Я просто жінка …
Грішна і земна. Не Ангел я, не перший витвір Бога. Так легко мною впитись без вина, я ж на устах залишу тільки здогад.
Я просто жінка …
Суміш сміху й сліз, фонтан емоцій, джерело любові. Я загадка, незвіданість, ескіз, рожеві сни і мрії кольорові.
Я просто жінка …
Та в усі віки в моє ім’я творили і вмирали. З небес зривали в пристрасті зірки, співали солов’ї нічні хорали.
Я просто жінка …
Різна для усіх: Для когось подруга, ну, а комусь єдина. В міцну я дружбу вірю, мов горіх, а як любов, то тільки лебедина.
Я просто жінка …
Та лише мені одній дано святе наймення Мати. Я послана на землю, щоб в вогні своїх діток від бід охороняти.
Я просто жінка …
Ніжна і слабка. І в слабкості моя таємна сила. Жіноча доля, кажуть, не легка, та іншої я в Бога не просила.
Я просто жінка...
© Автор вірша: Олена Iськова.
На кароокій красуні чернігівський стрій та авторські прикраси.
Фото: ETNOфотосесії by Svitlana Lysceva.
Прикраси: Iryna Shkoropad, Олександра Герасимова.
Одяг: Музей.
Рамка від Lkis
|
|
|
|
Agnieszka75 обратиться по имени
Воскресенье, 05 Марта 2017 г. 05:40 (ссылка)
