Кохання
Ти відчуваєш подихи життя,
Ти відчуваєш радість і хвилювання,
Та птшка, що летить до забуття
І ти знову мрієш про своє кохання.
Куди покликали тебе вітри ?
Куди ти знову ідеш на подолання ?
Сльозинку на очах своїх зітри,
Тому що поряд і є твоє кохання.
Зігрій себе відчуттям на віки,
І щоб кожний день сяяв до незгорання,
Щоб шуміли і текли ті ріки,
Що в долонях зберегли твоє кохання.
Тепер ти знаєш де твоя зоря,
Птах на крилах принесе тобі вітання,
І по обличчі падає сльоза,
А тому, що серцем ти відчув кохання.