В колонках играет - butterfly effect_beautiful mine

Настроение сейчас - соплі до колін)

знаєш, ре4і не такі, якими нам здаються. а інколи мен іздається шо я ба4у не те, шо мене ото4ує, інколи я ба4у те шо хо4у ба4ити, а не те шо є насправді. просто інколи хо4еться ба4ити світ кращим або гіршим ніж він є насправді. а інколи наші помилки зовсім не помилки, і не зробивгши їх ми не нав4илися б ні4ому, і наше життя не повернуло у ту сторону, в якій воно є зара. знаєш, коли ти жалкуєш про шось, подумай, може якшо б цього не сталось ти не зустрів би когось, не покохав би когось, а може б і не втратив когось, хо4а потім ти будеш радий, шо втратив цю людину, бо вона насправді виявилась не тим, ким є насправді. як думаєш? я 4асто думаю про це. я просто ше під впливом фільму. одна дів4ина сказала, шо якшо після фільму ти сидиш і ше 30 хвилин обдумуєш якісь деталі фільму, тоді фільм дійсно класний. так от і я. фільм називається "Ве4ір". варто подивитись. історія жінки, її доля. як склалися відносини з 4оловіком і взагалі яке життя вона прожила. мелодрама але з глибоким змістом. помилка насправді не помилка. і все залежить від того як ти все сприймаєш. і не треба боятись якихось серйозних кроків, не треба боятись приймати важливі рішення, бо якшо постійно боятимешся, коли тоді жити? фільм якраз в4асно, бо у мене теж є питання які я ніяк не можу вирішити і прийняти одне важливе для мене рішення. так шо буду думати. можливо цей фільм мене підштовхне до якихось рішу4их дій. хто-зна...

В колонках играет - chicane_come tomorrow
Настроение сейчас - лалалала... і ще лалалала

н езнаю, 4ому мені так весело. як подумаю, шо маю зара написати 2 лаби і ше якісь зада4і зробити до цього всього діла, і ще підготуватись до контрольки, за яку дають АЖ 5 балів, сміхота одна.
сьогодні вівторок. у нас по розкладу фізкультура о 9.45. мене як завжди бутько підкинув до метро лівобережна, в машині ми насміялись трохи
, поглузували з водіїв, трохи з самих себе. а потім, я вийшла з машини, як завжди, захлопнула дверці нашої нещасної славутки, і поринуола в свій світ. втикнула навушники в вухи, якшо можна так сказати і поринула у світ ритмів, мелодій і можливо якоїсь осінної закоханості в наше місто. так у мене не 4асто буває, тому шо вранішня їзда постійно навією на мене 4омусь лише смуток, журбу і пе4аль, а ше якусь невпевненість у собі, тому шо я хо4 і не маленька, але мене всі так штовхають, на4е мене не існує((. цікаво так мені було сьогодні в переході між станцієї хрещатик і майданом незалежності. там є невели4кий підйом, а потім ніби спуск, і от коли ти ідеш з цієї гірки, то таке враження на4е ти летиш, особливо якшо маєш високий зріст, то так здається ніби ти ба4иш усіх і кожного і ніби летиш над ними. таке від4уття, на4е захоплює дух. не знаю, шо мене так здивувало. я сьогодні цілий день на якомусь підйомі емоційному, аж самій дивно. в4ора лягла спатки десь о 2 но4і, а встала рано, і таке від4уття, ніби все супер.
на фізрі трохи потренувала свої атрофовані м*язки на руках, і це мені додало такого позитиву. нарешті від4ула себе майже повноцінною людиною, бо ж рік не займалась ніякими фіз. вправами. здоров*я знаєтє лі такая штука...
ве4ір закін4ився нормально, не зважаю4и на одного дурника, який уламав мене з ним поїхати на дарницю і там стояти в переповненому траліку, і він по4ав наді мною приколюватись, показую4и лише свою тупість і недалекість, а не мої недоліки, тож я не звертаю уваги на все це)) я на приколі якомусь сьогодні))день - супер! от шоб так кожного дня!

В колонках играет - placebo_song
to say goodbye
Настроение сейчас - _та на4е ні4ого_
бувало і гірше_

