-Цитатник

ЕЛЕНА КУДРЕНКО: "НЕЛЕПЫЕ ЛЮДИ ..." - (1)

Елена Кудренко: "Нелепые люди ..."   ...

МНЕ НЕ СМЕШНО... Я ИХ НЕНАВИЖУ... - (1)

Мне не смешно... Я их НЕНАВИЖУ...   https://www.liveinternet.ru/users/miledi1950/po...

КНИГА ПЯМ'ЯТІ... - (0)

КНИГА ПЯМ'ЯТІ... ...

14 ОКТЯБРЯ — ПОКРОВ ПРЕСВЯТОЙ БОГОРОДИЦЫ ... - (1)

14 октября — Покров Пресвятой Богородицы ...   Праздник Покрова Пресвят...

ДЕНЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ У ФАКТАХ ... / ІНФОГРАФІКА. У ФАКТАХ ... / ІНФОГРАФІКА. - (2)

День захисника України у фактах ... / Інфографіка.   14 жо...

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Madam_Vesna

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 24.06.2016
Записей: 3931
Комментариев: 8834
Написано: 18058





ЕЛЕНА КУДРЕНКО: "НЕЛЕПЫЕ ЛЮДИ ..."

Понедельник, 18 Октября 2021 г. 21:26 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Елена Кудренко: "Нелепые люди ..."

 

3943621_37f773d23acdf69cb0dceb7c4016b987 (700x398, 30Kb)

У меня частный дом, и 2 последних дня я занимаюсь таким не романтичным занятием, как покраска забора. Причем получаю от этого истинное удовольствие - если включить рядом с собой Ютуб и слушать полезную информацию, дышать свежим воздухом и допустить мысль, что "пусть весь мир подождёт". Вот сегодня слушала "не нашу рашу" на Прямом, причем в 1-ый раз, если честно. Хохотала, притом что это не юмористическое шоу, а вполне серьезное обсуждение событий на россии. Просто и сама россия, и события в ней такие нелепые,
что не хохотать невозможно.

Так вот. О заборе. Представила себя на месте человека, который все вот это, созданное личным трудом - потерял. На Донбассе. Кому-то этот забор россияне разнесли в щепки. Он ему обошёлся тысяч в 30, кому-то больше, кому-то меньше, но он всё-таки бесценен для этого конкретного человека. Он принадлежал ЕМУ. Каждый кустик, посаженный на участке. Каждое деревце, приносящее плоды. Грядка с зеленью. Бочка с дождевой водой для полива. Плитка, выложенная во дворе. Земля, где бегали босиком его дети... В каждую деталь вложен чей-то труд. Вложены им лично заработанные деньги. Там столько воспоминаний, разнесенных вдребезги!

Или же туда заехала саранча из какой-нибудь Читы, выставила на пороге чемоданы - прямо как на знаменитой советской картинке с уже современной надписью: "хорошо, что хозяев расстреляли". Или ещё вариант - та же саранча выкрутит лампочки, выковыряет унитазы, вывезет мебель, заберёт все ценное, что осталось после бегства семьи от войны, попутно раздавив скрепной подошвой упавший на пол портрет твоего ребенка. Они смеются над украинцами, которые те унитазы моют в Европе - но сами обязательно их растащат по своим домам, дай им возможность войти в чужой дом.

От таких мыслей накрывает волной гнева. Боли. Сожаления. Сочувствия. Обиды, что большинство и не задумывается о существовании реальной войны. Сотни тысяч семей УЖЕ потеряли свое имущество. Я горько шучу иногда в ответ на заявления риелторов, что лучшие вложения - в недвижимость. Говорю, пообщайтесь с дончанами и луганчанами. Спросите их про вложения. Все относительно.

Я крашу свой забор и слушаю о том, как 2-х дурачков с российскими паспортами по пути в наш Крым украл водитель автобуса и продал в Дагестан, в рабство. Ну разве не хохма? Слушаю о том, что Поклонская клянётся, что очень хотела быть сосланной в Африку. Из "сытой"москвы или теплого Крыма. Ага. Смешно ведь? Смешно слушать и про обожающих путина бабушек, живущих в российских глубинках без капремонта со дня своего рождения. Им штукатурка на голову сыпется, дом валится, а они без путина жить не могут. Умора.

