Берем уже разработанную мною форму. По размеру она должна то...
Как сшить бортик для детской кроватки - (1)ВАРИАНТ № 1 Как сшить бампер в кроватку Автор: Ольга Дудоладова, по материалам сайта По...
ОДЕЯЛО-трансформер - (0)ОДЕЯЛО-трансформер Вам потребуется: х/б ткань длиной 180 см при ширине 140-150 см , синтеп...
Без заголовка - (0)Шьем детские смешные подушки. Выкройки Прикольные игрушки! Девочки! Кто-то просил у мен...
ПЕЛЕНАШКИ И КОМБИНЕЗОНЧИКИ ДЛЯ КРОХ. ИДЕИ И ВЫКРОЙКИ - (0)ПЕЛЕНАШКИ И КОМБИНЕЗОНЧИКИ ДЛЯ КРОХ. ИДЕИ И ВЫКРОЙКИ Пеленашки для младенцев удобно сшить са...
БЕРЕСТЕЧКО. Ліна Костенко. Цитати. |
Історичний роман Ліни Костенко "Берестечко" - це книга про одну з найбільших трагедій української історії - битву під Берестечком. Написана ще в 1966-67 роках, вона згодом не раз дописувалась на всіх етапах наступних українських трагедій ХХ століття - і після поразки 60-х, і в безвиході 70-х, і в безвиході 70-х, і в оманливих пастках 80-х.
Протягом цього часу з конкретної поразки під конкретним Берестечком тема цього роману переростала у філософію поразки взагалі, в розуміння, що "поразка - це наука, ніяка перемога так не вчить", а відтак і в необхідність перемоги над поразкою.
Перемога над поразкою - основний філософський і психологічний код цього твору.
Не допускай такої мислі,
Що Бог покаже нам неласку.
Життя людського строки стислі.
Немає часу на поразку.
Мойсей народ свій вів через пустелю.
Послав Господь їм воду за труда.
А в нас яку не вдариш кайлом скелю -
Зівсюди рине кров, а не вода.
І знов на нас якась лиха година.
І знов свобода зрубана на пні.
Ох, у житті свобода лиш єдина,
Одна свобода - та, що у мені!
Хто йшов на нас, той повертався з ґулями.
У нас баби - і ті стріляють дулями.
І все одно - віками у ярмі.
Усім чужі. Для світу незначущі.
Чи що ніяк не вирвемось самі.
Чи що у нас сусіди загребущі.
Ми, вільні люди вільної землі,
Тавро поразки маєм на чолі.
Земле ж моя, нащо ти рожаїста?
А чом же ти, земле, не з каменю-трути?
Що кожна прожра бажа тебе з`їсти
І пощасливити кожен трутень!
От що в нас є - могили і могили.
Та Чорний шлях з невільницьким плачем.
Цьому народу світ уже немилий
Від зайшлих вбивць і від своїх нікчем.
Вже допекли нас до живої рани.
Деруть податки з поля, двору, стріх.
Цькують людей. Здають в оренду храми.
І мову нашу мають для зловтіх.
...
І той народ, і так по світу гнаний,
сумний народ, що світу дав Христа, -
о Божа Мати, змилуйся над нами!
Дай розум в серце й правду на вуста.
Усі народи, а відтак і мій,
у чомусь винні, скоївши й не скоївши,
як винен той святий Варфоломій
за те Варфоломіївське побоїще.
О горе нам!.. Я вже як ті пророки,
що часом божеволіли з жалю.
Я знаю свій народ. Кляну його пороки.
Але за нього Господа молю!
А ви, що звикли роззявляти пащі,
злочинства наші множити стокрот, -
побійтесь бога! Ви нічим не кращі
за мій сумний зацькований народ.
Не пощастило нашому народу.
Дав бог сусідів, ласих до нашесть.
Забрали все - і землю, і свободу.
Тепер забрати хочуть вже і честь.
...
Сусід північний, хижий і великий.
Дрімучий злидень, любить не своє.
Колись у греків Янус був дволикий.
А в цих орел двоглавий. Заклює.
...
Та все усіх об'єднують, та з миром.
Ці об'єднають, тільки попусти.
То їхня слава приросла сибіром,
А це вже нами хоче прирости.
Всі люблять Польщу в гонорі і славі.
Всяк московит Московію трубить.
Лиш нам чомусь відмовлено у праві
Свою вітчизну над усе любить.
Ото мій край, ото - під нагаями!
Ото вони, трикляті, а то - ми.
І доки править панство з холуями,
Добра не буде людям і з людьми.
Розп'ято нас між Заходом і Сходом.
Що не орел - печінку нам довбе.
Зласкався, доле, над моїм народом,
щоб він не дався знівечить себе.
НІ, ГАННО, НІ! АБИ ЛИШ НЕ З МОСКВОЮ.
Хай Україну чаша ця мине.
Вже краще з турком, ляхом, із Литвою,
бо ті сплюндрують, а вона ковтне.
Це чорна прірва з хижою десницею,
смурна од крові, смут своїх і свар,
готова світ накрити, як спідницею
Матрьоха накриває самовар.
Був Київ стольний. Русь була святою.
А московити – Русь уже не та.
У них і князя звали Калитою, -
така страшна захланна калита!
Дрімучий світ. Ні слова, ні науки.
Все загребуще, нарване, хмільне.
Орел – двоглавий. Юрій – довгорукий.
Хай Україну чаша ця мине!
© Ліна Костенко, "Берестечко"
Серия сообщений "Гражданское":
Часть 1 - Интервью с беркутівцем который написал заявление на увольнение
Часть 2 - Обращение к борцам с "оранжевой нечистью"
...
Часть 4 - Кратко о сегодняшнем в Киеве.
Часть 5 - Потрясена!!!обязательно смотрите
Часть 6 - БЕРЕСТЕЧКО. Ліна Костенко. Цитати.
Часть 7 - Я точно знаю, що Янукович повинен сидіти перед міжнародним трибуналом, - батько вбитого активіста
Часть 8 - Стрельба по раненым. ВИДЕО (+)
...
Часть 15 - История любви Петра и Марины Порошенко
Часть 16 - Автомобильный патриотический тюнинг
Часть 17 - Торти в українському стилі...)
| Рубрики: | фразы |
| Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |
