В колонках играет - Скрябін - Квінти

Настроение сейчас - потягнуло до рідного

 

Хотілося, щоби вона просто так підійшла і провела рукою по плечу. Хотілося ніжності й уваги. Хотілося миттєвого погляду, що запалює і полонить, надихає і штовхає на безглуздя. Хотілося - лету, крил і неба безмірного. Хотілося, щоби обернулися до тебе, коли ти стоїш і чекаєш. Хотілося впевненості і спокою, щоби без криги і холоду, щоби без сутінок. Хотілося розради і свята. Хотілося наповнити чашу щастям і, не розплескавши, ділячись з усіма, віддаючи, пронести її по життю. Хотілося бути маленьким, дитиною, пестунчиком долі, щоби всі навколо милувалися твоїм словом, твоїм задумом. Хотілося насолоджуватися мистецтвом і поринати в найпотаємніші куточки пензлевого дотику. Хотілося наповнюватися музикою, відтворювати її в собі, ставати звуком, й ізсередини свого відчуття, полонити собою Всесвіт. Хотілося бути звабливим, і зваблювати красу, але не знущатися, не використовувати, а напиватися нею. Хотілося досягти гірської вершини і там, стоячи між небом і землею, зрозуміти свою присутність в цьому світі. Хотілося - різнобарвності і порятунку. Хотілося перехопленого погляду, від якого дзвенить і паморочиться в голові. Хотілося плескоту хвиль.
Хотілося...Чого тільки не хотілося, але найбільше...

* * *
Найбільше хотілося, щоби вона просто так підійшла і провела рукою по плечу.

(Спасибо Насе за книгу =*)