Довго не могла добратись до того, щоб зкинути з телефона фотки цьогорічного моря. Нарешті мені це вдалось. Тож дивіться, а я трошки понастольгую ;)

Є така чудесна фраза "мечтайте осторожно, мечты могут сбываться". Перевірила її на собі) Кілька днів тому в серцях подумала: "Боже! Як я хочу на море! Та, мабуть, не вийде до зими..." Вчора увечері подзвонила подруга з пропозицією, від якої не відмовляються! Підсумок: 2 квитки на поїзді Львів-Симферополь і назад, тиждень в Міжгір"ї (не знаю де це, але сказали близько від Євпаторії), пансіонат сімейного типу за мінімальною ціною, бо хтось із знайомих відмовився від профкомівської путівки!
Радість затьмарює лише одне, квитока назад я ще не маю, але обіцяно його знайти. Їду вже в цю п"ятницю. І це означає, що в суботу після обіду нарешті побачу своє улюблине МОРЕЕЕЕЕЕ))))

Нарешті я у відпустці. Здавлось би, людина, яка весь рік тяжко працювала і дочекалась своєї законної довготривалої (можна позаздрити 54! дні) відпустки, може видихнути з полегшенням і зайнятись улюбленими справами. Але це звичайні люди так можуть, а Мавки - ні. У них ціла купиища справ у лісі і в полі) Коротше, вчусь, читаю, пишу, мислю, аналізую, синтезую, узагальнюю, потайки від себе почитую художню книжечку, ненадовго зустрічаюсь з коханим, швидесенько бігаю з подругами на кавку і знову, аналізую, синтезую..... Завтра наступить час Ч і треба буде звітувати про виконану роботу. Надіюсь,що всі старання будуть не марні і я все встигну.
Паузу зроблено, продовжую працювати)

Дуже дякую всім, хто мене привітав і продовжує вітати) Я Вас всіх дуже люблю, друзі! Приїжджайте у Львів!

Фото не мої, але дуууууже хотілось їх виставити!
Надіюсь причасні не образяться за мій маленький каприз)
зі. Ну просто дочекатись вже не можу)))

Вітаю всіх із світлим святом Воскресіння Христового! Любові, добра і злагоди, здров"я і щастя Всім!
Христос Воскрес!

Творіння М.Гоголя "Тарас Бульба" полюбила ще зі школи. Мала гарні спогади, враження, емоції, думки тощо. Тому, як тільки почула, що почали знімати фільм, відразу приготувалась його дивитись. Чекати довелось довгенько, але ось воно, дочекалась. Хотіла піти зі студентами, але не судилось. В результаті похід у кіно з 2 квітня - день прем"єри- пересунувся на сьогодні.
Після пергляду фільму у голові мікс думок. Детальний аналіз робити поки не готова, але відразу можу сказати, що є речі, які у фільмі сподобались, а є такі, які не сподобались. Можливо, це закономірно. Все не може сподобатись?! А з іншого боку, тааак хотілось, щоб підліткові враження і емоціїї залишились і співпали з теперішніми, побачиними!
Фільм для мене залишив багато запитань. Я не визначилась як до нього ставитись. Однозначно можу сказати, що гра акторів серйозно потішила, краєвиди рідної землі теж не підвели, костюми героїв, панночка справжня красуня, таких полячок вже майже не залишилось в реальності. А от, що стосується Запорізької Січі і козаків цілісінька купа непорозумінь. Вільне трактування режисером твору М.Гоголя дещо занепокоїв мене. Якось не хочеться зараз зачіпати і розглядати історичні аспекти, лише один штрих - Запорізька Січ істриками трактуєтья як державне утворення із Кодексом законів і т.д., у фільмі цього не прослідковується у жодному вигляді. Особисто мене вразив натуралізм кривавих сцен в баталіях і сцени кари козаків у Варшаві. Не впевнена, що це доцільно було робити і що глядачі менше би повірили у реалії битиви, якби кров не текла і не бризкала, а відрубані голови не показали би. Здивували декотрі сцени, наприклад, коли привезли тіло дружини Тараса Бульби і матері Андрія і Остапа, побачивши тіло матері сини просто стояли позаду батька і не кинулись оплакувати чи якось вшанувати Свою матір?! Були і інші сцени, у яких я не зрозуміла задумів режисера. А ще дуже сильно вразили а-ля американські показушні епізоди, коли помираючі від смертельних ран козаки видавали стільки передсмертного тексту про любов до своєї русскої (!) землі. Апогеєм була сцена: помираючий герой Остапа Ступки, якого вірні друзі під час битви (!) взяли на ноші і спокійненько виносили з поля бою, а він у цей час озвучує передсмертний монолог про ту ж таки любов. А говорив дооовго! О ще забула, російський переклад діалогів польською мовою не співпадав з оригіналом, це якесь вільне трактування того, що говорилось! А ще не треба було декотрі вислови перекладати з укр. на рос.мову, бо слова "товариші, браття і панове", це абсолютне не "товаріщі, братья і пановє", віддавало якоюсь радянщиною, а не козаччиною! Було багато чого у текстах, що, на мою думку, варто було б говорити мовою оригіналу, бо воно не перекладається! Так само як неможливо перекласти дослівно фразу "если не стоит, то не стоит"! Втратиться "непередаваемая игра слов")

