Насправді ця невелика пригода тягне на творчість, адже подумай сам - коли людині геть зовсім добре - вона думає про творчість мало, а от коли трапляються пригоди, приємні, чи-то не дуже - почуття розбурхуються і хочеться тврити, чи не так? Тож, бережіть колеса, роверофіли)))
Весело у вас там =)
А я от вирішив пересісти на власний транспорт і сьогодні нарешті поїхав на роботу на ровері(хоча купив його кілька тижнів тому, просто чекав гарної погоди, щоби насолодитись моментом). Точно вирохував час, щоби доїхати вчасно, вийшов трошки раніше, щоби був запас. Ось нарешті я лечу по дорозі, плеєр у вухах, лагідне весняне сонечко пестить шкіру, вітерец обдуває обличчя, набираю швидкість, вирішив заїхати на тротуар і в мене лопається колесо. =(
вернув ровер у гараж і поїхав маршруткою...
Конечно! Обязательно пересечемся! Мы по тебе тоже соскучились!
Я тебя понимаю... я сам в дневе бываю каждый день, а вот пишу там очень редко, но надеюсь это немного исправиться, с появлением у меня "мобильных возможностей".