*** |
Альбом в процесі доповнення новими фото! Інформація до фотографій зібрана з багатьох різних інтернетів, тому якщо в когось будуть якісь
уточнення, то буду радий їх отримати. Це все в блозі: nickolaykravtsov.blogspot.com
|
|
Львов: точки роста |
13/08/2007
__________________________________________________
За последние десять-пятнадцать лет число публикаций о Львове растет в геометрической прогрессии. Создается впечатление, что ни один другой город в Украине - а, возможно, и за ее пределами - не может похвастаться такой интенсивностью дискуссий вокруг своего прошлого, настоящего и будущего. При таких обстоятельствах сказать что-то новое о городе становится тяжелее и тяжелее: все, что могло быть сказано или написано, уже сказано и написано.
|
|
Город Львов - город? |
_________________________________________________
Город просто так не появляется. Кто-то должен был прийти на этот холм и поселиться с целиком конкретной целью - жить здесь, выжить здесь. Города появляются не спонтанно. Города - это обдуманное насилие над пространством.
Это искусственные творения людей ценой надругательства над девственными природой и площадью. Город - это новое качество, в котором человек должен отказаться от полной свободы и инстинктивных привычек. В этом есть основное, хотя и примитивное, отличие: город - это не село.
Если село призвано уберечь максимальный контакт человека с природой, то город призван к полностью противоположному - естественному человеку навязать цивилизационные, то есть неестественные, правила сосуществования. Гладкая ванна на восьмом этаже панельного дома, сплошная мостовая вокруг, травяные газоны (по которым нельзя ходить), светофор, промзона, троллейбус-трамвай, приглушенные разговоры в кофейнях, рабочий график от 9-и к 18-и - все это ГОРОД. Все это - добровольное соглашение людей, которые захотели организоваться во что-то очень условное с целью самоограничения. Город требует от своего обитателя жертв. Чем более естественен человек в городе, тем худшим является город. Это к теме о том, хорошим ли городом является Львов.
|
|
Сакральна готика середньовічного Львова: історичний контекст |
|
|
| Источник: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / О.Б. Козубська; НАН України. Ін-т українознав. ім. І.Крип'якевича, Ін-т народознав. — Л., 2004. — 19 с. — укp. |
| Аннотация: Досліджено обставини та фактори появи перших католицьких храмів міста, вивчено весь комплекс сакральної готики міста на широкому історичному тлі. Проаналізовано ісунючі історіографічні традиції стосовно середньовічних пам'яток, переглянуто датування, а також обставини їх фундації. Подано новий погляд на завдання місій францисканського й домініканського орденів на руських землях і уточнено період їх присутності. Значну увагу приділено верифікації поширених версій про заснування домініканських монастирів Русі, зокрема у Львові. |
Текст работы: |
|
|
Такой маленький и грандиозный |
|
|
ЛЬВОВСКАЯ СЕЦЕССИЯ |
В конце девятнадцатого века возникает новый стиль в архитектуре (и не только) который так и назовут – ар нуво (новый) или модерн. У нас же во Львове прижилось иное название – сецессия. Как бы его не называли, но это было новаторство. Переступив через надоевший ордер, в наступление пошли витые колонны, цветочные орнаменты, керамическая плитка. Оконные проемы изменили форму, сандрики отправились на свалку. Только задумчивые маскароны, как скромное наследство классицизма, по-прежнему, взирали на прохожих с фасадов. Но и они изменились, стали крупнее. А кованные решетки и двери. Это целая поэма в металле. Сецессия просуществовала недолго. Гуцульская сецессия – это вообще уникальное явление. Надо честно признаться, Львовская сецессия доживает свои последние дни. Можно спорить о художественной ценности некоторых объектов, но их нужно сохранить, а то и спорить будет не о чем. И так: «ПОСЛЕДНИЕ ДНИ ЛЬВОВСКОЙ СЕЦЕССИИ». Слабонервным архитекторам – не смотреть.
|
|
Знакомый уголок |
Скачайте екскурсію в mp3! Один zip-архів, 15 Mb
На перетині вулиці Гонти і площі Осмомисла, там де починається вулиця Богдана Хмельницького, на невеликому узвишші стоїть костел Марії Сніжної (вулиця Сніжна, 1), до якого піднімаємося кам’яними сходами. Цей храм заснували німці-колоністи, які оселилися у Львові ще за часів короля Данила і князя Лева у XIII столітті. До того часу, поки не збудували Катедральний костел у новому середмісті, костел Марії Сніжної був парафіяльним. У 1888-1892 роках храм капітально реконструював львівський архітектор Юліан Захаревич у неороманському стилі, який мав би нагадувати риси давньої будівлі. Дуже цікавим є будиночок органіста з XVIII століття, прибудований до храму з лівого боку. До 1962 року перед костелом стояла фігура Матері Божої авторства славетного скульптора Іоанна Пінзеля, яка була знищена радянською владою. Всередині храму можна оглянути фрески Едварда Лєпшого з 1893 року. Від початку 90-х років минулого століття храмом, який до цього часу слугував тоталітарній владі як склад, а згодом як музей фотомистецтва, почали опікуватися отці-редемптористи. Зараз тут церква Матері Божої Неустанної Помочі УГКЦ.