різні жє люди. одні кажуть, що я егоїст, другі - що я ідеальна людина, така 4утлива, треті кажуть, шо я як сталін, така ж непробивна, 4етверті кажуть, шо я дуже сильна. а насправді все дуже важко і заплутано. я просто Я! і ніхто того не запере4ує. але ж все-таки мого справжнього портрету ніхто ще ніколи не намалював. він є найближ4ий до цього. я мабуть егоїст, коли мені погано, то всім навкруги буде погано, але в той самий 4ас, коли мені добре, то і всім навкруги добре. але з іншого боку, якшо комусь погано, мені одразу стає погано. ось про4итала пост свого друга, одразу стало погано, переживаю за нього. драма в житті - це страшно. особливо, коли сам ні4ого не вдієш. просто хо4еться підійти до неї і плюнути їй в пику, така злість роздирає, а вона просто пише: не му4ай себе. ох, я не можу. мене аж тіпає.
важка я людина, і не збагнеш мене. він тільки мене розуміє і знає всі мої принади, не сердиться на мене, навіть коли я кри4у і божеволію, просто підходить до мене і обнімає і ці обійми не стають ніколи холоднішими. якби ж я так могла! я так йому зазадрю, що він все розуміє) я завжди 4ерез усе переймаюсь, завжди така імпульсивна, така взбаламошна, інколи божевільна, я ТАКА! і я не змінюсь, як би не старалась. ось моя мама прожила скіки років, і свою настуру 4омусь не міняє, а може просот не може...
а він каже, шо все можна змінити, а я не вірю.
я вже сумую. сьогодні приїхала з да4і. така погодка, просто супер. принесла море позитиву з собою.завтра у батька дєнрік. хо4у написати пісню, весь ве4ір п*ятниці просиділа, а видавила з себе пару стро4ок. шось у голові крутиться таке, а не можу викласти на папір. таке у голові твориться, не збагну... ніяк не можу позбутись цієї пробки в голові. стільки всього. у мене осіння депресія. а сьогодні ж така класна погода! я насолоджуюсь. кажуть, шо ці 3 дні буде така сама. я сподіваюсь, буду насолоджуватись...
______________
земля зупинилась на мить,
гори стали твоїми пле4има,
моря перетворились на блакить,
о4ей твоїх небесної краси,
я знову вирушаю у політ
з небесно-лілейними о4има,
я знову ба4у світло у вікні,
та бути н едля мене тільки мріям... (ДОЩ)

В колонках играет - дощ_останній
полон
Настроение сейчас - гірше не буває, але 4ому?

може ти останній полон мого серця, може ти останній полон, може я для тебе вогонь, але знаєш, так приємно просто торкатись долонь, так приємно просто торкатись долонь...
лалала...
сьогоді я якась сердита. нагримала на нього. так не зру4но 4омусь. все бісить, просто зомбі. не знаю, 4огось не виста4ає. може просто міся4ні скоро? і зовсім це не смішно.
просто я божеволію. н езнаю. а ше їхала у траліку, а якомусь дятькові закортіло терміново виплигнути з траліка, так йому ж обов*язково тре було на мою ногу наступити, а ще ж так боля4е. в4ора фізра була,ка4али прес, як н едивно але у мене майже ні4ого не болить) я міцний горішок як виявилось)
погано це 4и добре, вирішувати тобі.
я просто зла, на себе, на нього, на погоду, на життя, на домашку, шо її так багато, на універ, на все... не знаю шо це, в4ора ж усе було 4удово. а інколи таке від4уття, шо я в*яну на4е якась рослинка в пустелі. встала сьогодні ледве-ледве. погода не сприяє. під о4има такі синяки, шо здається ніби я в4ора плакала цілий ве4ір, о4і ледве роздерла. важко якось сьогодні, може завтра буде краще і легше. буду сподіватись, але цього лише замало, треба шось з собою робити. не можна бути такою злою. людей треба любити, а я останнім 4асом так хо4у усамітнитись, шоб ніхто не знайшов, забитись кудись у куток і стир4ати там, і думати, думати, думати...просто сидіти...
і 4екати, поки хтось мене не витягне з моєї скарлупки...
ну шо ж, на4ебто всі враження за день. так жаль, шо вони негативні. але ж я людина, і дуже емоційна, то я ж не клоун, шо маю постійно посміхатись і мати лише гарний настрій... хо4а, 4ого я виправдовуюсь?

В колонках играет - shadows lie_
please keep fallin' down
Настроение сейчас - просто супер...дощик!

please keep fallin' down, please keep fallin' down, so beautiful when the rainfall down...
так класно інколи гуляти під дощем в своїх улюблених кросах, у вухах зву4итть улюблена музика, ти кутаєшся у свій улюблений піджа4ок, без парасольки, просто йдеш і насолоджуєшся дощем, прохолодою, яку він несе) а усі на жаль, у дощі ба4ать тільки погану погоду, поганий настрій, зіпсовану за4іску...
4омусь на мене завжди дощ навіює сум, на4е небо пла4е від 4огось. на4е людина, яка розкаюється і про шось жалкує. а сьогодні навпаки: йшла і посміхалась, на4е якась дурепа, всі дивились на мене з таким нерозумінням, а в їхніх о4ах стояло питання: 4ого вона радіє, на вулиці дощ періщить, а вона сміється, і ше й пісеньку наспівує, на4е якась божевільна.
мабуть я така) всі ми трохи божевільні)та це і на краще,бо ж не дарма колись герой якогось фільму сказав: краще бути божевільним, ніж таким
як усі)
так, про шо це я?
по4ала я про дощ)
так от дощ, то 4удова штука)
мала 3 пари і ше фізру, а ше прогулянку з класною людинкою, дякую)
додало позитиву на весь день і радості на тиждень, і дарма шо мене завалили домашкою по самі вуха, якось весело на душі, і все здається таким досяжним, таким легким!
коро4е, 4удовий день сьогодні просто))

