Там на ветхих, гнилих поличках,
Десь у кутку бібліотеки,
Закутана у своїх звичках,
Стара перевіряє теки.
І спокій віє між книжками,
Розносячи сторінок запах,
Який берігся тут віками,
Закритий в палітурних лапах.
І цю ідилію книжкову
Порушує годинниковий цокіт,
Який розносячись навколо
Старій приносить зайвий клопіт.
І ручка шелестить незвично,
Виводячи слова-карлюки
Та назви повістей готичних,
Які звучать неначе звуки.
Поеми тулячись боками,
Рядами довгими дрімають,
Їх не чіпають вже роками,
Бо нині люди не читають.
Скінчить стара-бібліотекар
Свої обов’язки та справи
І наче фармацевт-аптекар
Рецепти-папки в купу складе.
А потім загорнувшись в хустку
І начепивши окуляри
Гортатиме сторінки хутко
Читаючи рядки роману.
Забувши про чітку реальність
Скінчиться день доволі швидко
Спочатку - наших мрій глобальність
В кінці - (як завжди) зміст, примітки.

Серия сообщений "Поэзия":
Часть 1 - Бібліотекар
Часть 2 - Свобода слова... сердца