У тобі так багато сторін.
Я просто не розумію,
я просто хочу спитати тебе:
чому ти настільки красива!
Чому в мене ціла купа дивних речей,
яких я не розумію,
яких я не відкриваю тобі,
бо це все може вбити,
тебе це може вбити.
І.
Трошки більше, ніж навхрест,
зав'язались вузлики,
і не розірвати, і не розв'язати.
Доторкнутись до зіниць...
Я навік в тобі застиг...
Все це так спонтанно
і чомусь банально...
Знати, думати, себе побачити зі сторони,
можливо, все в житті можливо.
ІІ.
З двадцять другої весни
я закину свої принципи;
це буває рідко, але так помітно...
Друзі всі здуріли мов,
всіх понесло на любов,
і ніхто не вправі,
тут вже ніхто не вправі
стримати чи зупинити - це ж нормально.
Треба бути нам... якось жити нам...

PS: дивно, другий тиждень тотального прослуховування цієї пісні (10 разів на день), а вона ще не набридла.
В колонках играет: СКАЙ - Тебе це може вбити