Резюме. Подивитись варто, оскільки піднято важливі поняття Любові, Дружби, порядності, Батьківщини, державної зради і продемонстровано на прикладах, що буває, коли зраджуєш віру, народ, Батьківщину, навіть кохання до жінки таких вчинків не виправдовує. Також є приклади чоловічого виховання і справжньої суворої батьківської любові, що теж зараз актуально, бо хлопців виховують як дівчаток. Але приготуйтесь, повного задоволення не отримаєте, буде багато серйозних і негативних емоцій, кров буде несподівано бризкати на вас з екрану, вас будуть дратувати перебільшено патріотичні промови, хоча такі слова не зайве зараз почути, але краще було б все ж про Україну, а не Росію (Русь,як у фільмі), але Київської Русі на той час вже не було, то до чого тут Русь? Акторський склад зірковий і це позитивно впливає на фільм. Саундтреки до фільму теж гарні.
Я, як ніколи, сьогодні виступила з критикою і претензіями до фільму. Причина очевидна, очікування не співпадали з отриманим результатом. Після фільму залишився стійкий стан фрустрації. Та я, як справжня жінка, допомогла собі позбутись всіх негативів традиційним способом - пішла у магазин і купила собі сумочку) Дивлюсь на неї і око радується, але все ж вирішила (знову ж як справжня жінка) вилити свої емоції на папері. А тяжкі роздуми і спори залишила для чоловіків)))

Нарешті з"їздила в Івано-Франківськ. Причина тривіальна - треба було здати докуманти для допуску до останнього канд.екзамену зі спеціалізації "Вікова та педагогічна психологія". Здала! Ура! Та це була офіційна причина, а існує ще прихована, бажана і неофіційна причина. В цьому місті вже більше року живе моя супер подруга Зореслава. Так от, звичайно ж хотілось потуснячити з нею)) Тому офіційні справи закінчились максимально швидко і ми пройшлись містом... Фотодоки докладаю)

У меня сегодня праздник,
Круче он, чем Новый Год.
Ты с утра в постель мне подал
Замечательный компот.
Не нашел на кухне кофе.
Он - на полке, где всегда.
Ты про это знать не можешь.
Впрочем, это ерунда.


Ты компот налил в бокальчик
Со щербинкой на боку.
Не нашел, сказал ты, чашки.
Это я понять могу.
Я ж не зря вчера старалась
Спрятать всё, что жалко бить.
Чтоб сегодня самой доброй
И терпимой самой быть.


Пол бокальчика компота
На постель ты расплескал.
Не волнуйся, милый, что ты,
Дай-ка мне скорей бокал.
Я допью его с улыбкой,
С благодарностью допью.
А за новую простынку
Как-нибудь потом убью.


Ты яичницу пожарил?!?!!!
Прямо будто я в раю?
Пусть она со скорлупою,
Я её пережую.
Ой, а это что? Мимоза?
Да когда же ты успел?
Ах, вчера? И ловко спрятал?
Удивить меня хотел?


Где же ты её припрятал?
Да-а? В костюм свой выходной?
Ни за чтоб не догадалась!
(Чистить буду в выходной.)
Сам помоешь ВСЮ посуду?
Две тарелки? БАЦ! Одну.
Не волнуйся, всё в порядке.
Веник вон стоит, в углу.


До чего ж ты мил сегодня,
Просто хочется рыдать.
Собираться? К маме в гости?
Не могу тебя узнать!
Тёщу - мамой? Это круто!
Я не смела и мечтать.
На руках нести не надо,
Лучше за руку держать.