Нелепые люди. Им так легко оказалось разрушить чужую жизнь. Особенно, если она в Украине. Ведь Украина - это некий их фетиш, это их слабое место. Это источник чего-то созданного, облагороженного, вкусного, красивого, куда обязательно нужно припереться на всё готовое.

Автор: Елена Кудренко

 

Рубрики:  жизнь


Понравилось: 1 пользователю

МНЕ НЕ СМЕШНО... Я ИХ НЕНАВИЖУ...

Понедельник, 18 Октября 2021 г. 21:24 + в цитатник
Это цитата сообщения K_Irene [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Мне не смешно... Я их НЕНАВИЖУ...


 

https://www.liveinternet.ru/users/miledi1950/post487568832/

_____________________________________

Боль... Обида... Сколько уже людей уехало, бросив ВСЁ СВОЁ...

 

Моя соседка, продала за копейки квартиру, купленную в 13-ом году. В 14-ом начала ремонт и не закончила. С одной сумочкой уехала в Киев, когда начала "российская гуманитарка" свистеть над головой.

Вещи ей помогала собирать я...

"ВСЁ... У тебя новые соседи... А у меня на душе ПУСТОТА..." " Вот приехала вещи собирать". Окинув растерянным взглядом квартиру, произнесла: "И с чего начинать?" Сказала и села на краешек стула... 

И начали мы вместе перебирать её прошлую жизнь...

"Это мамина вазочка..." " А это мне папа подарил..." Так мы потихоньку упаковывали посуду, книги, картины... Утром я встретила её на площадке с огромными пакетами вещей, выносила к мусорным контейнерам. "Вчера, ты ушла, а я фотографии перебирала... Рвала на мелкие кусочки. Рву, плачу и думаю, что же я делаю?!!! Это же доченька моя!!!"............

 

БОЛЬНО....

 

Так в моей квартире, в пустующей комнате сложены сумки, коробки моей бывшей соседки и ещё одних знакомых. Скоро к ним присоединятся ещё вещи, ждущие переезда к своим хозяевам.

Собрать всю свою жизнь в коробки - это ещё не всё... Как их перевезти?!!! Линия разграничения перекрыта, проехать  в Украину можно только через рф..., нарушая все законы и испытывая череду унижений.

Обвожу взглядом свою квартиру... Это вазочку мне дети подарили... Эту старшенький из Чехии привез, когда ездил на соревнования... Это любимая чашка моего младшенького... Фотографии... Грамоты... Кубки... Медали на жовтоблакитных лентах... 

Как-то где-то я прочитала высказывание. "Человек не дерево, может взять и переехать, куда он хочет" А я вот ДЕРЕВО... с огромными корнями...

Обвожу взглядом свою квартирку и мысленно собираю свою прошлую жизнь в коробки...


 

Рубрики:  жизнь

...така вже є та жінка...

Воскресенье, 17 Октября 2021 г. 18:45 + в цитатник






1khOMVoHzxo (466x700, 113Kb)


Бувають дні, коли мовчить душа.
Слова всі розгубила по дорозі..
Багато дарувала, чи просто роздала.
Тепер мовчить, а може просто осінь ...

Накрила раптом сумом золотим,
дощем умила, загасила ранки.
Мовчить тепер, пригадує душа
слова забуті, аж до самого світанку.

А вранці вмиється росою й розцвіте,
немов пробуджена весною квітка.
Душа прокинеться і слово оживе.
Такі бувають дні ...така вже є та жінка...
Оксана Ісаєнко

136928725_5 (500x75, 69Kb)



Понравилось: 11 пользователям

КНИГА ПЯМ'ЯТІ...

Суббота, 16 Октября 2021 г. 17:18 + в цитатник
Это цитата сообщения K_Irene [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

КНИГА ПЯМ'ЯТІ...

