Архітектурний ансамбль: Спасо-Преображенський собор та Хрестовоздвиженська церква-дзвіниця На північ від центу міста знаходиться чудовий архітектурний ансамбль, що складається зі Спасо- Преображенського собору, надбрамної Хрестовоздвиженської церкви - дзвіниці і мурованої огорожі з воротами. Спочатку на цьому місці був Свято -Духів дівочий монастир, перша згадка про який датується 1595 р. В 1617 р. на його території було розпочато будівництво кам`яного собору, яке тривало майже до кінця століття. В старовинних документах є згадка про те, що ігуменя монастиря Онисія в 1697 р. поскаржилася Петру I на будівників і цар надіслав відповідь, де не тільки дав необхідні розпорядження, а ще й назвав винуватців. З великими труднощами до 1707 р. всі будівельні роботи у монастирі були завершені. В 1770 р. монастир скасували, а його будівлі було переданоі під міський Спаський собор. Будівля собору монументальна і велична. Кубічна основа із шатровим дахом увінчана п’ятьма витонченими маківками. Такий тип храму характерний для московської архітектури петровського періоду. Інтер`єр собору вражає розмахом та висотою внутрішнього простору, щедро освітленого багаточисленними вікнами. Стіни у середині побілені і на цьому фоні прекрасно виглядає п`ятиярусний іконостас, який майже підіймається майже до перекриття. За композицією він належить до типу руських іконостасів XVII ст.: горизонтальні карнизи та вертикальні з позолотою колонки на темно-червоному фоні утворюють прямокутну сітку з розміщеними в ній іконами. Ікони нижнього ярусу – найбільш давні, відносяться до XYI cт., інші писані у ХYІІІ – ХІХ ст. Царські врата мають характерний для українських храмів вхід зі зрізаними навскоси верхніми кутами. Виноградна лоза, яка в`ється на колонках і обрамляє ікони, типова для українського культового мистецтва. До нинішнього часу на лівобережжі України іконостасів цього періоду не залишилось і путивльський є унікальним. В інтер'єрі собору знаходиться срібне панікадило, виготовлене в 1692 р. в Нюрнберзі. Подарував його цар Петро I. Нижня частина панікадила прикрашена орнаментом, який нагадує декор український ювелірних виробів XVII ст. Спеціалісти припускають, що в Нюрнберг попередньо направили креслення, виконані українським майстром. В соборі також є рідкісні зразки монастирських надгробних плит XVII ст. Вони були знайдені в землі в 1899 р. під час капітального ремонту собору. Зовні, біля південної стіни собору, знаходиться великий чорний хрест. Це могила Івана Рябініна, історика і краєзнавця, автора праць з історії Путивля, більшість яких і досі не втратила свого значення. Південніше собору розташована надбрамна Хрестовоздвиженська церква-дзвінниця, споруджена в 1697-1707 рр.у стилі українського бароко. З цією будовою пов`язана цікава сторінка історії Путивля. Згідно місцевим переказам, після другого стрілецького бунту Петро I заслав царівну Софію в Путивль, в Свято-Духів дівочий монастир. ЇЇ поселили на першому поверсі надбрамної церкви-дзвіниці, в келії ліворуч від воріт. На замовлення Петра I в Голландії був виготовлений годинник-куранти, який гучним боєм відбивав кожну хвилину. За його наказом годинник встановили під вікнами келії царівни. Згодом він попав у Молчанський монастир. На сьогодні Спасо-Преображенський собор та надбрамна Хрестовоздвиженська церква-дзвіниця – діючий культовий центр міста. Настоятель Спасо-Преображенського собору, благочинний о. Богдан (Богдан Петрович Черемшинський). Народився у 1953 р. в с. Бариш Бучацького району Тернопільської області. У 1984 році закінчив Московську духовну семінарію. З 1989 року – настоятель Спасо – Преображенського собору у м. Путивль. Собор належить до Української Православної Церкви ( Московського патріархату).аренда звука, аренда звукового обоудования, аренда колонок, звук в аренду