Яких з кожним разом залишається все менше (сьогодні я розфрендив zzzulfiya за її проханням).

Друзі, ви напевно цього не знаєте, але я народився у м. Волгоград, Росія. В моєму свідоцтві про народження записана національність "русский". Половина моїх предків по маминій лінії - росіяни, половина - вихідці з України. По батьківській лінії майже така сама ситуація. Українську мову я вперше почув у віці восьми років, вдома в мене говорили виключно російською, вчився я в російськомовній школі, виріс, вчився і живу в де-факто російськомовному місті.

Я знаю українську, вмію писати, читати і навіть говорити, коли є потреба і вистачає практики. Я поважаю українську, я проти введення другої державної мови etc. Я вважаю себе українцем, в моєму паспорті записано: "громадянин України", це все. Ми повинні йти до єдиної мови, я з цим згоден.

Але мені дуже важко формулювати думки українською, я надто недосконало володію цим інструментом. Ну це як рубати кущі сокирою, коли в тебе є садові ножиці, скажімо так. Мені швидше, простіше й зручніше писати російською (цей пост, наприклад, я написав би вдвічі швидше). Тож дозвольте мені вже якось прожити й вмерти російськомовним.

Дякую за розуміння.

https://disassembler.livejournal.com/340501.html