Станом на 16 червня 2021 р. в книгу внесено 4420 загиблих.
В Книзі враховані всі бойові та більшість не бойових втрат, яких зазнала Україна в зоні проведення АТО/ООС.
Заснована 22 липня 2014 р.

https://memorybook.org.ua/index.htm

 

Рубрики:  история


Понравилось: 1 пользователю

Присвячується нашим дорогим Захисникам!

Суббота, 16 Октября 2021 г. 11:55 + в цитатник



134416103_3dnev (700x13, 9Kb)






Перед іконою я стану на коліна,
Воскову свічку тихо запалю
І помолюсь за рідну Україну,
За тих солдатів,
Що полягли в жорстокому бою.

Солдате український, я за тебе
Щодня благаю Бога і молю,
Щоб захистив жовте поле, синє небо,
І щоб живим лишився ти в бою.

Перед солдатом стану на коліна,
Воскову свічку тихо запалю
За те, що захищає Україну
В запеклому жорстокому бою.

І вірю я: настане день розплати,
Господь засудить наших ворогів,
В огні пекельному довічно їм палати,
Бо прокляли їх українські матері.

І пам’ятник величний звести треба
Тим, хто Україну так любив свою,
Життя віддав за жовте поле, синє небо
В запеклому жорстокому бою.



130262562_2828310624110125_2437376763556208183_n (480x480, 24Kb)

134416103_3dnev (700x13, 9Kb)





Процитировано 2 раз
Понравилось: 9 пользователям

З Днем захисника Україно!

Четверг, 14 Октября 2021 г. 21:45 + в цитатник

< pokrova-min (577x541, 76Kb)

День захисника Вітчизни – свято для справжніх чоловіків. Тих, які пройшли справжню війну, і тих, хто стоїть на сторожі Батьківщини. Тих, хто відслужив в армії і тих, хто тільки готовий її поповнити. Це свято – це пам’ять синів і дочок тих, хто віддав своє життя за свободу і незалежність нашої Батьківщини! Але 14 жовтня – це не тільки свято для людей в погонах, а й наших захисників у щоденному житті, тих, на кого ми спираємося у важку хвилину, хто нас захищає від життєвих негараздів і підтримує нас. Дорогі наші чоловіки! Бажаємо Вам здоров’я, гармонії, любові, завжди і у всьому бути на висоті і все життя залишатися для нас, жінок, ідеалами, а для своїх наступників – сили та мужності.





Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не сіндром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Саме зараз її вояки
Схід країни від зла захищають,
Б’ються на смерть мої земляки,
Кров’ю землю святу поливають.
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають саме цінне -життя,
України найкращі сини!





Низький уклін вам наші дорогі захисники,славні навщадки славетних Запоріжських козаків !!!
І нехай матінка Божа вкриє Вас своїм Священим Амофором!



flag-kozak-5__1508744994__615 (615x358, 58Kb)



Понравилось: 4 пользователям

14 ОКТЯБРЯ — ПОКРОВ ПРЕСВЯТОЙ БОГОРОДИЦЫ ...

Четверг, 14 Октября 2021 г. 21:08 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

14 октября — Покров Пресвятой Богородицы ...

 



Праздник Покрова Пресвятой Богородицы
14 октября православный мир празднует Покров Пресвятой Богородицы. И хотя Покров не является двунадесятым праздником, украинцы настолько уважают его, что объединили с Днем защитника Отечества и установили общегосударственный выходной.

Покров символизирует "тайную духовную защиту" Пресвятой Богородицы, спасает тех, кто искренне просит ее помощи.



История праздника Покров Богородицы
В 860 году наши предки — русины Аскольд и Дир — решили ограбить православную Византию. Когда греки поняли, что им не одолеть захватчиков, они собрались во Влахернском храме на окраине Константинополя, где хранилась великая святыня — риза Пресвятой Богородицы, и начали молиться.

