Ось дуже гарна цитита про жидів:
А як освічена і цивілізована Європа дивилася на проблему співжиття з євреями? Гете: «Евреи имеют веру, благословляющую их на обкрадывание чужаков». Це сказав німець. Послухаймо французів. Віктор Гюго: «К жидам относятся с отвращением, но надо признаться, что они действительно отвратительны; их также презирают, но ведь они и достойны презрения». Вольтер: «Эта маленькая нация не скрывает своей непримиримой ненависти ко всем остальным народам. Ее представители всегда жадны к чужому добру, подлы при неудаче и наглы при удаче...» Вольтер, очевидячки, щось знав. Ох ці європейські «патологічні антисеміти»... Як їх багато, і які вони одностайні.

В Україні все настійніше чути голоси, що вимагають зняти табу з єврейського питання, «розпочати дискусії і з єврейського питання» в Україні, яке існує і, цілком очевидно, виходить за межі української раціональності й доцільності та цивілізованого контролю. А єврейство як політична організація, а не національна меншина, потребує державного і громадського контролю. Якщо єврейське населення в Україні становить менше одного відсотка, а у складі Верховної Ради третього скликання перебувало 136 (за іншими відомостями 158) депутатів єврейської національності (значно більше, ніж в ізраїльському кнесеті), то це, кажучи словами Вадима Рабиновича, «подобається комусь чи ні», а викликає багато запитань. Хто делегував їх? Єврейське населення? Народ України чи український народ? А чи гроші? І чиї вони, ті гроші?
90% українських банків очолюють «спеціалісти» єврейської національності. Себто український капітал перебуває в єврейських руках. Мене, як громадянина України і представника корінної нації, це бентежить, а національна свідомість спонукає про це говорити і запитувати, чи нормальне таке? Без будь-яких випадів.
А це взагалі вони охуїли:
«Поставленные в жесткие экономические условия выживания, лишенные возможности работать на земле, евреи становились арендаторами и шинкарями. И это в свою очередь вызывало гнев и зависть украинских крестьян, подымавших восстания против польской шляхты и евреев».
Бачите, як просто: нема місця робітника — піду директором заводу, не дали землі — піду головою колгоспу, а бідному єврею через те, що не давали (?!) трудитися на землі, довелось іти в орендарі і шинкарі, а селяни ж відразу почали заздрити євреям і — за вила та коси і під знамена Кривоноса. Оце такої історії вчитимуть нашу дітвору єврейські учителі-історики.
І на сам кінець:
за Талмудом:
«Кожного гоя, що вивчає Талмуд, і кожного жида, що допомагає йому в цьому, треба скарати смертю» (Сангедрін 59-а, Авда Зора 6,8).
«Будьте немилосердними до християн» (Гілхот Акум 10.1).
«Християни створені, щоб служити і бути слугами жидів» (Мідаш Талшот 225).
«Забороняється жидам рятувати життя гоя» (Бабга Кама 29).




В колонках играет: Ace Of Base - Beautiful Life

LI 3.9.25