Я радий, що Вам не довелося плота в'язати.
Бо щось в цьому році дощі заливають всю Україну.

ТБ Тарутинський район показало, а я три роки тому в Тарутинському готелі мав нагоду жити пару тижнів...

Ответ на комментарий nibi

ja 3 dnja nazada vernulas' v Bolgariju iz Ukrainu, ezdili v Bessarabiju, hoteli popast' v Vilkovo, ne doehali iz-za dozhdeji..... mu buli tam 3 dnja. Proezzhali cherez Bolgariju, Rumuniju i peresekali granizu v Reni, gde molodoj tamozhennik mne zajavil otkruto i prjamo, pravda ne smotrel v glaza:"Esli ne hotite detal'nogo dosmotra vasheji mashunu, dajite nam nebol'shoe denezhnoe voznagrazhdenie".....znaete, ja uzhe kak-bu vzrosluj chelovek i dolzhna umet' postojat' za sebja, no takie sluchaji menja prosto paralizujut.... uzhe otvukla ot etogo....rugaju sebja za neumenie razgovarivat' s takimi ljud'mi....

А до такого не можна звикнути.
Хоча є люди, які в таких ситуаціях почуваються, як риба в воді.
Кажуть, що це характерно для більшості тієї категорії людей, які в свій час ставали так званими "човниками"...

То Ви тепер поперемінно - то в Одесі, то в Болгарії?

Ответ на комментарий nibi

jak "ruba v vodi"... mabud' ze treba znatu zakonu i matu vpevnennist' v sobi...
do Odesu mu izdumo odun ras na rik, zhuvemo v Bolgarii, ale zh zumoju jdumo do San-Franzusko, a v zhovtni do Schvejizarii....

Я так зрозумів, що Ви із чоловіком повністю перейшли в статус пенсіонерів і роботу полишили?

Ответ на комментарий nibi

da, ze tak, ale ja ne mozhu s zum zmurutus'... i mu zaraz maemo trohu napruzhenni stosunku....

Розумію.

Ще є потенціал до дії, а тебе ніби "списали"...

В чомусь треба знайти "віддушину"...

Американці в такому статусі люблять мандрувати.

Ответ на комментарий hecate_in_ua

ja znaju, mu mandruemo, ale zhe ja b hotila she shos' robutu... meni treba znajiti shos', sho mozhna vukorustovuvatu i kolu mu mandruemo... ale zaraz nichogo v golovu ne jide.. navit' ne maju ujavu, v jaku storonu ruhatus' dali ....

Ну для початку, коли ви вже мандруєте, можна було б дорожні нотатки оформити якось. Свої враження, спостереження.
Для когось це може бути цікавим.
Дехто умудряється мати контракт з певними видавництвами.
Але це майже утопія.

Ответ на комментарий nibi

Djakuju, nibi....pobachumo, mozhe shos' prudumaju....

Я ще скажу так - наше життя циклічне і по емоційному рівню (якось інакше хотілося сказати).
До кожного періоду життя доводиться адаптовуватися.
Проходить певний період, коли "розвидняється" і можеш вже бачити і перспективу і осягнути свої подальші кроки.
І треба хоча б інколи давати собі звіт: "А чого я насправді хочу? Щоб і моя душа і тіло отримали свою крихту радості?.."

Ответ на комментарий hecate_in_ua

ze tak.... jak kazhut' - "kogda ne znaesh' kuda idti, obernis i posmotri otkuda prishel"..... "А чого я насправді хочу? Щоб і моя душа і тіло отримали свою крихту радості?.." - ja poku ne ujavljaju v jakomu naprjamku ruhatus'.....

Отож присядь на призьбі на осонні (умовно), відпочинь душею, а відповідь сама прийде. Про той"напрямок"...

Ответ на комментарий hecate_in_ua

нема kolu, treba shos' robutu.... mu vzhe prijinjalu rishennja prodavatu u Bolgarii hatu..... hochemo povertatus', ale zh treba shukatu rabotu....

Я кажу так - доки є проблеми, доки ти потрібний цьому світу.

Як тільки настає застій, байдужість до подій - це "дзвінок"!
Аби ти безнадійно хворий, або життя твоє вичерпалось фізично і суттєво...

Отож, є проблеми - є і радість існування серед Людства...
А рішення вони вирішаться - для цього нам подарований трансформатор космічної свідомості. Ну, той самий, який ми звемо мізками.
І щоб здоров'я не підводило.
Це теж суттєва умова...

Ответ на комментарий nibi

nibi, Vu duzhe mudra ljuduna....ze tak, mu zhuvemo til'ki todi, kolu maemo bazhannja....ale zh dajite meni radu - sho rubutu...

Якось ближче до дочки наблизитися осідлістю.
Звичайно, якщо зберігаються нормальні відносини з нею.
Жити десь поруч.
З роботою сьогодні не просто. І не лише в Україні.
Акцентувати увагу навіть на дрібних успіхах.
Щоб не затягувало в психологічну "яму".
Головний вектор прорисувати на перспективу, а на нього "нанизувати" щоденні переміни, щоб "синусоїда" життя вібрувала навколо головного вектора...

Ну і старатися виділити якусь хвилинку на звичайне медитування, найкраще, коли засинаєш.
Старатися при цьому "засвічувати" сірий круг, що виникає перед зором. Потім в сні прийдуть певні підказки для дій. З часом це стане певною "грою", яка, між іншим, непогано допомагає в повсякденні...

А щодо "мудрості" - ми всі стаємо "мудрі". Але вже потім... Коли події сьогоднішні стають минулим. І ми роздивляємося їх на відстані часу...

шедеврально!)))