Во время молитвы местный святой — Андрей Юродивый и его ученик Епифаний — увидели, как из алтаря появляется образ Пресвятой Богородицы в свете небесного света. Окруженная ангелами и святыми, она сняла с головы омофор и покрыла им народ, стоявший на коленях в молитве. Крестным ходом верующие обошли город 3 раза (по давним традициям), а затем погрузили ризу в море. В это же мгновение на море начался такой шторм, что корабли Аскольда и Дира вынуждены были отступить и вернулись домой едва живыми.

Рубрики:  история


Понравилось: 2 пользователям

ДЕНЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ У ФАКТАХ ... / ІНФОГРАФІКА. У ФАКТАХ ... / ІНФОГРАФІКА.

Четверг, 14 Октября 2021 г. 21:05 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

День захисника України у фактах ... / Інфографіка.

 



14 жовтня Україна відзначає День захисників і захисниць,
згадуючи всіх, хто в різні часи обороняв та боронить нині наш суверенітет і територіальну цілісність незалежно від роду діяльності та статі. День захисників і захисниць України нероздільно пов’язаний із розвитком українського війська та військових традицій. Сучасні воїни примножують їх, шанують військове побратимство і взаємовиручку, схиляють голови перед полеглими і віншують героїзм живих.

Історія українського воїнства – це героїчний літопис, кожна сторінка якого сповнена звитягами різних поколінь оборонців рідної землі. Вони сформували особливий характер та образ сучасних захисників і захисниць України. Їхніми провідними рисами є патріотизм і відчайдушність, відвага і честь. Високою відповідальністю, рішучістю і незламним бойовим духом сьогоднішні герої довели всьому світові, що українці – незламна нація, здатна захищати свою свободу та незалежність.

Історія цього свята має давню традицію. Покрову Пресвятої Богородиці відзначали козаки, за що свято отримало другу назву – Козацька Покрова. Українське військо 1917–1921 років зберігало козацькі військові традиції в назвах військових частин, структурі, прапорах, одностроях, тощо. 14 жовтня 1942 року є символічним днем створення Української повстанської армії.





Рамочка від Наталя_Івушка

 

Рубрики:  жизнь


Понравилось: 1 пользователю

С Днем Рождения Танюшечка!( Серебряковой Танечке)

Воскресенье, 10 Октября 2021 г. 22:00 + в цитатник

buket-roz-v-tvoy-den-rozhdeniya-tatyana-52694-1439803 (700x500, 2292Kb)

С Днем Рождения,Танюшенька!
Дай Бог тебе светлой судьбы,здоровья на долгие годы!
Солнечной улыбки и благополучия в каждом дне!
Пусть сбудется все,о чем бы ты не пожелала!
Дай Боже тебе просыпаться и засыпать счастливой!
Обнимаю сердечно!





Пусть звезды светятся в глазах твоих,
Пусть счастье, как шампанское, искрится,
Пусть слезы никогда не блещут в них,
И в сердце пусть печаль не постучится.
Пусть этот день, как песня соловья,
Перечеркнет всех хмурых дней ненастье.
Пусть жизнь твоя, как майская заря,
Приносит каждый день в ладонях !

144368709_111198449_0_d7486_4f9631f8_XL (699x602, 381Kb)



Понравилось: 9 пользователям

Мысли вслух...

Воскресенье, 10 Октября 2021 г. 21:10 + в цитатник


Я осознала, что любовь может появиться внезапно или умереть в одну ночь... Что лучшие друзья могут стать совершенно чужими друг другу людьми... И что в незнакомце можно найти друга на всю жизнь. Что "больше никогда" так и не наступает, а "навечно" имеет свой конец. Что тот, кто хочет, тот и может. Что рискнув никогда не проиграешь... И что тот, кто не рискует, проигрывает всегда. Что если ты хочешь увидеть кого - то, то нужно делать это сейчас и сразу, потому что потом может быть поздно. Что боль неизбежна, а страдать или нет - это наш присущий выбор. И самое главное-я поняла, что отрицать очевидное не имеет никакого смысла...