В колонках играет - нумер 482_не забувай
Настроение сейчас - 4удове)

Чому це кохання?...
І
На Землі так багато людей,
Чому ж я мрію про тебе?
Ти всі думки заполонив,
Чому так важко без тебе?
Я мрію про обійми твої,
І погляд твій завжди зі мною,
Чому ти кохаєш її, не мене?
Цього вже ніхто не знає…
Приспів
Так важко кохати тебе,
Знаю, буде колись інакше,
Біль відпустить, кохання пройде,
Мене хтось полюбить краще…
Не може серце колотись навпіл,
Кохання моє не зламати,
Чому всі кажуть наперекір:
Коли кохаєш – хочеш літати!
ІІ
Чому сльози ллються з очей
Коли я маю радісно сміятись?
Чому йде дощ в моїй душі,
Коли маю в променях купатись?
Вона, мабуть, краща, ніж я,
Вона палкіше кохає…
Чому ти кохаєш її, не мене?
Це лиш душа твоя знає…
Приспів
***
пісня написана досить давно. але ось пере4итувала записи і наткнулася на неї, вирішила її тут подати, можливо комусь сподобається)

В колонках играет - СКАЙ_те,
що тобі так треба
Настроение сейчас - i wanna get out, a wanna go home...

сьогодні п*ятниця. ну шо я маю сказати? найлегший для мене день. всього дві пари і о 15 я вже вільна. сьогодні якийсь у мене дивний настрій. оболонка моя сміється, а на серці якийсь тягар. з якого то дива? на4е ні4ого такого не сталось. от сиджу сама. мала б у цей 4ас бути в іншому місці з іншою людиною, але вирішила лишитись вдома сама. не знаю, шо я знаходжу у цій самотності але вона мене якось лікує. просто хотіла сьогодні побути сама. ти скажеш, шо я божевільна, проміняти зустрі4 з коханою людиною на самотність, шо це божевілля. але я не знаю, мабуть так треба. просто я не можу розпрощатись зі своєю свободою. це погано? багато хто каже шось типу: віддавати себе своїй половинці, або шось. а я так не можу. я не можу все віддати йому, я прагну до незалежності, а потім сама від цього страждаю, бо сама теж довго не можу. отак і живу,то відштовхую4ись, то притягую4ись, ніби якась молекула у роз4ині.
по-іншому не можу. отака я. а він каже, шо я сама ладна робити те, шо хо4у і вибирати свій шлях, коректувати своє життя, свою долю. а є так багато ре4ей, які від мене не залежать, і я не можу їх змінити. і отак лишається сидіти і писати, писати, писати... поки не розпла4ешся і не вивернеш свою сутність навиворіт. ти скажеш, шо це просто депресія, а я скажу, шо це стиль мого життя, це те, шо зі мною відбувається 4асто. в такі моменти я пишу. а у всьому винна погода. бо на дворі бурмоситься, ніби небо злиться на людей за шось, але ж я не винна, шо я зробила? 4ого я маю отепер сидіти і думати, думати,думати...
можливо для цього і створена така погода і такий холод у квартирі, шоб отак сидіти, закутавшись у ковдру і думати про шось?
може ти знаєш? я не знаю... і це мене роз4аровує? 4ому я стільки всього не знаю? 4ому, я не знаю, а повинна?
ти скажеш, шо я істери4ка якась або неврівноважена і невпевнена в собі особа, а я скажу, шо в усьому винна погода. це все вона. і це все п*ятниця. і 4ому мене ніколи не питають: хо4у я шось 4и ні. а про те, шо ми їдемо кудись, або маємо шось робити, дізнаюсь завжди останньою, але ж це проти моєї волі. я не хо4у!!! і все моє їство опирається цьому. а я сиджу... а шо мені лишається? все вирішено за мене, і так завжди було... і буде...

В колонках играет - факультет_зима fm
Настроение сейчас - мов заїжджена платівка... знов і знов...

