Вчора... Неприємний сон... про Нього... Всі думки полоненні Ним... Я не витримала, написала... А він... мовчав! І ось вечір, і ось довгоочікуваний неочікуваний (каламбур:)) дзвінок телефоний!!! Він... Так, це Він!!! Розмова... мовчання... Я намагаюся бути дотепною, а Він байдужим... Наче вдається... Я Щаслива від того... Від того, що з ним все гарадз, і те що Він Щасливий... Напрошуються такі слова:
"Я ТАК ХОЧУ, ЩОБ ТИ БУВ ЩАСЛИВИМ!
НЕХАЙ НЕ ЗІ МНОЮ, А З ЯКОЮСЬ ІНШОЮ!
І НЕХАЙ НА ТЕБЕ ЛЮБОВ ЧИЯСЬ ХЛИНЕ ЗЛИВОЮ...
А Я ВЖЕ СВОЮ ЯКОСЬ ЗНИЩУ..."