Весняні промені сховалися так швидко,
А кращі враження з'являються вві сні,
Хоча й стою в житті цім досить хитко,
Для неї стану теплим сонечком в пітьмі.

Ти лиш дозволь до себе доторкнутись,
Якщо дозволила, то поцілунку попроси,
Я так боюсь в очах твоїх спіткнутись,
Що став на місці й крок самому не піти.