Рубрики:  мудрость


Понравилось: 12 пользователям

Є ТАКА ПРОФЕСІЯ “РОДІНУ” ЗАХИЩАТИ… НА ЧУЖИХ ЗЕМЛЯХ?

Четверг, 23 Сентября 2021 г. 18:56 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Є така професія “родіну” захищати… на чужих землях?

 



Думаю, цю соціальну рекламу бачив майже кожний. Вона закликає йти служити до Нацгвардії зі слоганом “Є така професія – Батьківщину захищати”. Усе б нічого, якби не цей слоган. Хоч слова й правильні, і ніби зараз актуальні, але що вони транслюють? Ідеї радянського фільму “Офіцери”? Бо вони ж саме звідти. Повторюсь: слова правильні. Але… сказані брехунами. Це якби Ганнібал Лектер сказав: “Треба любити людей”. Фраза з “Офіцерів” давно стала фразеологізмом, українські ЗМІ тиражували її до війни з тими, у кого “є така професія”, й далі, як бачимо, тиражування триває.

Згадаємо, що то за твір. В основу чорно-білого фільму “Офіцери” (1971) лягла однойменна повість Бориса Васильєва. Створив його режисер Володимир Рогов на Центральній кіностудії дитячих і юнацьких фільмів імені М. Горького. Тільки в прокаті його побачили більше 53 млн глядачів. В анотації до картини сказано: “Дія цього фільму охоплює досить великий період – з 1920 до 1970 років. У центрі уваги авторів – життя однієї родини – Олексія Трофимова (в перших кадрах фільму – юного курсанта, а в кінці – сивочолого генерала), дружини його Любаші, їх сина Георгія і, нарешті, онука Івана. Але фільм не можна назвати просто сімейною хронікою. Крім належності до однієї сім’ї, у героїв є ще одна особливість, що ріднить їх один з одним. Усі вони – військовослужбовці. І військовослужбовці не просто через потребу, за збігом обставин, а й за покликанням, якому вони вірні до кінця і яке, як естафету, передають своїм дітям і онукам. Є така професія – Батьківщину захищати”.

Скільки хлопчиків після перегляду пішли до військових училищ. І багато щиро вірили, що є така професія. Бо ж і справді: яка чудова фраза, прекрасна гра акторів, і взагалі – фільм вийшов яскравим. А потім тим хлопчикам теж, як і персонажам фільму, довелося захищати “родіну” на чужих землях. А після виходу іншого фільму-реклами “В зоні особливої уваги” всі хотіли бути десантниками: “Захоплююча кінострічка про еліту військових сил – повітряно-десантні війська… Фільм… багато в чому ґрунтувався на секретній інформації про ВДВ… Це фільм про справжніх офіцерів і простих пересічних солдатів, які разом борються за одну справу”. Я теж хотів у десантники, але не судилося. Опинився у військовому оркестрі.

І я, як багато однолітків, вірив у щирість тих крилатих нині слів, і персонажів, коли дивився цей фільм. І лише потім зрозумів багато про що. А скільки людей вірить у радянські міфи й досі. Історію знають із радянських та російських фільмів. Тобто – не знають зовсім, бо дивляться на неї “через призму радянсько-російської пропаганди”, щедро замішаної на багатоповерховій брехні. І для них Жуков – “маршал перемоги”, Радянська Армія – “визволителька народів”. Вона несла усім біле й пухнасте звільнення. Про це можна багато писати. І вже чимало написано. Але достатньо лише згадати книгу Габі Кьопп “Навіщо я народилася дівчинкою. Сексуальні “подвиги” радянських визволителів”. (Переклад з німецької Юлії Горбач. – К.: Гамазин, 2011. – 160 с. – серія “Нетабачна історія”) – і багато що стане зрозумілим. Бо насправді все було не так, як про це горлала пропагандистська машина.

 

Рубрики:  история


Понравилось: 2 пользователям

Поиск сообщений в Madam_Vesna
Страницы: [197] 196 195 ..
.. 1 Календарь