Тендітність і невпевненість у діях роблять взаємодію більш наповненою справжністю і природністю та обволікають павутиною загадковості, яка просякнута інтимністю. Переслідує відчуття браку спілкування, але не у часових рамках, неможливість чи неспроможність насититись ним.
Розгубленість думок, через страх зняти маску цієї ролі, яку на цю мить доводиться грати, породжує узалежненість і звичку, яка несподівано огортає теплом і приємним відчуттям безпеки. Відстороненість від зовнішнього світу, думок чи осуду. Розуміння, яке супроводжується різнобічністю переконань, які переплітаються, створюючи суперечку, з якої випливає істина двох зовсім різних думок…
Але стримує те, щоб не переступити межу дозволеного, встановлену собою і для себе. Межу, яка неврегульована між «хочу» і «чи варто». Хоч заздалегідь відомо, що переможцем буде «не варто», яке і породжує страх отримавши більше, втратити все. Залишається наловчитись чи відшукати спосіб отримати стільки скільки потрібно для обидвох і втримати це у свої долонях.