-Музыка

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Kuzelinushka

 -Подписка по e-mail

 

 -Постоянные читатели

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 18.09.2006
Записей:
Комментариев:
Написано: 9




Обязанность без любви делает человека раздражительным Справедливость без любви делает человека жестоким Правда без любви делает человека критиканом Воспитание без любви делает человека двуликим Ум без любви делает человека хитрым Приветливость без любви делает человека лицемерным Власть без любви делает человека насильником Честь без любви делает человека высокомерным Богатство без любви делает человека жадным Вера без любви делает человека фанатиком Есть только одна великая Преображающая сила ...

«Її мужність і професіоналізм зробили її героїчною особою

Вторник, 10 Октября 2006 г. 03:38 + в цитатник
 (104x105, 10Kb)
В колонках играет - Реквієм

«Її мужність і професіоналізм зробили її героїчною особою в журналістських та правозахисних колах, – сказав Айдан Вайт (президент МФЖ). – Її смерть – це трагедія для молодої сім’ї і для всіх, хто знав журналістку, вона також показує розпачливий і слабкий стан демократії у Росії».

Немаэ слів. Немає сліз. Є лише кперта злість і підліткова розгубленість, коли твій вчитель - ідеал і натхненник покидає тебе назавжди.
Я вдячна долі за те, що вона випадково подарувала мені можливість ознаймитись з творами Анни Політковської.
Це одна з найвидатніших журналістів сучасності - і я впевнена, що не знайдеться людини, яка буде з цим сперечатись, крім тих покидьків, які були зацікавлені у її вбивстві.

Колись Вона висловила надзвичайно влучну думку, яку переповісти можна приблизно так: "Росія сама виховує нове покоління терористів - це діти, які виросли з ненавистю до вбивць своїх батьків"

Єдина думка, яка мене зараз втримує на шляху до професії журналіста - ненависть до тотальної брехні, вбивчого режиму. Боже, нехай це дасть мені сил не зійти зі шляху, і пронести в серці повагу до цієї великої жінки неопороченою.

"Мовчанкою ми нині оплюгавили свій Храм, як нині можемо вернутися до нього..."


Роман Іваничук. "Орда"


Понравилось: 19 пользователям

Нотатка

Четверг, 05 Октября 2006 г. 23:10 + в цитатник
В колонках играет - 50 cent
Настроение сейчас - паскудно-натхненний

Щойно повернулася з вистави "За двома зайцями" в українському товаристві, любительська, але мені дуже сподобалось - надзвичайно емоційно, і через те, що не завчено кожен подих і репліку - дуже мило й натурально, не хотілося покидати шматочок території з рідними обличчями і рідною мовою. Сьогодні хтось на горі знову мокнув мене обличчям у стару добру банальність: цінуємо щось лище тоді, коли не маємо того або втрачаємо.
Отакий сумбурний шматочок свого життя я сьогодні ввіпхала у ці рядки...

Падлюки венгери!!!

Четверг, 21 Сентября 2006 г. 23:06 + в цитатник
В колонках играет - Неділя
Настроение сейчас - нижче плінтуса

Іноді бувають просто дратівливі дні, і це навіть не пмс, це гірше. Бо тоді ти не знаєш причини, або знаєш, але не хочешь визнавати...Це катастрофа - ти ідеш по вулиці і тобі трапляються самі лише мудаки, прибахані на всю свою голову, ти заходиш в магазин, і тобі трапляється наймудакуватіша касирша з усього супермаркету, яка дивиться на тебе своїми косими очима, і ні фінта не знає англійською, через що процес покупки нестерпно затягується...Нарешті ти йдеш з магазину, кільканадцять разів пославши її, та всіх інших представників угорської нації, куди подалі за їхню надзвичайну швидкість і кмітливість. Думаєш собі: фак, що це таке, ти ж добра дівчина, ти ж любиш людей, любиш життя, просто трохи скучила за рідним повітрям і людьми. Бо тут навіть революції по-китайськи проходять... І ти продовжуєш свою нерозважливу думку: от зараз я зайду до цього затишного місця, вип'ю склянку мартіні і мене попустить! Точно попустить! Ти заходиш, п'єш, офіціантка навіть трапляється кмітливіша за касиршу у супермаркеті, треба віддати належне, але тебе не попускає. Тоді ти сумно плетешся додому, розумієш що скоро на роботу, а там знову самі мудаки. Єдині нормальні люди в цьому місті - це ті, що живуть з тобою, але їх зараз нема вдома, вони на побаченні...І ти вмикаєш Неділю, готуєш смачного тортика з куркою і сиром, їж його довше ніж готуєш, закуюєш цигарку, і нарешті тебе ледь-ледь попускає...Чортові дратівливі дні?!!!

Все для тебе, люба Сіма

Понедельник, 18 Сентября 2006 г. 18:29 + в цитатник
Якщо б мені хтось сказав, що я робитиму таке, я б не повірила і покусала, не тому що вести щоденник погано, а тому що складно фіксувати миті свого життя та почуття, породжені ними. Але якщо б мені сказали, що це стане ледь не єдиною можливістю поспілкуватися з дорогими тобі і просто цікавими людьми, я б теж не повірила. Але тепер я вірю - бо бачу навколо себе чуже місто, хоча й надзвичайно прекрасне, чужих людей - хоча й доволі приємних і чую чужу мову, дуже смішну))) Ось такий безглуздий перший запис. Крапка


Поиск сообщений в Kuzelinushka
Страницы: [1] Календарь