Спасибо за прекрасные произведения. Я разыскиваю людей с фамилией Латман, родовые корни которых связаны с Житомирской областью.Буду очень рад короткой информации. BorisLatman@t-online.de
ldantsiger, большое спасибо за цитирование. Вот ещё ссылочка: http://nazva.net/logic_test9/. Здесь тест более короткий, результат даётся в процентах от каждого вида мышления, и о каждом виде рассказывается с точки зрения профориентации.
Спасибо, что Вы процитировали меня и комментарий. У Вас хороший украинский. На фото я в форме младшего техника-лейтенанта после окончания училища. Что касается иностранных языков, то у меня такое же желание, как у Вас. Но я в свои 82 года занимаюсь, в основном, немецким языком, даже почитываю книги. Леонид.
Добрий день ,ldantsiger !
В 1931 році я же не народився ..Моя перша поява на цей світ була 13 квітня 1938 року в Шаргороді Вінницькой області.З 1941 і до 1943 я був в гетто у Мурафі ..Ми жили у мого діда коваля Моше ..А тато мій був в армії з 1940 року до 1945 року...
Мені дуже цікаво зрозуміти , як в 1948 році ти вже був майором...
І ще я хочу спитати , яке твоє відношення з іноземними мовами ...Я пробую вивчати українську і ідиш , англійску і івріт , немецьку мову і іспанську мову , арабську мову ...В 73 роки голова вже не та , щоб вивчати ,щось нове.
Свого часу в Києві було багато євреїв , але життя розкидало їх по білу світу..
На цій фотографії я вже в 2003 році в Ізраїлі , ...Коло мене Зеев Фрід с Нью -Йорку..Еврейська наша доля !
Здравствуй , мой новый знакомый из Германии. Я себя назвал Метаргем72. По -русски ,Переводчик 72.С 1979 года мы живём в Израиле.
72 -это мой возраст.В 72 года , возможно , не надо изучать языки , и поменьше думать . На иврите говорят - Ад мея и эсрим ! Но "молодым " по духу и возможностям..Это тому ,у кого 1 сентября будет день рождения...
Эти так называемые еврейско- русские стихи я попросил Гугль переводчик перевести на идиш...
http://translate.google.com/#
Идиш в русском стихе
МАЙН ГОТ, опять кружится голова.
Ты снова в талесе фигуру деда видишь,
Опять тебя преследуют слова
На сладостном полузабытом ИДИШ.
ייִדיש אין רוסיש ווערס דייערי
הויפּט גאַט ווידער שווינדלדיק.
ניטאָ צוריק אין די טאַלליט פיגור זיידע זען,
ווידער, איר זוכן די ווערטער
אויף די זיס העלפט-פארגעסן ייִדיש.
Опять приходит к деду тот старик,
Картинно отразясь в буфетных дверцах,
Чтоб с дедом пять минут поговорить,
Потолковать ВОС МАХЦАХ УН ВОС ГЭРЦАХ.
ווידער קומט צו זייַן זיידע די זאָקן
פּיקטורעסקוועלי ראַפלעקטאַד אין פּאַנטריעס טירן,
צו מיין זיידע פֿאַר פינף מינוט צו רעדן
רעדן באָק מאַהצאַה קר באָק גערצאַה.
Те пять минут мой слух не обманут,
Хоть разговор не для меня затеян,
Ведь старики ежовщину клянут
АФ ИДИШ, ЗОЛ ДЭР ИНГЛ НИТ ФЭРШТЭЕН.
די פינף מינוט, מיין אויערן האבן ניט נאַרן,
כאָטש די שמועס איז ניט פֿאַר מיר אנגעהויבן,
פֿאַר עלטער יעזשאָוושטשינאַ קללה
אַף ייִדיש, בייז דער ינגלע פלעדערמויז פערשטעען.
Старик принес в граненой стопке мед.
Я слышал, что он сладок и целебен.
Он для меня: Ребенок ведь растет,
На тот год в школу, ЛОМИР НОР ДЭРЛЭБН.
די אַלט מענטש געבראכט אין אַ אָנלייגן פון פאַסאַטיד האָניק.
איך געהערט אַז ער איז זיס און צעלעבען.
עס איז פֿאַר מיר: א קינד וואקסט
אין דער זעלביקער יאָר אין שול, לאָמיר ניט דערלעבן.
ИН УНЗЕР ШТУБ (три-на-три, но паркет!)
Весь мир семьи, огромен и укромен,
А на стене мой будущий портрет -
Отец, ВОС НИТ ГЭКУМЭН ФУН МИЛХОМЭ.
אין ונסער סטשטוב (דרייַ-אויף-דרייַ, אָבער די פּאַרקיי!)
די גאנצע וועלט משפּחה איז גוואַלדיק און וקראָמען,
און אויף די מויער אַ פּאָרטרעט פון מיין צוקונפֿט -
פאטער, באָק פלעדערמויז געקומען פאַנג מילהאָמע.
Пусть эти годы страшно далеки,
Но в памяти они до боли резки:
Библейские там бродят старики
И нас, сирот, ласкают по-еврейски.