Тільки но з Майдану.
Святкування виходу збірної на ЧМ з футболу видалось на славу. Хоча настрій після 2:2 з Албанією був *не найкращий*.
Народу зібралось звісно не як на Брайана Адамса, але чимало. Біля мене якісь придурки запалили димову шашку, що змусило всіх розтупитись метрів на 5. Наче на стадіон прийшли, блін...Добре, що хоч її щвидко загасили.
Приїзду збірної довелось чекати десь години півтори (після тренування приїхали).
Виходили на сцену по-одному під залп салюту. Найбільше вітали звісно Шовковського, Тимощука, Реброва, Шеву і звісно ж Блохіна. А найменьше...Підар Суркіс притягнув з собою "первава прєзідєнта Украіни" Кравчука. А цей м-к ще й насмілився провести трьох-хвилинну промову незважаючи на вигуки "Ганяба", "Кравчук-підарас" та несамовитий гул. Він би ще під час Революції а Майдан вийшов..
Суркіса, власне вболівальники теж так само сприймали.
Пару слів сказали Шева і Блохін, хоча через вигуки їхніх прізвищ ніхто нічого не почув. Після цього вся збірна (разом тренерами, менеджерами і т.п.) зайняла місце на трибуні біля сцени. Шева спеціально сів зкраю (щоб бути ближче до вболівальників). Від мене був у метрах 20-ти.
to be continued (tomorrow) *хочу спати*.....
В колонках играет: 88 Blue - Curtain Falls