Піднявшись надзвичайно гарною вуличкою Сніжною трохи догори, виходимо до в’їзної брами костелу і монастиря Бенедиктинок на вулиці Вічевій № 2 (нині греко-католицький храм Усіх Святих Святопокровського монастиря), збудованого у кінці XVI століття. Монастирський комплекс під Замковою горою нагадує укріплену фортецю. Монастир Бенедиктинок започаткували три сестри–черниці, доньки багатого шляхтича Адама Сапоровського. Костел будував наприкінці XVI століття славетний львівський архітектор італієць Павло Римлянин у стилі пізнього ренесансу. На початку XVII століття розбудовується монастир, відділений від світського життя товстими стінами. З потужних укріплень залишилася значна частина мурів. Стіни костелу підпирають могутні кам’яні контрфорси. Верхній ярус вежі прикрашений різьбленням і завершується чудовим аттиком. Чистота стильових форм вежі ставлять її в перший ряд найкращих пам’яток ренесансу у Львові. Арки галереї мають білокам’яне обрамлення, над ними ніші зі скульптурами. Зі старовинної Вічевої площі ви пройдете через стрункі, з барочним завершенням, ворота. За ними широке подвір’я з костелом і монастирськими будівлями. Спочатку все тут вражає настороженим оборонним настроєм, але водночас риси монастиря-фортеці дивним чином поєднані з архітектурною гармонією, співрозмірністю, затишком, спокоєм і оптимізмом. Від часу української незалежності у монастирі відновилася чернеча діяльність сестер-студиток, які займаються мистецькими справами (ткацтвом, вишиванням, писанкарством). У монастирі працює дуже популярна серед львівської молоді та дітей школа Святої Софії. Учні школи вже декілька років на Паску малюють писанки і продають їх на благочинному аукціоні, аби зібрати гроші на відновлення фігури Божої Матері на аттику костелу, яку невідомий грішник у 1947 році зруйнував, відірвавши голову скульптури у золотій короні.
|
|
Лики Львова (маскароны) |
«Маскарон (от франц. "mascaron", от итал. "mascherone" – большая маска) – декоративный рельеф на здании в виде маски, изображающей (часто в гротескном или фантастическом облике) человеческое лицо или голову животного». Вот так просто, а какое разнообразие, а какой полет фантазии!.. Тут и львы, и сатиры, и Меркурий, и женские головки, и отталкивающие морды, и бородатые мужи, и нежные купидоны... Маленькие, размером с ладонь и огромные, в рост человека, украшения-напоминания о славной и прекрасной эпохе модерна, и еще более древние, барочные. Лики Львова, вот они – перед вами. Сожалею, но коллекция далеко не полна. Возможно, будет продолжение.
|
|
Олег Рибчинський - Львівські портали. |
|
Олег Рибчинський - Львівські портали. Фрагменти біографії |
||||||||||
|
Сторінка 2. Ринок, №№2 (будинок Бандінеллі), 9, 16 |
Сторінка 3. Ринок, №№14, 28 |
|||||||||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|||||
 |
 |
 |
 |
|
Сторінка 4. Ринок, №4 (Чорна кам'яниця) |
Сторінка 5. Ринок, №№6 (кам'яниця Корнякта), 23 |
||||||||||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
||||||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
Сторінка 6. Ринок, №№17, 18, 21, |
Сторінка 7. Вірменська, №№15, 17, 25, 30 |
||||||||||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
||||||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
Сторінка 8. Вірменська, №№13, 20, 31, 35, |
Сторінка 9. Вул. Руська та Івана Федорова |
||||||||
 |
 |
 |
 |
 |
|||||
 |
 |
 |
 |
||||
 |
 |
 |
 |
|
Сторінка 10. Золочівський замок - |
||
 |
 |
|
 |
 |
|
 |
 |
|
На першу сторінку розділу |
| http://www.lvivrem.org.ua/22/portaly_all.htm |
|
|
Дом Ученых |
| Будинок вчених | |
|---|---|
| м. Львів, вул. Листопадового Чину, 6. | |
 |
Попередником був чиншовий будинок, зведений у 1879 р. за проектом В. Гаара.
З 1918 року приміщення використовувалося як міське казино.
Із 1948 року тут діє Львівський Будинок вчених, із яким пов'язано немало подій наукового, громадсько-політичного і творчого життя Львова, області та України. Раду Будинку вчених очолює ректор Львівської національної академії мистецтв А. А. Бокотей.
У 1998 році в будинку перебував львівський обласний виборчий штаб кандидата на посаду президента України Леоніда Кучми.
