Шторы на кухню
 

Отрез ткани по периметру обрабатывается косой бейкой, наверху отступив 5см пристрачивается полоска ткани (кулиска), чтоб штору одеть прям на трубу карниза. и по линии (см. схему) пристрачивается шторная лента. Шторку одела на карниз, повесила и уже на месте регулировала сборку шторной ленты.

Схема пошива 

 http://vk.com/feed 

Різдвяне
 

Читаєш російську пресу і відчуваєш, що в кожній із них вбивається в мізки росіян і "жітєлєй Востока України" один-єдиний штамп " -оппозиция попала под влияние чуждых сил из-за границы, ею стали манипулировать в целях, далеких от чаяний народа Украины". При цьому вони не конкретизують - А в чому ж, якіц це цілі протестувальників, які кацапи називають "..далекими от чаяний народа Украины"?

В зв'зку з чим, в мене виникло ряд запитань до російського Геббельса і його посіпак в Україні:

-Боротьба українців за Права Людини , Свободу людини і Свободу слова, за європейські цінності - це цілі "..далекие от чаяний народа Украины"?

-Боротьба проти розкрадання бюджету, проти злодійського збагачення влади - це цілі "..далекие от чаяний народа Украины"?

-Боротьба проти постійного зубожіння, населення (Україна на першому місці в Європі за рівнем бідності), проти безробіття в країні - це теж цілі "..далекие от чаяний народа Украины"?

-Боротьба українців проти свавілля влади, проти садизму, злочинів правоЛОМНИХ органів і продажності судів -- це теж цілі "..далекие от чаяний народа Украины"?

-Боротьба українців за щасливе майбутнє своїх дітей та внуків -це теж цілі "..далекие от чаяний народа Украины"?

-Боротьба українців за рівні можливості в бізнесі, за конституціїні безоплатну медицину та освіту - це теж цілі "..далекие от чаяний народа Украины"?

Наступний російський штамп, що має виправдовувати шовінізм і імперіалізм Росії:
"Что касается Украины, то РФ здесь также не ведет наступления по экспансии на Запад, а скорее прикрывает подступы к пространству своего традиционного влияния."
В зв'зку з чим, в мене знову виникає ряд запитань до російського Геббельса і його посіпак в Україні:
-А що ж таке Україна ... як "пространство своего традиционного влияния" Росії?.
-Якими міждержавними угодами (між Україною та Росією) воно ЗАКРІЛЕНЕ, чи ратифіковане парламентами?
-Якими міжнародними документами визнається ""пространство своего традиционного влияния (Росії)"?
-Чи "пространство своего традиционного влияния" Росії є результатом якихось таємних домовленностей між керівниками України та Росії, але міжнародна спільнота не визнає правочинності таких "домовленностей", а в юристпруденції вони іменуються ЗМОВАМИ, тобто кримінальними діяннями.
- В чому ж суть "традиционного влияния" - в патерналізмі, чи домінуванні, в дружбі чи традиційному знущанні, в партнерському співробітництві чи в економічних блокадах, в гуманітарних зв'язках в інтересах розвитку двох культур, чи в запереченні Росією права на українську мову і культуру як в Росії так і в Україні?
- Можливо, в спільній внутрішній політиці двох держав по системному і комплексному придушенню прав людей?
-Чи в в скоординованій зовнішній політиці на користь обох держав, чи в тому, що Україна не має права на власну зовнішню політику, а повинна отримувати дозвіл Росії на ті чи інші зовнішньополітичні, чи зовнішньо-економічні кроки, чи .. навіть позицію на міжнародній арені?
- Тоді в мене запитання до Уряду України - "І для чого тоді в нас Міністерство закордонних справ, яке не може, не хоче, не знає, не вміє охарактеризувати, що ж то за феномен "пространство своего традиционного влияния" Росії на Україну? Чому не роз'яснить його громадянам України, чи не виступить з нотою протесту? А може його взагалі вже замінили українським МЕЙЛОМ на сайті МЗС Росії? Чи потрібен Кожара, як Міністр, а чи його використання в названій посаді не шкідливе для України?

