Я одержима подихами літа,
Очей зелених блиском у ночі,
Коли лише для мене розквітають квіти,
Не серед поля-у твоїй душі.

Дурман солодкий твого поцілунку,
Нестримна згуба цих гарячих рук.
Ти з мене міг зробити і чаклунку...
Бездумну,віддану в полон сердечних мук.

Я одержима твоїми устами,
Очима,ніжністю,розмовами вночі...
Замріяна,лечу за почуттями.
Несу в долоні серце лиш тобі.