Можливо нарешті треба
Змінити шило на мило
Апгрейдом?

Карочє є новий форум

Хто хоче - ідіть сюдаааааааа http://kb.lv.ukrtel.net/forum/

А у Львові вже N-ий день іде сніг
Ось ледве вчора знайшов розчищену вулицю...
Місто перетворилось у суцільну ковзанку
Трами не їздять, авто заносить і застрягає

Вот

Весна! Ти дееее?!

Як на мене музика - це не що інше як настрій
Ритміка пісні здатна зливатись з нашим внутрішнім ритмом організму, і резонуючи з ним - підсилювати його, таким чином покращуючи настрій людини
От недавно згадав цю свою маячню, дай, думаю кину в нет

Хай лежить

"Simens"

Ты везде и всюду. Ты очень хорошенький. Всегда хорошо выглядишь - за это тебя и любят. К тебе претензий нет и не может быть!
Совет: Чуть-чуть поскромничай!


Пройти тест "Какой ты сотовый телефон?"

Настроение сейчас - валяюсс :)))))))

Гыыыы :)))

Просто прікольно

Так вот - вчора ми вижили на д/н Вітьки Демчука
Собсна, вітаю його ще раз, на сєй раз віртуально :)
25 літ пацану як-не-як стукнуло
Вєчєруха була шумна, дружна і жостка

Нарешті міня уважилі і заказалі багацько перцівки "Немірофф" :)))
Я прийшов самий перший (гиииии) і мені сходу налілі і снялі (на камеру - ну тіпа поки тверезий чи шо)

Вітя! Я трєбую продолженіє банкета!

Настроение сейчас - прікольне :)

Знайшов фотки з власних старих концертів :)))

Зацені міня зрітєль

Настроение сейчас - обозльонноє

Чи знає хтось що таке бути аспірантом в наш час?
Чи знає хтось що таке бути аспірантом в Львівській політехніці?
Це щось на зразок культурного мазохізму.
Вася атвічаю.

Бути аспірантом означає:
1.Отримувати в місяць подачку в розмірі 260 грн. Причому отримати її вистоявши чергу в касу разом з твоїми ж студентами, пропускаючи вперед без черги людей, що отримують гроші за відрядження.
2.Не мати достатньої матеріальної бази для проведення експериментів. При проведенні всеукраїнської комп"ютеризації чомусь забувають про приземлені, хоча достатньо актуальні речі типу колб, пробірок, мірних лійок.... Список можна продовжувати до безмежності.
3.Їздити в рік на одну (!) конференцію. На більше не дають грошей. Відділ аспірантури ж вимагає баааааагаааатоооооо публікацій (уроди бдлін).
4.Бути морально гнобленою і безправною істотою в себе на кафедрі (шо єфрейтором в армії - ні до солдат, ні до офіцерів...).
5.Не бачити перспектив своєї праці... Які перспективи росту кар"єрного і матеріального коли навколо безліч старих пердунів-професорів?!

Карочє.
За що люди стояли на Майдані?
Невже і надалі науковці будуть в сраці?

Тел мі енібаді

Настроение сейчас - кіпіт мой разум возмущьонний

Не люблю деякі професії
А власне ті, які заробляють на людському болі і горі
І при чому так непогано заробляють
Не люблю лікарів. Особливо зуботехніків
Не люблю юристів
І тд
І тп

Настроение сейчас - нармасік

В п”ятницю, 18.02, побував на виставі „Політ над гніздом зозулі” в театрі ім. М.Заньковецької, м.Львів (велике дякую Саші Крушу за запрошення, хай хранить його аллах :) )
Ніколи не читавши книгу і не бачивши фільму йшов на виставу з великою цікавістю.
Сюжет мені розповіли перед виставою, „суть побєга” мені сподобалася...
Отже, останні хвилини перед відкриттям занавісу.... Єсть. Почалося.

Перші хвилин 10-15 здавалося, що на сцені виступає ансамбль шкільної художньої самодіяльності (відвідування вистави Віктюка за два дні до цього давалося взнаки). Потім я перестав звертати увагу на огріхи акторів, на безглузді вигуки з залу(!) якихось піздєц „дотепних” пту-шників і спробував просто ловити смислову лінію дійства...

Історія бунтівника завжди сумна. Історія бунтівника в психушці ще сумніша. Я знімаю капелюха перед людьми, які прагнуть достукатися до людської свідомості. Перед людьми, які описують цю проблематику в книжках. Перед людьми, які просто не хочуть жити за законами стада (тільки прошу не плутатись сюди людей які взагалі не знають слова „закон”). Браво. За сюжет – суперзачот

Хай в деяких місцях хотілося крикнути станіславське „Не вірю!”, хай холод неопалюваного залу пробирав по сорочці.... Байдуже. Мені сподобалося і по закінченні я плескав в долоні від душі і з великим задоволенням

Настроение сейчас - урочисте

В середу, 16.02, був на прем"єрі вистави театру Романа Віктюка "Рудольф Нурєєв. Нетутешній сад". Вистава презентувалася у Львівській опері.
Чесно кажучи я очікував побачити чергову порцію неперевершеної гри акторів в суміші з незрозумілою (принаймні для мене - хай простить мене дядя Рома!) постановкою, зафарбовану у ледь помітний блакитний колір. Але ні! Голубизни не було (ура!), постановка вражаюча, гра акторів неперевершена (ну як і завжди) :)

Розповідь про одного з найвидатніших танцюристів сучасності Рудольфа Нурєєва зачіпала, вона примушувала поглянути на Особистість як на звичайну людину з усіма її вадами, колмплексами і проблемами... Мене, як то кажуть торкнуло. Я не можу похвалитися сотнями побачених вистав, але серед тих вистав, свідком яких я був - це безумовно найкраща.

Раджу всім при нагоді побачити.

Я шкодую, що не взяв фотоапарат. Так би поділився з вами ше й фотками :)

Браво Віктюку
Тричі браво
Бравіссімо

Настроение сейчас - стрьомне

От вирішив написати депресивний креатив

Хто скаже шо робити коли хочеш займатися однією справою, а обставини цього не дозволяють?

Тел мі енібаді

Оце ж бо вирішив показати чесному народу свій фейс
Хай країна знає своїх синів в лице

Особливо таких інтелігентних :)

Тєпєріча і я з Вами
Вот так :)