Володимир Пилипчук

01  Ангел Божий із небес
02  Бігла дівонька рано по воду
03  Бігла теличка [1]
04  Бог предвічний народився
05  Бог ся рождає
06  В Вифлеємі днесь Марія Пречиста
07  В Вифлеємі новина
08  В полі, в полі плужок оре
09  В райськім садочку росла лелія
10  Віншування господареві (1)
11  Віншування господареві (2)
12  Віншування господареві (3)
13  Віншування господині
14  Віншування дівчині
15  Віншування парубкові (1)
16  Віншування парубкові (2)
17  Во Вифлеємі нині новина [1]
18  Возвеселімся всі купно нині [1]
19  Гой ти, наш пане, пане Іване
20  Дивная новина [1]
21  Дивная новина днесь ся являє
22  Добрий вечір тобі, пане господарю [1]
23  Жала Ганнуся шовкову траву
24  Зажурилася крутая гора
25  Защебетала, гей, ластівонька [1]
26  Здибав ся місяць йа з дрібним дощом
27  Зійшла вже зоря
28  Із-за гаю зеленого
29  Коли не було з нащада світа
30  Коляд, коляд, колядниця [1]
31  На небі зірка ясна засяла
32  Наш Спаситель
33  Не плач, Рахиле
34  Небо і земля нині торжествують
35  Нова радість стала [1]
36  Новая радість світу ся з’явила [1]
37  Ой в Єрусалимі рано задзвонили
38  Ой в ліску, в ліску, на жовтім піску
39  Ой в Львові, Львові та й на торгові
40  Ой в чистім полі на оболоні
41  Ой дивна, дивна вкраїнська родина
42  Ой загнівавсі син на батенька
43  Ой заспівали рано пташеньки
44  Ой із-за гори, з-за кам’яної
45  Ой коляда, колядиця
46  Ой красна, рясна в лузі калина
47  Ой під вербою, під зеленою
48  Ой рано, рано куроньки піли [1]
49  Ой рано, рано куроньки піли [2]
50  Ой сивая та і зозуленька
51  Ой славен явен красний Андрійко
52  Ой соколе, соколоньку
53  Ой у саду, саду, саду-винограду
54  Ой, гордопишний пан господарю
55  Пане господарю, вставай з постелі
56  Пішла Анночка рано по воду
57  По всьому світу стала новина [1]
58  По загуменю пшеницю сіє
59  Свята ніч
60  Сидить дядько на стільці
61  Спи, Ісусе, спи
62  Стоїт ми, стоїт світлонька нова
63  Сумний Святий вечір
64  Темненькая нічка тьмою світ закрила
65  Тріє царі
66  Хто там по дорозі
67  Чи дома, дома пан господар?
68  Чи дома, дома хороша вдова?
69  Чи дома, дома, білий молодче?
70  Чий же то плужок найранче вийшов?
71  Щедрий вечір всім нам
72  Щедрик, щедрик, щедрівочка [1]
73  Щедрик-ведрик [1]
74  Я маленький пастушок
75  Я маленький хлопчик [1]

Із Різдвом!
 

Білими пелюшками снігу сповита земля.

Небесною лампадкою спалахнула перша зірка.

Святий вечір!

Духмяніють на столі дванадцять страв і пахне літнім полем дідух.

Святкова вечеря єднає родину духом любові.

Святий вечір!

Поспішає до храму український люд привітати БожогоСина, 

що родився нині.

Дзвонять святкові дзвони, линуть у небесну височінь щирі молитви

й дзвінкі колядки.

Святий вечір!

Богородиця, юна та гожа, 

ніби квітка сповила Святе Дитя  й поклала до ясел.

Христос народився!

Народився не десь в далеку сиву давнину, а тут, сьогодні,

в кожному серці, що відкрилося божій Любові.

Святий вечір несе примирення й прощення для ворогів,

несе радість для змучених і надію для знедолених.

Христос народився! Славімо його!

А в небі радісним хором співають ангели:

"Слава Богу на висоті і на землі спокій..."

Святий вечір!

 

 

Назарий Яремчук - свет негасимой звезды
 

Доброй ночи/Квітка Цісик
 

І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути я ще ніколи не пила...
 

І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила

Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.

Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не пісня,
А квіти, кинуті тобі,
А квіти, кинуті тобі...

І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила,
Я ще ніколи не пила.

Перевод с украинского

И как теперь тебя забыть?
Душа до края добрела.
Такой отравы дивной пить
Судьба мне раньше не дала.
Такого родника печали
И страсти, бредящей тобой,
Такого крика при молчании,
И осиянности такой,
Той тишины околозвёздной,
Такой безмерности в судьбе!..
То, может, не стихами вовсе –
Цветами выстлан путь к тебе.