Я не вздрогнула ни разу,
Улыбалась во весь рот.
Не сказала ни "зараза",
Ни "безрукий", ни "урод".
Хорошо, что праздник женский
Не решили удлинить.
Ведь реально невозможно
Долго это выносить.


Хорошо, что скоро вечер.
Канет день в теченье лет.
И останется на кухне
Лишь засушенный букет.
Простыню я отстираю,
Ловко вычищу пиджак,
И закончится на кухне
Этот жуткий кавардак.

Приведу себя я в норму,
И квартиру приведу.
И с счастливой самой мордой
На кровать я упаду.
Спишь уже? Ну, баю-баю.
Завтра снова "вечный бой"?
С мыслью старой засыпаю:
"Хорошо, что ты - со мной>

Вообщем с Праздником!)))

Для Іннусі, з любов"ю!

Побачила цю чудодівчину Вікторії Проців і відразу згадала, що кілька місяців тому в арт галереї "Зелена канапа", думала її купити) Але все ж не купила. Тоді хоч так потішусь і буду мати її в Щоденнику, бо ж позитивне страшно)))


Вишенька

Переглядала популярні теми і надибала супермудру річ...)
Ось вона.

Никогда не жалей о мужчинах, которые не стали твоими. Если однажды ты предпочла именно ЕГО в пору своей безрассудной юности и была счастлива именно с этим человеком, то брось свои сомнения и наслаждайся жизнью. Поверь мне, с другим никогда бы не было лучше. Время идет и все расставляет на свои места. А у каждого есть свои недостатки. Главное в своей жизни - найти единственного друга. Любовника можно найти всегда - достаточно ему иметь соблазнительный торс и кое-что в брюках. А вот друга найти нелегко... и если этот друг будет тебе еще и потрясающим любовником, не парься. Будь с ним. И пусть все остальные мужчины вокруг будут лишь напоминать тебе о том, что ты выбрала ЕГО из многих, а не довольствуешься единственным мужчиной на планете.

Короче, не фиг распыляться на многих. В жизни может быть только два пути - любить часто и разных или быть с одним и научиться понимать, что он - лучший. А все остальные - не для тебя.

Будь вместе с именно таким человеком. ЕДИНСТВЕННЫМ В СВОЕМ РОДЕ ДЛЯ ТЕБЯ ;))))))

Що скажете, дівчата? )))

Сьогодні якийсь ностальгійний день у мене вийшов, або ще меланхолійний і сентиментальний) Тому вирішила зазирнути до друзів у Щоденнник. І себе показати;)))

Лети Душа, лети...

Итак, тест закончен. Вы - береза
Береза олицетворяет русскую душу, дерево необыкновенной доброты. Ее еще называют деревом жизни. Береза нежна и сострадательна, обладает очень мягким, ласковым и в то же время сильным влиянием. Она облегчает страдания, помогает вернуть утраченные силы. Девушка-Береза -изящная, легкая, милая. Пользуясь успехом, никогда не злоупотребляет ничьей любезностью, умеет быть деликатной и сдержанной. Не навязывает своих симпатий и настроений, не требует ничего и ничего не жалеет. Всегда элегантна, без всякого морализования. Полна чувства меры и терпимости, не выносит одного - вульгарности. Черта, наиболее отличительная для Березы - интеллигентность. Силы ее воображения и изобретательности поистине не имеют границ. Работу всегда воспринимает творчески. Умение логично мыслить и претворить свою мысль в жизнь, соединенные с ее работоспособностью, открывают перед ней все двери.

Гарно інколи спонтанно зібратись кудись поїхати машиною в компанії приємної людини. Особливо, якщо це твоя подруга. І ви двоє + машинка + дорога = гарна подорож, веселе проведення часу, в-е-л-и-ч-е-з-н-и-й потік слів і емоцій, коли говориш щодня до 2-3 ночі, а прокинувшись все починається спочатку) На думку спадає старий жарт про двох подруг, які сиділи 20 років у в"язниці, а вийшовши, стали біля воріт в"язниці і знову почали говорити %)))
Я дуже люблю той бік Карпат, який іменуємо Закарпаття. Чудове місто Мукачево, де я років 10 чи 11 тому вперше побачила, що на Україні справді бувають вілли)) І що можна балкони і вікна щедро прикрашати квітами, щоб все буяло і тішило око красою і кольорами. Тепер ми поїхли в містечко Берегово, а точніше не доїхавши до нього в селі Яноші ми зупинились, а на саме озеро їздили в село з екзотичною назвою Дийда (навіть не уявляю, що ця назва могла б означати, але смішна!)
З фоток можна зробити висновок, що нам було весело і була можливість трохи подурачитись і приділити час тільки собі і своєму спілкуванню. Думаю, всі дівчата підтвердять, що поїхати відпочити кудись з подругою на кілька днів - це ДУЖЕ ГАРНО)))

