Останні тижні (уже не тижні а тиждень і трішечки) перед навчанням розписані буквально по хвилинам. І саме такі дні, коли кожна мить наповнена змістом, я люблю найбільше.

Удруге за цей тиждень виїхала на велосипедну прогулянку. Відчуваю легку втому, але...я вражена, це було наскільки по-новому, пізнавально, навіть не в плані того, що я відкрила для себе нові невідомі цікаві місця у своєму рідному місті, а й тому, що я, виявляється, можу скільки кілометрів провести крутячи колеса велосипеда. Так, я втомилася, але ця втома не вбивча...Я думала, буде гірше.

Ще сьогодні починаю читати нову книгу. Відкриваю для себе Павла Загребельного. Чесно кажучи, раніше не знаходила часу, щоб вдумливо прочитати якусь книгу цього автора. Мене не вистачало ані на "Диво", ані на "Роксолану". Але сьогодні мама порадила щось нове із Павла Загребельного. Прочитавши перші сторінки, маю сказати, що мамина рекомендаця виправдала себе. Цікаво, ненав'язливо, легко, буквально ковтаєш слова находу.

Я навіть встигла подивитися фільм. Чергова кіноверсія коміксів Marvel. Iron Man. Досить непогано. Якби писала рецензію для Кінопошуку, поставила б 8 із 10. Упевнилася у своїй прихильності до акторського таланту Роберта Дауні-мол. Водночас ще й поповнила свій MP3 новими аудіозаписами...насамперед шедевральними AC/DC!!! Задоволена, як слон. Усе, прощаюся і йду писати свою практичну роботу, яку треба завершити до навчання....а я все тягну і відкладаю. Ну нічого, як кажуть ніч велика, та й вночі моя працездатність підвищується..якщо я не засну=)

В колонках играет - White Zombie – More Human Than Human
Я цілковито переконана, що кожна людина на планеті наділена якимось даром, притаманним лише їй умінням, кожен відрізняється стилем мислення, усередині кожного живе Творець. Але останнім часом (ну, майже останнім....це вже триває десь півроку) я відчуваю себе загубленою, втраченою, відчуваю, що життя минає безрезультатно. Неодноразово починала жити з понеділка, але нічого не вдається. Мабуть, тому, що я ще й досі не знайшла себе, ще й досі не впевнена, чим би хотіла займатися. Мене постійно заносить з одного на інше, і ця непостійність мене бісить. Але і рутинна постійність мені аж зовсім не до душі.
Людина талановита, талановита в усьму. Але щоб стати справжнім генієм своєї справи потрібно викладатися наповну у тій сфері, яка тобі до душі.
Я обожнюю книги...Але останнім часом не можу знайти "своєї" книги, яка б зачепила...Усі характери і події якісь далекі від моєї реальності. Та й цей рік не відзначився особливою читабельністю книжок. Висновок, серед планів треба зазначити читання книг з новими силами і більшою потужністю і пристрастю. Не раз думала писати, але нічого путнього з цього не виходить. Талант письменництва чи журналістики не проявляється. Але можна це списувати ще й на лінь. Я справді лінива. Хоча це можна ще назвати апатією, байдужістю до життя. "Мені все по барабану" останнім часом аж надто шкодить моєму життю. Ще й на додачу з моєю гіперчутливою совістю.
Але проблема ще в тому, що світ для мене не є набором букв, слів, речень, влучних метафор, "соковитих" порівнянь, як це буває у справжнього письменника, який відчуває все навколо словами. Я більшою мірою відношуся до типу, який сприймає оточення через символи, жести, міміку, рухи, кольори, приховані змісти, мене цікавлять таємниці, думки, звуки. Я просто оргазмую, відчуваю дикий захват, коли знаходжу логіку в речах, які до цього здавалися непідвласними, незрозумілими. Разом з тим, я захоплююся природою, у якій відсутні алгоритми, сьогодні людина відчуває себе Творцем, вінцем природи, а завтра вона шаленіє, лякається від несистематичних, непідвладних розуму явищ, фактів, подій, що відбуваються навколо.

В колонках играет - Skylar Grey – Dance Without You
Учора відбулося урочисте закриття Олімпіади у Лондоні.
За весь час спостереження за змаганнями, досягненнями, стрункими і не дуже спортсменами не раз виникало переконання, що ось завтра я теж встану з дивана перед телевізором і піду займатися спортом. У моєму розумінні - це пробіжка, скакалка, ранкова зарядка, обруч, розтяжки. Але вже який раз знову не клеїться: http://www.liveinternet.ru/images/brandnewsmilies/mms/zevota_50x50_2.gif
Лінь...Максимум вистачає на три дні підряд...Потрібен постійний стимул. Цього разу ним стали олімпійці. Хіба можливо спокійно сидіти на місці, коли дивишся на виступи Майкла Фелпса, Канаєвої, Ребекки Соні, Раяна Льохте, Шарапової, Харлан, Шемякіної і дуже багатьох інших...Мені просто соромно..перед собою, що я нічого не роблю...До того ж йо-ма-йо,я це люблю (прям, як у рекламі Мака). Люблю відчувати стомлення після тренувань, після бігу, танців. Розтяжка - це взагалі блаженство!
Спорт - це сила! спорт на всі часи!

Студентка з амбіціями; багато говорю, але і багато слухаю=)
спростережлива;
десь глибоко в душі природжений детектив з гарною інтуїцією;
творча індивідуальність, якій останнім часом немає кому виговоритися