І знов приходить осінь,
А я й не звикла досі
До тебе. Не треба
Злитись чи ображатись.
Давай, коханий, цілуватись.
Давай? Стривай.
Не думай, що надто легковажна.
Просто скучила страшно.
А ти? Зажди...
Не треба слів надто пафосних,
Досить очей твоїх радісних.
Обійми мене.
Все лихе нас мине.
(с) 06.09.2008
 ~

Ножа увіткну межи ребер,
Чатує депрессія-цербер,
Щоб серце схапити і з*їсти.
Дивись, але з горя не кисни.
Я ще повернусь, із усмішком.
Травичка хай буде нам ліжком.
Не бійся мене, хоч кусаюсь - цілую.
І час на книжки цікаві марную.
Я злюсь і палю, буває, чимало.
Хамлю, випускаючи труєне жало.
Оса і гадюка, і жаба, чортиха,
А потім, як котик, підкрадуюсь тихо.
Муркочу і лащусь, та ти не дивуйся.
Гроза відшуміла, тепер я лащуся...
Я більше не серджусь і не гарчу,
Але не чекай, я знов не змовчу.
Ти дивний, я - теж.
Яка уже є - в магазин не вернеш.
 

(с) 01.09.2008