIст. У с. Космач діяв загін О.Довбуша, який тут і загинув трагічно у 1745 році.
Тут народились, жили і працювали відомі за межами України люди, зокрема українські письменники та громадські діячі М.Павлик, Г.Павлик, М.Черемшина (І.Семенюк), М.Колцуняк, Д.Павличко, М.Влад, Р.Іваничук, М.Яновський, А.Красовський (Андрій Грім), знамениті різьбярі та майстри кераміки.
Околиці Косова багаті буковими та сосновими лісами і пасовищами -- полонинами. Землеробство, скотарство, полювання поєднувалося з домашніми промислами, які зросли до рівня ремесла. Путевки в Трускавец.Цены Трускавец путевка Крім солеваріння тут розвивалися мистецькі промисли — різьба, вишивка, килимарство, кераміка. Ще з 1850 р., коли було засноване ткацьке товариство, Косів став центром ткацтва, зокрема ліжникарства і килимарства. Ліжники яворівських майстрів експонувалися на Всесвітній виставці у Монреалі в 1967 році.. У кінці XIX ст. почала розвиватися курортна галузь. В 20-30 рр. ХХ ст. Косів стає центром гуцульського побутового мистецтва. І сьогодні Косів вважається столицею мистецької Гуцульщини. У художньо-виробничих майстернях створюються чудові різьблені шкатулки, декоративні тарелі, топірці, різноманітні дерев`яні прикраси.
В Косові вам неодмінно сподобається огляд чарівних гірських краєвидів, музеїв, пам’яток дерев’яної архітектури, садиб відомих майстрів народних промислів. Туристів вражає захоплююча природа, мальовничі гори, санаторий Шахтер стрімкі потоки та озера. Завдяки відсутності промислових підприємств у цьому районі повітря тут чисте та цілюще. Обов'язково відвідайте косівський базар!

Відстань від Івано-Франківська до Коломиї - 65 км

Коломия - чарівний куточок Прикарпаття, важливий духовний, культурно-мистецький, торговельний і господарський центр краю з багатою і славною історією. Вважають, що місто було засноване антами у IV-V ст. н.е., перша ж літописна згадка відноситься до 1241 р. - у Галицько-Волинському літописі, де Коломия описується як "доходне сольне місто" князя Данила Галицького. Трускавец санатории Місто розташовувалося на перетині важливих торговельних шляхів на Захід - до Праги, Відня, Регенсбургу, Майнцу. З літопису випливає, що у сер. ХІІІ ст. Коломия та її околиці були важливим осередком видобутку солі, воно приносило чималий прибуток князівській скарбниці. Вигідне географічне положення міста сприяло активній торгівлі з Польщею, Угорщиною, Візантією, країнами Причорномор'я, Литвою, країнами Західної Європи. Територіально місто входило до володінь Галицько-Волинської держави, виконуючи функції торговельного і фортикаційного центру південно-східної окраїни Галицької Русі.
В період Королівства Польщі, Молдавського князівства та Речі Посполитої місто належало до воєводства Руського Польської корони. З 1433 р. Коломию "для відродження рільництва" заселяють німецьким, польським та єврейським населенням. Герб міста, що являв собою укороновану Санаторий Весна Трускавец голову орла, відомий з 16 жовтня 1395 р., Магдебурзьке право - з жовтня 1405 р. Коломия мала досить широкі економічні зв'язки з іншими містами Галичини, особливо Львовом, Кам'янець-Подільським, Краковом, Перемишлем, Ярославом, Ряшевом і Белзом. Купецький прошарок коломийців складали багаті крамарі, ятники (відомі пекарські, різницькі, шевські ятки). Купці з інших міст часто подорожували через Коломию до Молдавії, Угорщини, на Балканський п-в.
Населення міста й околиць створило немало перлин духовної та матеріальної культури.
У Коломиї знаходиться один з кращих в Україні музеїв народного мистецтва і Покуття імені Є. Кобринського, що діє від 1935 року. В його експозиції представлено інкрустацію, випалювання по дереву, різьбу, мосяжництво, кераміку, художнє ткацтво, вишивання, килимарство, писанковий розпис, прикраси з бісеру. Тут експонуються твори майстрів минулого і сучасного. В Коломиї народився відомий український композитор А.Й. Кос-Анатольський, автор опери “Заграва”, широковідомої санаторий Алмаз пісні на слова І. Франка “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”. Великим культурним надбанням стали фольклорні твори - коломийки. Перші згадки про них належать до ХVІІ ст.
Скарбницею народних промислів є музей „Писанка” (пр. Чорновола, 45) оригінальної архітектури у формі писанки. Будівлю звели рекордно швидко — за сто днів. Споруда заввишки 13 метрів — найбільша кам'яна писанка у світі. Всередині неї розгорнута виставка із півтори тисячі експонатів. А повну колекцію, якою володіє музей, складають понад 12 тисяч писанок.
Вигідне географічне розташування, зосередження в районі особливих природних ресурсів зі своєрідною флорою і фауною передгірних районів Карпат, сприятлива екологія, Цены Трускавец путевка велика кількість пам'яток архітектури різних стилів та епох, приміська заповідна зона, збережені культурні традиції предків, відомі мистецькі осередки і мистецько - фестивальний імідж, а також історична спадщина без сумніву визначають Коломийщину туристичною...