Среда, 04 Марта 2009 г. 19:41
+ в цитатник
А так навіть краще.
Знаєш, я навіть вдячна тобі.
За той час, що в мене з'явився.
За ті події, що могли не статися, якщо б ми були разом.
За те, що я викинула ті стані ключі і за те, що той самий замок висить, як нагадування про неспроможність людську зберегти щось навіть під сьома печатями.
За те, що тебе не було поряд, коли я робила успіхи.
За те, що я вільна.
П'ю до дна за свою свободу.
Метки:
проза
ду_мки
ничего_личного
-
Запись понравилась
-
0
Процитировали
-
0
Сохранили
-