Sergii Iesipov: Мало що мене вибішувало так, як вибішували оці от міфи і легенди про щасливі авторитарні пострадянські бантустани.
Чомусь саме наші громадяни, як навіжені, надрочували на Білорусь - «східноєвропейську Швейцарію», трохи менше на «стабільний і успішний Казахстан» чи «багату рф».
Було дуже важко переконувати окремих віруючих, що увесь цей «успіх» і «стабільність» результат лише і виключно стабільної роботи пострадянського телевізора. Який в цих країнах з «дєдушкі лєніна» просто переключився на вилізування всіляких локальних єлбаси.
Але зараз ми бачимо - нічого там не вийшло.
Ніякого там багатства і успіхів насправді немає. А лише бідні, голодні і загнані під шконку ментовською дубиною люди. Які зараз і виходять, тому що їм вже просто нема чого втрачати.
Саме так виглядають сьогодні «багаті і щасливі» поціновувачі стабільності.
І незалежно від того, хто там переможе чи ні - мені байдуже. Це ж тільки початок, і хто б там сьогодні не «всидів» - завтра буде валятись в калюжі власного лайна і крові.
Лопаються ці воровські бантустани, як повітряні кульки, і далі буде тільки цікавіше.
Але я дуже тішусь, що мій народ все це бачить і вимиває потихеньку зі своїх забитих інформаційним гівном голів ці міфи.
Не міняється демократія на хлібушок і навпаки.
Не буває успішних автократів на пострадянському просторі.
І чим більше ви залижете чергову владну дупу, тим складніше потім буде вибратись всім із цієї ями. Тим більше ментовських машин треба буде спалити потім, щоб отримати свій «хлібушок».
І це в Україні насправді вийшло. Ми почали вибиратись - нехай і є певні помилки.
А деякі «стабільні» нехай нам сьогодні позаздрять.
Останній Капіталіст: Казахстанські еліти покидають країну. У Москву звісно. А ви куди думали? Казки про західну орієнтованість начиталися?
Еліти, які розстрілювали і вбивали. Катували і зачищали політичне поле. На постсовітських теренах тікають лише в Москву.
Загалом у казахів дуже складна ситуація. Опозиційні еліти зачищені. Провідників мало. Культури політичної альтернативної мало. Небезпек багато.
Але хто може їх звинуватити у тому, що вони одного дня перестали це все терпіти?
Хіба можна старше покоління. Яке віддало посткомуністам владу. А молодь - ні.
Побажаємо їм удачі. Їх чекає багато складнощів. Але коли справжня свобода виборювалась інакше?
https://ibigdan.livejournal.com/27796745.html