http://kyiv.ridna.ua/2015/02/kalyna-symvol-ukrajiny-i-mitsnoho-zdorovya-jiji-narodu/ 
Калина — рослина-лікар, рослина-символ, рослина-легенда. Все в ній — чи то кора, гілки, білі квіти або яскраво-червоні ягоди — цілюще. І не просто цілюще, а й здатне творити дива.
Калину називають одвічним символом України. Одне з прислів’їв говорить: «Без верби й калини нема України», підкреслюючи тим самим значущість для нашого народу цих двох рослин, які за довгі століття стали вірними супутниками людини. Існує кілька легенд про символізм і походження назви калини. Ось одна з них.
В одному селі жили хлопець і дівчина. Вони виросли разом і покохали один одного. Одного разу покликав до себе батько хлопця, старий козак, і сказав: «Сину, прийшла пора тобі віддати належне, піти захисником рідного краю. Покозакуй, а коли повернешся — зіграємо весілля». Минув рік, потім ще один і ще… Хлопець не повертався. На четвертий рік, навесні, на село налетіла татарська орда. Люди захищалися як могли, боролися з усіх сил. Серед них був і старий козак — батько хлопця. І ось несподівано з натовпу татар з’явився мужній воїн. Старий козак підняв шаблю і несподівано застиг — він впізнав у воїні свого сина. «Як міг ти, сину мій, стати зрадником і привести чужинців у своє село?» — мовив приголомшений батько. «А що б я мав, залишаючись козаком?» — відповідав син.
Боляче поранили синівські слова старе серце батька. Не зміг він винести зради і підняв шаблю. Однак син виявився спритнішим… З будинку вибігла дівчина, вона впізнала свого коханого. Але, побачивши його в чужинському одязі і поруч — мертвого старого козака, вона все зрозуміла. Хлопець сказав, що повернувся за нею: «Ходімо зі мною, я так поспішав до тебе! Ти будеш у мене в золоті, в шовках ходити, оксамитом огортатися, самоцвітам радіти!».
Дівчина відмовилася, і воїн наказав чужинцям застосувати силу. «Жодна рука не торкнеться мене! Я належу рідній землі і вона мене захистить, а тебе — проклинаю, зраднику!» — вигукнула дівчина.
У люті воїн заніс шаблю над головою і раптом застиг: дівчина перетворилася на кущ із білими запашними китицями квітів, красивими і невинно чистими. У люті він знову махнув шаблею, а кущ тільки злегка похитнувся і знову приріс до кореня — тільки замість білих квіток, немов краплі крові, заблищали червоні кетяги ягід. А листя тихенько шелестіло: «Проклинаю, проклинаю…».
Цей кущ і назвали ім’ям дівчини — Калина. В калини гіркі ягоди, як і доля дівчини. Але вони живлять і дають силу і здоров’я тим, хто любить і шанує рідну землю.
Здавна без калини не обходився жоден весільний обряд або обряд, пов’язаний із народженням дитини. Гілочка червоної калини символізувала здоров’я, красу, рідну землю. Для нашого народу калина — це й оберіг, і цінні ліки. Якщо говорити про лікувальні властивості калини, то вони дійсно унікальні. Різні частини цієї рослини — кора, ягоди, квіти, гілки, кісточки — всі є цілющими.
Калина містить багато вітамінів, мінералів та інших корисних речовин. Ягоди калини містять: магній, залізо, фосфор, йод, калій, мідь, марганець, цинк та інші мікроелементи, вітаміни, А, С, Е, Р, К, дубильні речовини, органічні кислоти, пектини і таніни, ефірні та жирні олії, фітостерини, смолоподібні ефіри. Кислоти — валеріанова, мурашина, лінолева, оцтова, масляна, олеїнова, церотинова — містяться в ягодах і листі. Ягоди калини містять на 70% більше вітаміну C, ніж лимон. Глікозид вібурнін є найціннішим у ягоді: він володіє найбільш цілющими властивостями і надає ягодам калини гіркуватий смак.
Завдяки такому багатому складу калина чудово справляється з лікуванням і профілактикою безлічі захворювань:
- при застуді, кашлі, бронхіті, ангіні, тонзиліті, запаленні легенів;
- для відновлення загубленого голосу (відвар квітів);
- при спазмах кровоносних судин, гіпертонії (знижує рівень кров’яного тиску);
- для зниження рівня холестерину в крові;
- для поліпшення стану крові. Плоди калини — найкращий кровотворний засіб серед лікарських рослин;
- при лікуванні цукрового діабету;
- при внутрішніх кровотечах, особливо маткових, застосовують кору калини;
- при лікуванні псоріазу, алергодерматиту тощо — зовнішньо;
- для очищення кишечника від накопичених токсичних речовин і нормалізації роботи травного тракту;
- як седативний, сечогінний і жовчогінний засіб;
- для лікування виразки шлунка і 12-ти палої кишки, при коліті, хворобах печінки;
- для профілактики авітамінозу і швидкого відновлення після тривалої хвороби;
- як спазмолітичний засіб (кора);
- при неврозах та інших нервових розладах, стресі і депресії.