У 1999 році тут діяв прес-центр саміту Президентів країн Центральної та Східної Європи.
23 вересня 2008 року внесений до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
При Будинку вчених працюють творчі колективи: Народна вокально-оперна студія, Народний театр «Мета», Зразковий театр дитячої пісні «Горличка».
Інтер'єри будівлі часто використовувалися для кінозйомок, в тому числі для фільму «Д'Артаньян і три мушкетери» [1], саме тут по сходах д'Артаньян піднімався до кардинала для партії в шахи.
Крім того, тут часто фотографуються львівські молодята.
В споруді проводять «Львівські бали»:
 |
 |
 |
 |
p.s.
стаття ще в процесі. Ось тут її остання версія... Можливо буде окрема стаття про "Львівські бали
|
|
Цитата сообщения santa3
Львовяне зажгли на «Майdан’s» |
3507 просмотров |
|
В этом году телеканал «Интер» презентовал зрителям новый танцевальный проект «МАЙDАН’S», который, естественно, не обошелся без участия хореографов Dance Centre Myway - Дениса Стульникова и Евгения Кулаковского (Юджин-хореграф львовян)!
«МАЙDАН’S» - первый уникальный в Украине проект, объединяющий талантливую украинскую нацию. И очень радует, что именно прекрасное и вечное искусство танца сближает наш многогранный народ.
В проекте примут участие команды из 12-ти крупнейших городов Украины. Сотни людей объединятся в танцевальном поединке ради благородной цели: доказать, что именно их город заслуживает гордого звания Танцевальной Столицы Украины! Под руководством выдающихся хореографов участники проекта готовят танцевальные постановки, которые потом представят на центральной площади столицы – Майдане Независимости.
2 апреля команды Львова и Днепропетровска устроили на Майдане Независимости действо достойное бразильского карнавала – с лошадьми, мотоциклами, барабанщиками, людьми на ходулях и красочными костюмами, сообщает пресс-служба канала «Интер»
Обе команды выложились на 100%, обе команды поразили своими танцами, но все же победитель должен быть один…
На этот раз телезрители и жюри больше голосов отдали Львову, который продолжит борьбу за звание Танцевальной столицы Украины в полуфинале. А львовяне еще на шаг приблизились к осуществлению благородной идеи для своей малой родины – за выигранные на проекте деньги они хотят отреставрировать местный цирк, который несколько недель назад едва не сгорел во время пожара.
Не смогла остаться равнодушной к такому масштабному проекту как «МАЙDАН’S» певица Руслана Лыжичко. Она не только приехала на киевский Майдан поддержать родной Львов, но и сама приняла активное участие в постановке команды своего города. Более того, в одном из выпусков шоу «МАЙDАН’S» певица планирует представить на суд украинцев свой новый музыкальный проект.
2.04.2011. Слово «Майdан’s» входит в наш словарный повседневный обиход всё сильней и настойчивей .
Третий тур , где соперниками были сборные Львова и Днепропетровска, уже стал историей, ещё более красивой и не менее драматичной, чем два предыдущих. Своё слово сказала и погода , выдав наверное, самые лучшие температурные условия и наконец то , даже солнышко, впервые со старта Майданса ласково приветствовало, всех не равнодушных к самому танцевальному событию Украины. Уже днём, во время репетиций и прогонов , сразу стал заметен возросший интерес зрителей к происходящему на Крещатике и Площади Независимости. А к вечернему шоу, впервые, зрители собрались заранее, занимая места получше
Майданс. Парад г. Львов!!!супер. Посмотрите обязательно
Майданс. Парад г. Львов!!!супер. Посмотрите обязательно. Выступление было вчера, 2 марта. И пока это самый лучший парад!!!! Качество немного плохое Парады смотрите г.ХАРЬКОВ
|
|
Комментарии (0) |
Сравнить со старыми фото |
|
|
Львов в фильмах |
Edoran
|
|
Фото от путешественника |
Панорама Львова. Вид с башни Ратуши.
Гравюра А. Гогенберга "Леополис", которая вошла в книгу "Города мира"
Панорама Львова с горы Вороновских (Цитадель). Акварель Антона Лянге. Примерно 1840 год.
Литография Карла Ауера. 1840 год. Вид на Львов с Губернаторских Валов. (улица В.Винниченка и М. Кривоноса)
|
|
Львов Обрис |
|
|
Львов. По кирпичику. |
Нет ничего обыкновеннее, чем дом из красного кирпича. А так ли это? Посмотрим...
На фото: Дом инвалидов, гимназии на ул.С.Бандеры и Городоцкой, Сберегательная касса, костел св. Эльжбеты, здание Пожарной охраны, церковь на ул.Чупрынки, Пивной дом Роберта Домса, дом-музей Новаковского, пара особняков на Чупрынки и еще пара домов.
|
|
| Страницы: [1] Календарь |
