Для тих,хто хоче весни.
Весна не вірила ні фразам, ні кордонам.
Весна вкрадалася у посмішки.
В очах,
Де навіть розплескалась давня втома,
Весна й туди собі шукала шлях.
Весна була в думках, що не озвучені.
Боролася із залишками зим.
На вулицях
Дерева вітром змучені…
Весна хотіла дати щастя їм.
Весна не зупинялась.
Непомітно
Ставало краще з кожним променем і днем
Весна ще не була
Ні буйним квітнем,
Ні травнем з грозами і проливним дощем.
Але весна уже була…
Весна мрійлива.
Весна в калюжах і у квітах з-під снігів.
У сонці, що світило так правдиво
Ішла до тих, хто лиш весни хотів.
Кузьменко Марія
|
|
|
|
|