сьогодні якийсь незви4айний день, я б навіть сказала день кохання. 4ому? зара поясню. їду я сьогодні в андеграунді, і шо ти думаєШ? там паро4ка стоїть і смок4еться. та це ше не все! виходжу з андеграунда, а там знову паро4ка смок4еться. та шо за напасть? їду додому, і тут знов. 4и то метро так паро4ки притягую, 4и то мені знак якийсь? я не знаю, але вони серед дороги всі стояли і цілувались. не скажу, шо мені було якось заздрісно 4и шось. ні, просто не люблю сама у транспорті цілуватись, всі дивляться, аж неприємно, а їм хо4 землетрус, вони собі продовжують, на них уже і бабульки кри4али, хо4 би хни!
капєц, по іншому не скажеш)
хо4а маю сказати, сьогодні у мене на диво хороший настрій, аж занадто! шо б це озна4ало? а от і ні4ого. вже дев*ята, а я маю ше зробити ці довбані креслення. нашо воно мені, ніхто не знає.
***
звідки на мене сьогодні снізошло прозрєніє, я не знаю...

хо4еш бути коханим,
то кохай,
хо4еш бути бажаним,
то бажай,
хо4еш бути цікавим,
то шукай,
хо4еш бути яскравим,
тоді не вдавай,
хо4еш нав4итись цінить,
нав4ися втра4ать,
хо4еш уміти любить,
то нав4ись себе віддавать...

отак буває)

В колонках играет - ірена карпа_
дякую за с**с
Настроение сейчас - 4удове. важкувато)

тепер я розумію 4ому люди так люблять живий журнал) від нього просто неможливо відірватись. ось сьогодні, наприклад, вже тре йти спатки, а я не можу, поки не напишу сюди. це вже як паранойя, як шось життєвонеобхідне. це погано? як думаєш? це вже зви4ка? 4и в цьому ні4ого поганого нема? бо мене це трохи лякає))
як пройшов мій день? а як він пройшов? важко, але класно. я дуже радію щоразу, коли розумію, шо в4усь на 2й зміні. так, з 4асом напряг, але є багато інших переваг. яких? а ось наприклад. ти зранку їдеш на нав4ання в переповненому транспорті? (зви4айно тобі пощастило, якшо до універу тобі пішки 20 хв)а от я ні), ненавиджу переповнені траліки і андеграунд. а ше (кому як зви4айно ж) а мені краще працюється вве4ері, бо для мене зранку вставати це катастрофа та я і ні4ого ен сприймаю вранці ( стільки років школи мене не прив4или до цього, а мали б)тому для мене це просто кайф! я насолоджуюсь. ну і шо, шо завалюють домашкою*? а де не завалюють? в цілому я дуже радію, шо в4усь в універі. сам собі, ніхто тебе не дьоргає і не примушує робити те, 4ого ти не хо4еш, як в ліцеї. яка я рада шо закін4ила його! тут собі сидиш, слухаєш лекції, ходиш на практи4ні в білому халаті. як сказала моя сестри4ка: я ба4у, шо ти шось надто задоволена своїм нав4анням (при цьому вона зіщурила о4і, на4е підозрюю4и шось). а я і дійсно дуже задоволена і я не розумію, як люди можуть стогнати і казати фу як тут галімо, хо4у назад у школу... а я не хо4у!

В колонках играет - nickelback_if everyone cared
Настроение сейчас - бойове)

в4ора святкували день мого народження. було 4удово, тому шо зібралися всі мої друзі, всі люди, яких я дуже хотіла поба4ити. зібрались усі, ті з ким би я хотіла провести цей день народження... і це сталось! ми відсвяткували дуже класно. я ніколи не думала, шо всі мої друзі настільки зблизяться, вони ж усі різні і всі з різних місць: з одними я нав4алась, з іншими давно не нав4аюсь, інші є моїми роди4ами. всі вони порозумілись. це була найбільша радість для мене. ми складали казки, грали в ігри, на4е в дитинстві... сміялись від душі, веселились на всю. батьків лишили в кімнаті за столом, а самі закрились в моїй кімнаті і 4удово розважались. ввімкнули музику і розмовляли.
було класно. без бухання, без куріння, без усього цього, просто дружня обстановка із веселими і найкращими людьми. оуе для мене найкраще святкування. вве4ері пішли гуляти, проводжати друзів на транспорт.
а зара от я сижу і пишу конспект, а так не хо4еться, особливо, коли згадуєш в4ора... а треба готуватись бо маю сьогодні самостійну з екології та виступ з укр мови. маю готуватись. вже зара треба одягатись і бігти на тралік. вже маю скоро їхати, бо пари о 13.30, а їхати ще годину туди. ех. постійно кудись ми біжимо, а так все життя минає. але ні4ого, головне, шоб був 4ас отак зупинитись і просто насолодлжуватись миттю... ех, як це 4удово)
ну, все, маю, бігти, бо знову спізнюсь, а я так цього не люблю...))