***
Как мне теперь тебя забыть?
Душа до края добрела.
Такой отравы дивной пить
Ни с кем я раньше не могла.
Такой колодезной печали
И страсти огненной такой,
Такого крика при молчании
И осиянности ночной,
Покоя звёзд, что с нами плыли,
Где время меру потеряло...
И может, не стихи то были,
...а я цветы тебе кидала.

http://www.proza.ru/2010/01/22/963

Напитись голосу твого...
 

Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.

Завмерти, слухати, не дихать,
Зненацька думку перервать.
Тієї паузи у безвихідь
Веселим жартом ратувать.

Слова натягувать як луки,
Щоб вчасно збити на льоту
Нерозшифрованої муки
Невідворотню німоту.

Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.
Напитись голосу твого.

Ліна Костено

С украинского

Напиться гласа твоего, 
Того искрящегося тока, 
Той радости, тоски истока, 
Чар удивительных его.

Застыть и не дыша внимать, 
Твою задумчивость нарушить. 
Миг безысходности поймать, 
Веселой шуткою разрушить.

Слова натягивать как луки, 
Чтоб сбить, прицелясь, на лету 
Нам неизвестной ещё муки 
Тоскующую немоту.

Держаться вольно, безразлично, 
И кто кого – перемолчать. 
И беззащитно-безгранично 
Твоего голоса всё ждать. 
Твоего голоса напиться…

http://www.proza.ru/2010/09/20/1143

Людина нібито не літає... А крила має. А крила має!
 

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо. 

Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари. 

В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має! 

Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,
А з правди, чесноти і довір"я. 

У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання. 

У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи. 

У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії. 

Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!

Ліна Костенко

.....с любовью к Украине...
 

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, —

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе, як є — дорога, явори,

усе моє, все зветься — Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

© Ліна Костенко

ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ…
 

Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. 
Цвіркуни й перепілочки припинили концерт. 

Чорногуз поклонився лугам і садам. 
Відлітаючи в Африку, пакував чемодан. 

Де ти, літо, поділось, куди подалось? 
Осінь, ось вона, осінь! 
Осінь, ось вона, ось! 

Осінь брами твої замикала вночі, 
погубила у небі журавлині ключі. 

Очень мне нравится декоративный камень в отделке интерьера.

Какой то неповторимый колорит и стиль он придает помещению.

Доброе всем утро!
 

Очі волошкові...
 

Я іду багряним садом, Туман ляга на лист опалий. Тут колись ходили разом, А навкруги весна буяла! Приспів: Ой ви очі волошкові, Мов троянди, пелюстки-вуста. Стан твій ніжний смерековий, Ти веснянко моя чарівна. Не забудь мені ті ночі, Цілунок губ твоїх медових. І тепер так серце хоче Твої уста відчути знову… Дні ідуть, літа минають, Душа зове: прийди, кохана! Ти повернешся, я знаю, Моя любов, моя жадана!

Отчий дім.
 

Старенький, підсліпуватий, іноді навіть горбатий, але рідний, до болю рідний. Все бачив він на своєму віку, все вистраждав і вистояв--він нездоланний, як та земля, на якій він стоїть. Він може десять раз погоріти дотла, але досить якогось маленького паростка  як у нім знову теплиться життя, і знову підбілюють, підфарбовують його, обсівають мальвами, городжують березовим тином або обносять лісою, і знову чистими вікнами він дивиться на сільську вулицю, в кінці якої ставлять і ставлять нові доми. Коли ж він дуже старенький і починає хилитися, а нового поставити ні на що, то його нишком підпирають дубовими стовпами, з тильної сторони, і він знову стоїть наперекір негодам. Але коли навіть руйнують його, то дещо беруть з нього до нового дому--так батько передає щось  синові, а син-- своєму синові. Одні вмирають, інші народжуються, і на тому віками стоїть отчий дім, як пам"ятник тим, хто поселився в нім вперше. І нехай ви живете в кам"яних палацах, нехай люстри сяють над вами, але якщо ви живете чесно і тому інколи буває трудно, то вам мило згадати осіннє бездоріжжя і той отчий дім, в якому починалось життя. Від вас залежить, що ви залишите своїм дітям...Шануйте те, що він (батько) залишив, трудіться ще більше, і якщо не виходить вам жити в отчому домі--може тісно, незручно там, а може, великі діла вершите вдалині від нього, то хоч поїдьте, погляньте, провідайте те подвір"я, в якому пройшли ваші перші весни--це вам згодиться для серця і для душі, для вашої щоденної праці, бо, крім шаноби до людей, до простих людей, які породили вас, ви більше нічого не винесете з отчого дому... В. Земляк