Так все почалося у Львові

Недавно відчула, що пора повернутись в русло практичної психології та приватного консультування, бо за літо трохи відійшла) А можна ж призабути!!! Тому думка чи йти на семінар "немісцевого" гуру навіть не виникала, звичайно йти! І пішла. На 2 дні окунулась у таку знайому атмосферу супервізій, невротиків, психотиків, фобій, психосоматичних розладів.... Одержала аж 2 сертифікати і страшно задоволена спілкуванням і одержаною інфою. Подумала, що я вже 10 (!) років вивчаю і застосовую у консультуванні і психотерапії напрям символдрами і треба нарешті одержати той кінцевий диплом спеціаліста! Бо вже якось невдобно, чи що)))
зі. Доречі, в тему до Дашуткіних фоток - "Машенька і Ярік", на семінарі робили одну ну дууууже натуралістичну вправу "Відпрацювання родової травми". Це було щось! Вся група по черзі зображала то м"язи матки, то дитинку, що народжується, а то й мамочку, яка чекає біля виходу з матки своє дитятко... Відчуття у всіх трьох ролях непередаваємі! Не думала, що народжуватись буде таааак важко)))

Поїздка в Париж не пройшла в моєму житті непоміченою та й не могла, хоча б тому, що я завжди хотіла туди попасти. І не тільки тому, що там Лувр, Нотр Дам де Парі, Мона Ліза.... А просто тому, що навіть улюбені казки з дитинства були написані Шарлем Перро) Вже трохи втомилась розказувати знайомим, друзям, родичам про свою поїздку, більшість сувенірів і подарунків роздані, а чудовий (смердючий) сир майже з"їджений, але це приємні спогади, якими хочеться ділитись! А ще інколи послухати пісні, що співає Гару - для повноти образу)

Нарешті попала в Париж! УРА! Враження і емоції безмежні. Від всього, що бачила. Права була Катюсь, Париж - чоловік, який спокушає і захоплює та вже ніколи не відпускає. Навіть Львів не допоміг (хоча теж чоловік). Знову боялась,що приїду і буду порівнювати не на користь Львова, але своє завжди рідніше. А Париж - це місто-мрія, місто-спокуса, місто-бажання... Я ще повернусь, не назавжди, але повернусь...
зі. Трохи фоток для підтвердження.

Нарешті знайшла час, щоб хоч якось поділитись враженнями про мою недавню (але вже і давню)подорож по Європі. Відразу скажу, що ідея проїхатись по Європі на "майские празднічкі" була спонтанною, але правильною і актуальною! Подорож тривала 5 днів, відвідали 5 країн, але не всі прицільно, декотрі проїздом. Маршрут був таким: Львів-Шегині-Краків-Прага-Карлові Вари-Братіслава-Відень-Будапешт-Хайдусобосло-Чоп-Ужгород-Львів. Вражень назбирали цілу купу))) Якщо знайду натхнення, то напишу розповідь про подорож і емоції від подорожі, а покищо фотки.

Починаю з Праги і пива)))

Святкувати класно!
Я це люблю! Тому незважаючи на закінчення семестру і навчального року, приїзд заочників з їх сесією, здавання канд.мінімуму з іноземної мови... я СВЯТКУЮ))) І збираюсь продовжити цю приємну справу в ці вихідні, а також у наступні. Хочу повідомити, що всіх кого люблю і шаную в столиці, хотіла б побачити через вихідні. Доступ до тіла передбачається з 7.06 приблизно з 10:00 до 9.06 приблизно до 23:00. Приїду до вас, сама. Але, як завжди, рада буду приймати всіх у гостях!
Зі. Здається сьогодні все ж таки здала той клятий нескінченно довгий і багатоетапний екзамен!!!!! УРА!
Зіі. В наступному записі буде все, що мене тішило протягом травневих вихідних + фотодоки про подорож Європою)