14.01.10 Маринка:
а знаешь, у нас с ним есть очень большая связь!которую ты никогда в жизни не поймешь!!!такое бывает раз в миллион год.
я знаю что ты сейчас подумаешь, но это очень низко, ниже всего низкого на свете. ты очень приземленный человек! не знаю что нашел в тебе такой высокого полета Женя! может и я в этом виновата, что он ищет внизу, да я сделала ему больно! этому нет оправдания.Но то что творишь ты, это уму не постижимо! нет чтоб гордится таким сокровищем, так ты им пренебрегаешь, пытаешься опустить к себе!
НЕ ВЫЙДЕТ!!! тебе туда не достать! и не победить ту силу, которую мы имеем!!!
тебе нужно вырасти, но эту высоту ты никогда не постигнешь!
не мучай его!ты не смеешь и у тебя нет никакого права!
у тебя есть право только на то, чтобы оберегать и ценить его!а ты только все портишь!
но наша связь и сила гораздо больше!
я не буду тебе даже объяснять что это за сила. ты все равно не поймешь...

П.С Женя мне пишет на украинском языке. впрочем, ты его тоже не понимаешь!

14.01.10 Маринка:
хватит его проверять!!!
ты и меня уже запарила!!!
ничего у меня с ним нет! у меня есть любимый человек!
а недоверие - это очень плохо!!!

...мені снився сон про те, як я пішла з дому, бродила по вокзалу і подзвонила тобі, ти сказав, що розмови дорогі і передзвониш...
...передзвонив, я тобі все розповіла...

може я просто багато думаю?

В колонках играет - желаю тебе счастья
Настроение сейчас - кохаю

вирішила, все ж таки, трохи записувати свої думки...
так як я дуже емоційна людина, а Дєня мені ще грушу з баксьорскіми пєрчятками не подарував, то буду кричати тут)
____

...ти завжди був мені прикладом, я з самого дитинства на тебе рівняюсь, ти - мій стимул життя...
я рада, що ми поїхали до Ніжина, дуже.
я так люблю перечитувати твої щоденники з зауваженнями про запізнення та неносіння форми, так люблю приміряти твої речі, люблю твої очі, твоїх солдатиків... після того як ти одружився і переїхав в Баку, мені стало тебе катастрофічно не вистачати, але це перекриває, те що ти щасливий і я разом з тобою)...
і от, знайшовши якусь коробку, я не думала що її вміст так на мене вплине! я думалатам знов купа твоїх шкільних зошитів, лекцій...Але ні! то були твої щоденники, записнички, листи, фотографії...я ніколи не думала, що ти вів щоденники! і що вони роблять в тобою забутому місті Ніжині?!..
пробач мене! Мене Дєня відмовляв їх читати, та моя цікавість до твого життя переборола мене! і ти знаєш, мені зовсім не соромно, і я зовсім не жалію, що прочитала!
мені було зовсім не важко розібрати твій почерк(він в нас однаковісінький)

після прочитаного, я неодмінно хочу з тобою поговорити! з*ясувати що до чого.
ти міссіонер? мені цікава твоя релігія! я хочу знати твою ціль!
ну чому?чому ти міг бути наставником якоїсь чужої дівчинки, а я про твою релігію навіть нічого не знала?!!!(я егоїстка?)
ти пишеш, що тобі було на той час важко зізнатись в тому, що ти учень Христа, але ж стільки часу пройшло!
швидче було б завтра і я побачила тебе онлайн. мабуть важко буде висловити всі мої емоції та думки в асі, але я постараюсь і сподіваюсь ти знайдеш час!

ти МЕГА людина!!! я обожнюю тебе!

п.с. я взяла твою книжку, думаю ти не образишся....я коли до неї доторкаюся, то відчуваю тебе...
хотіла взяти всю ту коробку, та не змогла, вона твоя...пробач...

...something...