Закружляла у вальсі  Любов,  

   У  павутинні бабиного літа  
  Вже приспана, та ласкою зігріта  
   Розквітла знов.                                                                                                                                                                                   Як анемони ніжний цвіт  
     У листі жовтому перед снігами,
      Їй  хочеться побачить світ  
        І полетіти за вітрами,  
         Туди, де ті п"янкі слова                                                                                                                                                                  Мовчанкою сидять в устах...,   
         Торкнутись їх промінчиком тепла,   
          Забути страх,    
          Тривогу за вічні пересуди... 
           Хай  станеться солодка мить,                                                                                                                                                    А потім вже ; "Що скажуть люди!?"
               Любов летить, приречена на небуття
          У павутинні бабиного літа,   
            Як сум осінній, чи каяття,                                                                                                                                                                            Що пізно так теплом зігріта.

Анна Купин

Серия сообщений "стихи":

очень хорошие стихи разных авторов.

Часть 1 - Красит женщину душа
Часть 2 - А можно ли в глазах увидеть душу
...
Часть 12 - Виртуальному другу...
Часть 13 - Только когда теряешь…
Часть 14 - У павутинні бабиного літа.
Часть 15 - Я ухожу...
Часть 16 - Душа устала