"Найдорожчий скарб у кожного народу - його діти...", "Нова школа ставить за головну мету збудити, дати виявитися самостійним творчим силам як вчителя, так і учня.", "Учитель, який передає дитині лише знання, - це ремісник; той, хто виховує характер, - справжній митець своєї справи.", "Життя не чекає - воно кличе нас до роботи." Ці цитати належать Софії Русовій, вони були життєвим її кредом.
Русова Софія Федорівна народилась 18 лютого 1856 року в с. Олешня Чернігівської губернії. Вона була донькою француженки Анни Жерве та обрусілого шведа Федора Ліндфорса. Освіту дівчина отримала у Фундуклеївській гімназії. Після її закінчення стала членом товариства Лисенків-Старицьких. З юних літ, залишившись без батьків, була змушена заробляти на життя. У 15-річному віці Софія разом зі своєю старшою сестрою Марією відкрили перший у Києві приватний дитячий садочок. Згодом стала вчителем у рідному селі.
У біографії освітянки п'ять арештів за просвітницьку діяльність у царські часи. Її постійно чекали нескінченні переслідування, але вона не залишала громадської діяльності попри всі складності. Та все таки Софії Русовій довелося нелегально залишиту Україну за радянських часів.
Неукраїнка за етнічним походженням Софія Русова - не лише фундатор глибоко національної за змістом шкільної освіти в Україні, а й разом з чоловіком видала перший найповніший дореволюційний "Кобзар" Т. Шевченка, який вийшов в Празі 1876 року в двох томах.
У 1917 році, після проголошення УНР, Софія Федорівна Русова очолила департамент дошкільної та позашкільної освіти. З 1920 року - викладала педагогіку в Кам'янець-Подільському університеті. В еміграції, з 1923 року працювала на посаді професора педагогіки в Педагогічному інституті ім. М. Драгоманова в Празі. Там і закінчився життєвий шлях невтомної діячки.
Основними ідеями, які відстоювала Софія Русова, було національне виховання, загально людська мораль, збагачення інтелектуального та культурного потенціалу українського народу.
Олешнянська школа, що в Рипкинському районі на Чернігівщині, з 1993 року носить ім'я просвітительки. На дошці пошани викарбувано слова Софії Русової: "У вселюдському житті тільки той народ бере перемогу, який має найкращу школу". Вони є актуальними й в сьогоденні. Також в її рідному селі, збудовано музей.
У 2005 році за величезний внесок у розвиток педагогічної науки Міністерством освіти було засновано нагрудний знак "Софія Русова".
18 лютого 2016 року, вшановуючи пам'ять з нагоди 160 річниці, Національний банк України ввів в обіг ювілейну монету присвячену Софії Русовій номіналом в 2 гривні, яка належить до серії "Видатні особистості України".
На аверсі монети розміщено: угорі малий Державний Герб України, праворуч півколом напис — «УКРАЇНА», зазначення номіналу — «2/ГРИВНІ» та року карбування монети — «2016», вислів Софії Русової: «У ЖИТТІ КОЖНОЇ/ ШЛЯХЕТНОЇ ЛЮДИНИ/ МАЄ СВІТИТИ ВЕЛИКА/ ЯСНА ЗІРКА:/ ЩАСЛИВА ДОЛЯ/ РІДНОГО/ КРАЮ» (унизу); ліворуч — лампа як символ просвітництва; унизу — логотип Монетного двору Національного банку України.
На реверсі монети зображено портрет Софії Русової, під яким написи: «СОФІЯ РУСОВА/ 1856—1940».
