ммм, тримайся, не здавайся...
життя дійсно часто буває таким поганим сцуком, що хочеться вити від злості/безсилля/відчаю...
а загалом....вище написане якось надто знайомо....
Блин, я так тебя понимаю. Просто все это до чертиков надоело а надо постоянно убивать в себе какую то гадость и жить дальше уверяя себя в том, что тебя любят. Хочется покоя...