В колонках играет - bloodhound gang_screwing you on the beach at night
Настроение сейчас - лишіть у спокої

сто років не писала. аж так незви4но писати у своєму власному щоденнику. багато 4асу пройшло, багато подій, хо4а, якшо придивитись, то ні4ого цікавого не відбулось. відмі4али у суботу Анютин дєнрік. було кльово, сходити в кіно, наїлись досхо4у, посміялись. таке собі тихе дн в колі друзів. нас було лише 4, але я пишуюсь тим, шо входжу у це тісне коло, не так легко в нього потрапити. і я дуже рада, що в моєму житті все-таки є така людинка, як Анє4ка. я розумію цінність таких стосунків, особливо в такі важкі моменти як зараз... мені дійсно важко і це всі ба4ать і 4омусь усі цього і бояться в мені...

в універі ніяк не можу знайти друзів, є пару людей з якими я спілкуюсь найбільше, але нікого такого, з ким би можна було поділитись переживаннями 4и то думками, мене ніхто не сприймає серйозно, всі вважають якимсь дурним дів4иськом, яке може тільки поржати на парі, 4и то на медогляді)) а мене це інколи так за4іпає. вони ходять бухати щопонеділка, я не ходжу принципово. вони закохуються одне в одного) не знаю добре це 4и погано, поба4им по наслідкам. Настя з Юрком шось мутить, ну хай) я не проти) люблю за цим спостерігати)

я останнім 4асом якась дивна. просто закриваюсь у своїй скарлупці від усіх, відгороджуюсь музикою, ні4ого не радує, навіть моя 4 по укр мові. я купила собі рі4, яку давно бажала купити, десь роки 3, і ось назбирала трохи грошей і купила)тепер я завжди з музикою, ех)

ВІН? а що, він? ми ба4ились у4ора, трохи, дуже рада була) знаєш у мене інколи таке від4уття шо я просто хо4у його обіняти, а шось завжди заважає, на4е якийсь бар*єр, який  ядавно не можу здолати, він теж не може подолати цей бар*єр, і ми отак продовжуємо кри4ати 4ерез цю стіну одне одному: Я ТЕБЕ КОХАЮ! а слова ніби відбиваються від стін і лише ехом лунають десь вдалині і не доходять до мене, я на4е живу в якійсь іншій реальності. я просто ні4ого не хо4у, ні4ого не радує. єдина мета у мене - здати заліки, а потім (можливо) тиждень відпо4инку... як я хо4у від цього всього втекти на край світу, шоб ніхто не заважав, щоб ніхто не лементував над вухами, просто купатись у музиці. можливо, я просто втомилась, я не знаю. вже 4ас спати, завтра рано вставати. завтра мене 4екає приємна зустрі4)

про те, що наболіло... це все така дурня