не знаю, чи треба тут якісь мої рефлексії...
але я сама про це часто думаю =)
в тирнеті просто дуже легко знайти людину, на яку можна спроектувати якісь свої бажання й фантазії - розумну, дотепну, позитивну... лишається тільки трошечки домалювати, і народжується страшна романтика. яка часто перестає бути такою в реальному житті (або відразу, або після першої справжньої розмови, або коли вже пізно ))).
колись люди закохувалися через паперове листування запросто - тижнями чекати на листа, ховати перечитані по двісті разів аркуші від усіх і вся, мріяти про якийсь цілковито фантастичний об'єкт. це ж романтично як. аська - ше один спосіб, нічим не гірший :) але, як і в класичному варіанті, найчастіше все закінчується тим, шо "розійшлися на рівному місці". і найчастіше то таки на краще.
принаймні мені тепер так здається. шо далі, то сильніше.